Рішення № 41674055, 02.12.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4730/14-ц

(2/199/2529/14)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Грицай А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 19 грудня 2013 року в м. Дніпропетровську відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Лексус", державний номерний знак НОМЕР_1, порушила вимоги Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „Шевроле", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який йому належить на праві власності.

Данні обставини встановлені та підтверджуються постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2014 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення.

18.11.2013 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6033539, відповідно до якого автомобіль „Лексус", державний номерний знак НОМЕР_1 був застрахований від ризику автоаварії.

Висновком автотоварознавця №07/13-26 від 31.12.2013 визначено, що розмір завданих збитків власнику автомобіля „Шевроле", державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок ДТП складає 5609,76 грн.

У відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем виплачено ОСОБА_2, страхове відшкодування в розмірі 5609,76 грн.

Таким чином, до позивача, відповідно до діючого законодавства, після виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до винної особи - відповідача, у розмірі фактичних затрат, пов'язаних із відшкодуванням збитків страхувальнику за вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду, а тому позивач просить стягнути з відповідача на їх користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 5609,76 грн., та судові витрати в розмірі 243,60 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву у якій зазначив що просить розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, про зміну свого місця проживання та про причини неявки суду не повідомляв, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 19 грудня 2013 року в м. Дніпропетровську відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Лексус", державний номерний знак НОМЕР_1, порушила вимоги Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем „Шевроле", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який йому належить на праві власності.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22.01.2014 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення. Дана постанова ніким не оскаржувалася та набрала чинності.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справах, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.а ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з висновком автотоварознавця №07/13-26 від 31.12.2013 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобілю „Шевроле", державний номерний знак НОМЕР_2 складає 5609,76 грн. що підтверджується платіжним дорученням №002524 від 24 січня 2014 року, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінка майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом». Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Тому, для вирішення питання щодо розміру фактично заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди, суд приймає до уваги висновок автотоварознавця №07/13-26 від 31.12.2013, проведений у відповідності до чинного законодавства.

Згідно платіжного доручення №002524 від 24 січня 2014 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 на загальну суму 5609 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 5609 грн. 76 коп., перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2, на підставі ст.ст.1187, 1188 ЦК України, мав до відповідача, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 214, 215, 218, 222, 224-226 ЦПК України, ст. 993, 1187,1188 ЦК України, ст.35,37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІПН невідомий, на користь Приватного акціонерного товариства «Уніка» грошові кошти в розмірі 5609 грн. 76 коп., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп., а всього 5853 грн. 36 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: