Рішення № 4168358, 12.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2009 р.

Справа № 22/64-09-1844

За позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ";

до відповідача: Приватного підприємства "ЮЖІНВЕСТБУД";

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 8717,55 грн.;

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: -не з'явився;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Дочірнє підприємство Національна акціонерна компанія "Надра України" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ЮЖІНВЕСТБУД" про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 8717,55 грн.

Представник позивача в судове засідання 12.06.2009р. не з’явився, надав у уточнення до позовної заяви відповідно до яких просить суд зобов’язати відповідача Приватне підприємство „Южінвестбуд” виконати умови договору в частині поставки товару, з всіма необхідними документами, позивачу та стягнути з відповідача 3312,91 грн. - пені, 460,17 грн. - 3% річних, 3116,54 грн. –встановлений індекс інфляції та 2311,76 грн. –проценти нараховані на суму попередньої оплати, з підстав викладених у позовній заяві та уточненнях до неї.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

10.07.2008 р. між Дочірнім підприємством Національна акціонерна компанія "Надра України" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" та Приватним підприємством "ЮЖІНВЕСТБУД" було укладено договір купівлі-продажу № 29-н-522/08, згідно умов якого відповідач –продавець зобов'язався передати у власність позивачу –покупцю товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар, а саме контейнер 20 тн –2шт., оплатити вартість у розмірі 27580,04грн.

У відповідності до п. 2.2 договору, оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати в розмірі 100% згідно виставленого рахунку-фактури. Позивачем було здійснено оплату вартості товару згідно платіжного доручення №4152 від 31.07.2008р. на суму 25580,04грн. та платіжного доручення №4023 від 31.07.2008р. 2000грн. Всього позивачем було сплачено відповідачу 27580,04грн., тобто позивачем було виконано умови договору в повному обсязі.

Згідно п. 3.1 договору, відповідач зобов’язувався протягом 30-ти днів після проведення попередньої оплати передати товар у власність позивача за адресою м. Стрий Львівської області, вул. Дрогобицька, 63, тобто до 01.09.2008р.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що при порушенні п. 3.1 договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення передачі.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 3312,91грн. (згідно наданого розрахунку), також індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 3116,54 грн. (згідно наданого розрахунку) та 3% річних у розмірі 460,17 грн. (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, при вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме: пеня у розмірі 3312,91грн., індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 3116,54 грн. та 3% річних у розмірі 460,17 грн.

Що стосується процентів нарахованих на суму попередньої оплати у розмірі 2311,76 грн. які просить стягнути з відповідача позивач, посилаючись на те, що договором передбачено передання у власність покупця речей, які визначаються родовими ознаками (товару) і попередня оплата товару, до їх відносин підлягає застосування ст. 1057 ЦК України, не може бути розглянуто господарським судом, оскільки згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮЖІНВЕСТБУД" (вул. Ніжинська, 3, м. Одеса, 65029 р/р № 26001301540030 в ОЦВ ПІБ, МФО 328135, код ЄДРПОУ 34930372) на користь Дочірнього підприємства Національна акціонерна компанія "Надра України" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" (пл. Міцкевича, 8, м. Львів,79000, р/р № 2600796 в ЛФ ВАТ "Мегабанк", МФО 385413, код ЄДРПОУ 01432606) пені у розмірі 3312,91/три тисячі триста дванадцять грн. 91 коп./, індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 3116,54/три тисячі сто шістнадцять грн. 54 коп./, 3% річних у розмірі 460,17/чотириста шістдесят грн. 17 грн./, 147,73/сто сорок сім грн. 73 коп./ державного мита, 118/сто вісімнадцять грн./ витрат ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя Торчинська Л.О.