Постанова № 41684049, 26.11.2014, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/4856/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2014 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,

з участю: секретаря судових засідань Черник Т.І.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Яремко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 260463 від 03.11.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову першого заступника начальника Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області Сольвара О.М. від 03.11.2014 року, серії АН № 260463 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення в сумі 425,00 грн. Вимоги обґрунтовані тим, що постановою першого заступника начальника Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області Сольвара О.М. від 03.11.2014 року серії АН № 260463 його, як виконуючого обов'язки директора ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля», було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч. 3 КУпП за порушення строку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за червень-грудень 2013 року та січень-квітень 2014 року. Вказаною постановою на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Із притягненням його до адміністративної відповідальності не згідний, оскільки у період виявлених порушень він не був керівником ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля», тому не був відповідальною посадовою особою за сплату та облік єдиного внеску. Виконання обов'язків директора ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля» на позивача було покладено з 21.06.2014 року. В період з 01.06.2010 року по 20.06.2014 року працював на посаді заступника директора із залізничних перевезень, тому, перебуваючи на цій посаді, жодного відношення до нарахування та сплати єдиного внеску не мав. Крім того, вказує, що ВП «Вуглезбут» є відокремленим підрозділом ДП «Львіввугілля», а повним розпорядником коштів є останнє.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому, посилаючись на ч.1 п.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, ч.ч. 8, 11, 12 ст.9 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, п.3.4, 4.3, 9.19 Положення «Про відокремлений підрозділ «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля», просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивач працює на посаді в.о. директора ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля», відповідно є посадовою особою платника єдиного внеску. В акті перевірки платника від 14.10.2014 року встановлено несвоєчасну сплату ЄСВ у розмірі 1033123,39 грн. Протокол про адміністративне правопорушення по даному факту перевірки складений 31.10.2014 року. Враховуючи положення ст.38 КУпАП, у протоколі № 65 від 31.10.2014 року у графі «дата, час і місце вчинення порушення» зазначено 09.10.2014 року і відповідно сума несвоєчасної сплати вказана за цей період, а саме: 16095,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві. Пояснив, що у період, який вказаний в оспорюваній постанові, його довіритель не був директором ВП «Вуглезбут». Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала з підстав, вказаних у запереченні на позовну заяву та пояснила, що у ВП «Вуглезбут» була проведена камеральна перевірка за період з 01.10.2013 року по 01.10.2014 року. Штраф на позивача накладався за несплату у вересні-жовтні 2014 року єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 14.10.2014 року у ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля» проводилась камеральна перевірка за період з 01.10.2013 року по 30.09.2014 року, за результатами якої було встановлено, що ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля» несвоєчасно сплачено єдиний внесок, нарахований за період з червня по грудень 2013 року та з січня по квітень 2014 року з порушенням законодавчо встановленого терміну (не пізніше 28 числа наступного місяця) в сумі 1049667,79 грн. (в тому числі фінансові санкції в сумі 16544,40 грн.) в порушення ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

31.10.2014 року ГДРУ сектору адміністрування ЄСВ відділу доходів і зборів з фізичних осіб Куцин С.К. складено протокол №65 про адміністративне правопорушення серії АА № 074753, згідно з яким ОСОБА_4 ставиться у провину те, що він вчинив правопорушення щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі вказаного протоколу 03.11.2014 року першим заступником начальника Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області Сольваром О.М. винесено постанову серії АН № 260463, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст. 165-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 425 грн., а саме: за порушення вимог ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 01.06.2010 року позивач перебував на посаді заступника директора з залізничних перевезень (наказ від 01.06.2010 року № 6-к).

Наказом ДП «Львіввугілля» від 10.06.2014 року № 126-к позивача призначено на посаду в.о. директора ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля».

Ураховуючи, що позивач у період з 01.10.2013 року по 20.06.2014 року не був особою, відповідальною за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, а оспорювана постанова стосується, зокрема, порушень, які мали місце у березні-квітні 2014 року, суд дійшов висновку про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за цей період.

Водночас як видно із зазначених у п.3 акту перевірки від 14.10.2014 року № 551/1703/35749204 документів, а саме: звітів за червень-грудень 2013 року та січень-квітень 2014 року про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацій) застрахованих осіб та суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів (за період вересень-грудень 2013 року та січень-квітень 2014 року), поданих до Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, керівником ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля» зазначено - ОСОБА_7.

Що стосується періоду з 21.06.2014 року по 31.09.2014 року, протягом якого позивач перебував був в.о. директора ВП «Вуглезбут» ДП «Львіввугілля», і який входить у загальний період, за який було проведено камеральну перевірку, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями від 18.09.2012 року) зазначено, що платниками єдиного внеску, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до положень п.п. 5.2.2 статуту Державного підприємства «Львіввугілля» підприємство, зокрема, забезпечує своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати працівникам підприємства, забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством.

Як видно з копій платіжних доручень № 4104 від 29.11.2013 року, № 4720 від 26.12.2013 року, № 259 від 30.01.2014 року, № 852 від 28.02.2014 року, № 242 від 28.03.2014 року страхові внески сплачувалися до Сокальської ОДПІ саме ДП «Львіввугілля», а не ВП «Вуглезбут».

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідачем не доведено наявності передумов для сплати ВП «Вуглезбут» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому висновок відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП є безпідставним.

За таких обставин, виходячи з ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд дійшов висновку про визнання оспорюваної постанови протиправною та її скасування.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області Сольвара О.М. від 03.11.2014 року серії АН № 260463 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення в сумі 425,00 грн.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Грабовський