Ухвала суду № 41684037, 27.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2445/14-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.Провадження № 22-ц/780/6267/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 58 27.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

27 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемма-Авто», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юко Моторс», про стягнення збитків,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року ПАТ «АКБ «Базис» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - ТОВ «Лемма-Авто», ТОВ «Юко Моторс», про стягнення збитків, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 жовтня 2004 року між ТОВ «Глобус-2» (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до умов якого орендар прийняв у тимчасове користування ізольоване приміщення загальною площею 975 кв.м. і прилеглу до нього земельну ділянку площею 1725 кв.м. Відповідно до п. 3.10. договору орендар мав право за наявності згоди орендодавця передати предмет оренди в суборенду. В подальшому, відповідно до договору від 26 жовтня 2004 року, укладеного між ПП ОСОБА_3 (суборендодавець) і ТОВ «Лемма-Авто» (суборендар) вказане приміщення разом із земельною ділянкою було передано останньому в суборенду. Відповідно до п. 1.2. договору суборенди цільове призначення предмету суборенди є розміщення салону з продажу автомобілів та станції технічного обслуговування ТОВ «Лемма-Авто».

Згідно вищезазначеного договору суборенди об»єкту (на той час недобудови) ТОВ «Лемма-Авто» в 2004-2005 р.р. проводило діяльність по будівництву, оздоблюванню та обладнанню об»єкту, який являє собою СТО та магазин з продажу непродовольчих товарів. Внаслідок здійснених робіт було створено станцію технічного обслуговування. Станом на 12 травня 2005 року об»єкт разом із СТО в експлуатацію не приймався.

12 травня 2005 року між ТОВ «Лемма-Авто» і ПАТ «АКБ «Базис» був укладений договір застави майна, що складало дану станцію технічного обслуговування, і яким були забезпечені кредитні зобов»язання перед ПАТ «АКБ «Базис» на загальну суму 1 378 228,82 грн. з ПДВ.

17 червня 2005 року створене за рахунок ТОВ «Лемма-Авто» та належне йому відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 ЦК України майно було відчужено ТОВ «Лемма-Авто» згідно договору купівлі-продажу № 1-Т ТОВ «Юко Моторс».

У зв»язку з тим, що зобов»язання по кредитних договорах, які були забезпечені даною заставою, виконані не були, 17 лютого 2006 року між ПАТ «АКБ «Базис» і ТОВ «Юко Моторс» був укладений договір, згідно якого ТОВ «Юко Моторс», як майновий поручитель, передав ПАТ «АКБ «Базис» у власність предмет застави, а саме обладнання, матеріали та роботи, які представляли собою станцію технічного обслуговування на об»єкті, який на той час являв собою недобудову, що розташована за адресою: Києво-Святошинський район, АДРЕСА_2. Належне ПАТ «АКБ «Базис» обладнання - це системи вентиляції та кондиціювання, охоронна та протипожежна системи, комплекс обладнання для проведення автотехнічних робіт - підіймачі, інструмент та інше.

В будівлі СТО була виставлена охорона ПАТ «АКБ «Базис» (охоронна фірма ТОВ «Інріс»).

Однак, 18 лютого 2006 року начальником охорони Української федерації служб безпеки групи компаній «Запад-Холдінг-Центр» та двома невідомими особами охоронники ТОВ «Інріс» були випроваджені з приміщення СТО.

Відповідачем ОСОБА_1, яка представилась директором і засновником ТОВ «Глобус-2» на той час, було написано пояснення з приводу видворення охорони банку з приміщення СТО та письмово надані зобов»язання охороняти майно ПАТ «АКБ «Базис» до вирішення всіх проблем.

Судові спори щодо встановлення права власності на частину об»єкту у зв»язку з тим, що станція технічного обслуговування є невід»ємною частиною об»єкту і не може бути відокремлена від нього, ведуться з 14 квітня 2006 року і по даний час.

За весь цей час ПАТ «АКБ «Базис» не мав доступу на об»єкт для перевірки схоронності свого майна.

За час розгляду судових справ про визнання права власності АКБ «Базис» на частину майна, ТОВ «Глобус-2» здійснило відчуження майна, що є предметом судового спору, фізичній особі ОСОБА_4, а ОСОБА_4 - ОСОБА_2 Таким чином, все майно, що належить ПАТ «АКБ «Базис», та яке є невід»ємною частиною об»єкту, перейшло до ОСОБА_2

24 жовтня 2013 року чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5, дозволив працівникам ПАТ «АКБ «Базис» відвідати СТО на предмет перевірки наявності майна, що знаходиться на балансі банку. В ході перевірки комісією в складі в.о. ліквідатора Гонтар Г.А., начальника служби безпеки банку Юрченко Д.В., заступника начальника служби безпеки Хижняка С.А. було встановлено, що обладнання, яке належить ПАТ «АКБ «Базис» згідно договору від 17 лютого 2006 року № б/н на суму 1 378 228,82 грн. не виявлено, його місцезнаходження не встановлено.

Враховуючи викладене, ПАТ «АКБ «Базис» нанесені збитки у вигляді вартості зниклого майна на суму 1 378 228,82 грн., які згідно вимог ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України підлягають стягненню з ОСОБА_1, як особи, яка зобов»язалась зберігати майно, належне позивачу, та ОСОБА_2, як нового власника будівлі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «АКБ «Базис» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 жовтня 2004 року між ТОВ «Глобус-2» (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до умов якого орендар прийняв у тимчасове користування ізольоване приміщення загальною площею 975 кв.м. і прилеглу до нього земельну ділянку площею 1725 кв.м. Відповідно до п. 3.10. договору орендар мав право за наявності згоди орендодавця передати предмет оренди в суборенду.

В подальшому, відповідно до договору від 26 жовтня 2004 року, укладеного між ПП ОСОБА_3 (суборендодавець) і ТОВ «Лемма-Авто» (суборендар) вказане приміщення разом із земельною ділянкою було передано останньому в суборенду. Відповідно до п. 1.2. договору суборенди цільове призначення предмету суборенди є розміщення салону з продажу автомобілів та станції технічного обслуговування ТОВ «Лемма-Авто».

Згідно вищезазначеного договору суборенди об»єкту (на той час недобудови) ТОВ «Лемма-Авто» в 2004-2005 р.р. проводило діяльність по будівництву, оздоблюванню та обладнанню об»єкту, який являє собою СТО та магазин з продажу непродовольчих товарів. Внаслідок здійснених робіт було створено станцію технічного обслуговування. Станом на 12 травня 2005 року об»єкт разом із СТО в експлуатацію не приймався.

12 травня 2005 року між ТОВ «Лемма-Авто» і ПАТ «АКБ «Базис» був укладений договір застави майна, що складало дану станцію технічного обслуговування, і яким були забезпечені кредитні зобов»язання перед ПАТ «АКБ «Базис» на загальну суму 1 378 228,82 грн. з ПДВ.

17 червня 2005 року створене за рахунок ТОВ «Лемма-Авто» майно було відчужено ТОВ «Лемма-Авто» згідно договору купівлі-продажу № 1-Т ТОВ «Юко Моторс».

У зв»язку з тим, що зобов»язання по кредитних договорах, які були забезпечені даною заставою, виконані не були, 17 лютого 2006 року між ПАТ «АКБ «Базис» і ТОВ «Юко Моторс» був укладений договір, згідно якого ТОВ «Юко Моторс», як майновий поручитель, передав ПАТ «АКБ «Базис» у власність предмет застави, а саме обладнання, матеріали та роботи, які представляли собою станцію технічного обслуговування на об»єкті, який на той час являв собою недобудову, що розташована за адресою: Києво-Святошинський район, АДРЕСА_2. Належне ПАТ «АКБ «Базис» обладнання - це системи вентиляції та кондиціювання, охоронна та протипожежна системи, комплекс обладнання для проведення автотехнічних робіт - підіймачі, інструмент та інше.

В будівлі СТО була виставлена охорона ПАТ «АКБ «Базис» (охоронна фірма ТОВ «Інріс»), однак 18 лютого 2006 року начальником охорони Української федерації служб безпеки групи компаній «Запад-Холдінг-Центр» та двома невідомими особами охоронники ТОВ «Інріс» були випроваджені з приміщення СТО.

Відповідачем ОСОБА_1, яка представилась директором і засновником ТОВ «Глобус-2», було написано пояснення з приводу видворення охорони банку з приміщення СТО та письмово надані зобов»язання охороняти майно ПАТ «АКБ «Базис» до вирішення всіх проблем.

За весь цей час ПАТ «АКБ «Базис» не мав доступу на об»єкт для перевірки схоронності свого майна.

За час розгляду судових справ про визнання права власності АКБ «Базис» на частину майна, ТОВ «Глобус-2» здійснило відчуження майна, що є предметом судового спору, фізичній особі ОСОБА_4, а ОСОБА_4 - ОСОБА_2

24 жовтня 2013 року чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5, дозволив працівникам ПАТ «АКБ «Базис» відвідати СТО на предмет перевірки наявності майна, що знаходиться на балансі банку. В ході перевірки комісією в складі в.о. ліквідатора Гонтар Г.А., начальника служби безпеки банку Юрченко Д.В., заступника начальника служби безпеки Хижняка С.А. було встановлено, що обладнання, яке належить ПАТ «АКБ «Базис» згідно договору від 17 лютого 2006 року № б/н на суму 1 378 228,82 грн. не виявлено, його місцезнаходження не встановлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 зобов»язалась охороняти все належне йому майно, яке знаходиться в приміщенні ТОВ «Глобус-2», директором якого вона являється, однак будь-яких доказів на підтвердження того факту, що між сторонами було укладено договір зберігання позивачем суду надано не було. При цьому пояснення ОСОБА_1 від 18.02.2006 року, копія яких наявна в матеріалах справи (а.с.136), самі по собі договором зберігання не являються, в зв»язку з чим посилання позивача на невиконання відповідачем обов»язків по зберіганню майна, що завдало йому збитків в розмірі вартості втраченого майна, є безпідставними і обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції.

Вимоги ПАТ «АКБ «Базис» про стягнення збитків в зв»язку із втратою майна, заявлені до нового власника будівлі ОСОБА_2, взагалі не ґрунтуються на будь-яких передбачених законом підставах для стягнення з нього збитків, в зв»язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову у їхньому задоволенні є законним та обґрунтованим.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис» - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :