Рішення № 4167961, 10.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/198

10.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія «МСУ»про стягнення 34 508,13 грн. за участю представника позивача –Струця Д.В., довіреність № б/н від 20.02.2009 р., Шевчука А.С., довіреність № б/н від 20.02.2009 р., відповідача –Гавриленка Я.С., довіреність № б/н від 09.02.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 31 596,09 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 2 527,69 грн., 3% річних в розмірі 384,35 грн., а загалом 34 508,13 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання з оплати товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2009 року.

28.05.2009 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представник відповідача подав заяву про визнання позову в повному обсязі та відстрочку виконання рішення на термін до шести місяців.

У судовому засіданні 12.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2009 року з’явився, подав клопотання, яким просить відстрочити виконання рішення по справі на три місяці.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі накладних на фактичний відпуск виробів: № 500757 від 06.10.2008р. та № 500275 від 03.10.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46 284,48 грн.

Проте, зобов’язання з оплати поставленого товару на момент звернення позивача з позовом до господарського суду відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Термін виконання зобов’язання з оплати поставленого товару у вказаних накладних зазначений не був, у зв’язку із чим 29.10.2008р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 323 від 28.10.2008р. з вимогою протягом 7 днів з моменту отримання претензії перерахувати заборгованість на рахунок позивача. Вказану претензію відповідач отримав 31.10.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 1243422. Отже, термін виконання зобов’язання з оплати поставленого товару було визначено позивачем датою з 01.11.2009 року по 07.11.2009 року.

У відповідь на вказану претензію відповідач направив лист за № Б061/671 від 05.11.2008р., яким повідомив позивача про перерахування грошових коштів та зазначив, що у випадку ненадходження коштів до 10.11.2008р., зобов’язується здійснити повторну проплату 17.11.2008 року.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті поставки товару згідно накладних на фактичний відпуск виробів: № 500757 від 06.10.2008р. та № 500275 від 03.10.2008р. на суму 46 284,48 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 31 596,09 грн.

Доказів сплати поставленого позивачем товару відповідачем суду не надано.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 31 596,09 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 527,69 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних в розмірі 384,35 грн., які нараховані відповідно до вимог закону, є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення мас право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідність використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та відстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Відстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо відстрочення виконання рішення № 52/198 від 10.06.2009 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Державне мито у сумі 375,83 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія «МСУ»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код 03449901) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код 05523398) 31 596 (тридцять одну тисячу п’ятсот дев’яносто шість) грн. 09 коп. основного боргу, 2 527 (дві тисячі п’ятсот двадцять сім) грн. 69 коп. інфляційної складової боргу, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 35 коп. 3% річних, 375 (триста сімдесят п’ять) грн. 83 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2009 р. у справі № 52/198 на три місяці.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна