ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2014 р.Справа № 916/2812/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.
(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №2218 від 15.09.2014р.)
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Лянна О.А. - старший прокурор відділу прокуратури Одеської області;
від Інспекції ДАБК в Одеській області - не з'явився;
від Тарутинської РДА Одеської області - не з'явився;
від Серпневської селищної ради - Добровольський В.Є. - голова;
від ПСП «Кришталь» - Грицюта О.П. - за довіреністю;
від СГСМ «Промінь» - не з'явився;
від «Спілки громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Тарутинський» - Мартиненко В.М. - голова
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі:
- Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області;
- Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;
- Серпневської селищної ради
на рішення господарського суду Одеської області від 15 серпня 2014 року
по справі №916/2812/14
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Кришталь»
до Спілки громадян-співвласників майна «Промінь»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: «Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Тарутинський»
про визнання права власності
Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 27 .11.2014 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
У липні 2014р. Приватне сільськогосподарське підприємство «Кришталь» (надалі - позивач, ПСП «Кришталь») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Спілки громадян-співвласників майна «Промінь» (надалі - відповідач, СГСМ «Промінь»), в якому просило суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на наступні об'єкти нерухомості: - Будівлі та споруди вівцеферми (комплекс будівель та споруд №2), розташованих на землях Серпневської селищної ради, за межами населеного пункту, на відстані 500м. у східному напрямку: будівля вівчарні, інв.№35/357 -будівля №7; будівля вівчарні, інв.№35/358 - будівля №3; будівля вівчарні, інв.№35/359 - будівля №8; - Будівлі та споруди будівельної бригади, розташовані за адресою вул.Леніна, 173, в смт.Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються из: адміністративна будівля літ.«А» площею 54,4кв.м.; склад літ.«Б» площею 239кв.м.; столярний цех літ.«Б1» площею 85,9кв.м.; склад літ.«В» площею 56,6кв.м.; убиральня літ.«Г» площею 2,1кв.м.; пилорама літ.«Д» площею 29,6кв.м.; склад літ.«Є» площею 141,1кв.м.; дворові споруди №1-6; інші споруди літ.«І»; - Будівлі та споруди гаражу, розташовані за адресою вул. Маяковського, 16, в смт.Серпневе, Тарутинского району Одеської області, які складаються з: бокси літ.«А» площею 794,1кв.м.; склад літ.«Б» площею 161,3кв.м.; будинок полевода літ.«В» площею 39кв.м.; мехмайстерня літ.«Г» площею 983,7кв.м.; будівля диспетчерської літ.«Д» площею 66кв.м.; надвірні споруди №1-3; інші споруди літ.«І»; - Будівлі та споруди зернотоку, розташовані за адресою вул.Кравченка, 4, в смт.Серпневе, Тарутинського району Одеської області, які складаються з: будівля зерноскладу літ.«А» площею 581,8кв.м.; будівля переробки зерна літ.«Б» загальною площею 155,8кв.м.; критий тік літ.«В» загальною площею 3613,5кв.м.; будівля охорони літ.«Г» загальною площею 6,1кв.м.; вагова літ.«Д» загальною площею 11,6кв.м.; навіс літ.«Є» загальною площею 605,9кв.м.; склад літ.«Ж» загальною площею 166,1кв.м.; дизельна літ.«З» загальною площею 25,9кв.м.; убиральна літ.«И» загальною площею 1кв.м.; надвірні споруди; інші споруди літ. «І».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Договору №1 від 01.03.2004р. СВК «Тарутинський» на виконання зобов'язань перед позивачем (який погасив кредиторську заборгованість СВК «Тарутинський») передав ПСП «Кришталь» майно на суму 1837542 грн., у тому числі вищезазначене майно. Проте СВК «Тарутинський» ухилилось від нотаріального посвідчення даного договору; 05.09.2010р. була проведена державна реєстрація припинення СВК «Тарутинський» у зв'язку з визнанням його банкрутом. У лютому 2010р. колишні члени СВК «Тарутинський» створили Спілку громадян-співвласників майна «Промінь», які наразі мають майнові претензії до ПСП «Кришталь» на майно, що було передано позивачеві у 2004р., у зв'язку з чим ПСП «Кришталь» звернулось до суду з даним позовом. Договір є нікчемним в силу ст.220 ЦК України, але позивач з 01.03.2004р. фактично добросовісно, відкрито, безперервно володіє цим майном більше 10 років, утримує його та експлуатує, що є підставою для визнання за ним права власності на це майно.
З посиланням на норми ст.ст.15,16, ч.ч.1,4 ст.344 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.2014р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено, визнано за ПСП «Кришталь» право власності за набувальною давністю на наступні об'єкти нерухомості: - Будівлі та споруди вівцеферми (комплекс будівель та споруд №2), розташованих на землях Серпневської селищної ради, за межами населеного пункту, на відстані 500м. у східному напрямку: будівля вівчарні, інв.№35/357 -будівля №7; будівля вівчарні, інв.№35/358 - будівля №3; будівля вівчарні, інв.№35/359 - будівля №8; - Будівлі та споруди будівельної бригади, розташовані за адресою вул.Леніна, 173, в смт.Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються из: адміністративна будівля літ.«А» площею 54,4кв.м.; склад літ.«Б» площею 239кв.м.; столярний цех літ.«Б1» площею 85,9кв.м.; склад літ.«В» площею 56,6кв.м.; убиральня літ.«Г» площею 2,1кв.м.; пилорама літ.«Д» площею 29,6кв.м.; склад літ.«Є» площею 141,1кв.м.; дворові споруди №1-6; інші споруди літ.«І»; - Будівлі та споруди гаражу, розташовані за адресою вул. Маяковського, 16, в смт.Серпневе, Тарутинского району Одеської області, які складаються з: бокси літ.«А» площею 794,1кв.м.; склад літ.«Б» площею 161,3кв.м.; будинок полевода літ.«В» площею 39кв.м.; мехмайстерня літ.«Г» площею 983,7кв.м.; будівля диспетчерської літ.«Д» площею 66кв.м.; надвірні споруди №1-3; інші споруди літ.«І»; - Будівлі та споруди зернотоку, розташовані за адресою вул.Кравченка, 4, в смт.Серпневе, Тарутинського району Одеської області, які складаються з: будівля зерноскладу літ.«А» площею 581,8кв.м.; будівля переробки зерна літ.«Б» загальною площею 155,8кв.м.; критий тік літ.«В» загальною площею 3613,5кв.м.; будівля охорони літ.«Г» загальною площею 6,1кв.м.; вагова літ.«Д» загальною площею 11,6кв.м.; навіс літ.«Є» загальною площею 605,9кв.м.; склад літ.«Ж» загальною площею 166,1кв.м.; дизельна літ.«З» загальною площею 25,9кв.м.; убиральна літ.«И» загальною площею 1кв.м.; надвірні споруди; інші споруди літ. «І».
Рішення суду вмотивовано посиланням на норми ст.ст.15,16, ч.1 ст.316, ч.ч.1,4 ст.344 ЦК України тим, що Договір №1 від 01.03.2004р., за яким позивач отримав нерухоме майно, в силу статті 220 ЦК України є нікчемним, але незважаючи на це, ПСП «Кришталь», починаючи з 01.03.2004р., фактично добросовісно, відкрито, безперервно володіло нерухомим майном протягом більше десяти років, а також утримувало його в належному стані та експлуатувало. На думку суду, заявлені ПСП «Кришталь» позовні вимоги щодо визнання права власності є обґрунтованими та правомірними, з дотриманням норм та правил, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
08.09.2014р. прокурор Тарутинського району Одеської області звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Інспекції ДАБК в Одеській області, Тарутинської райдержадміністрації Одеської області та Серпневської селищної ради на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2014р., посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не з'ясовані всі обставини, які мають значення для справи та воно підлягає скасуванню з наступних підстав:
- судом не враховано позицію Вищого господарського суду України у справі №6/90-10-2437, а саме те, що СВК «Тарутинський» визнано банкрутом та припинено як юридичну особу, при цьому він не має правонаступників а тому власниками майнових паїв залишаються самі пайщики - Янак Г.Д., Янак О.Д., Деде С.П., Янак О.Д. Суд звернув увагу на те, що спірне майно не перебувало у пайовому фонді СВК «Тарутинський», та у 2009-2010р.р. не передавалось ані СГСМ «Промінь», ані ПСП «Кришталь»;
- СВК «Тарутинський» ніколи не був власником спірних об'єктів нерухомості і не міг передати це право ПСП «Кришталь» за договором №1 від 01.03.2004р.;
- судом взагалі не з'ясовувалось питання щодо порядку здійснення будівництва спірних об'єктів нерухомого майна, наявність будь-яких дозволів, затвердженої та погодженої проектної документації та інших визначених законом документів та питання щодо прийняття в експлуатацію спірних об'єктів нерухомості;
- судом першої інстанції прийнято рішення щодо об'єктів нерухомості, які розташовані на земельних ділянках у межах території селища Серпневе, однак селищну раду, як орган місцевого самоврядування, що відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України здійснює повноваження власника земель комунальної власності у межах цього селища, до участі не залучено, її правову позицію щодо позовних вимог не з'ясовано;
- частина об'єктів нерухомості знаходиться за межами селища Серпневе, на земельних ділянках, які знаходяться у розпорядженні Тарутинської РДА, Однак Тарутинську РДА, як орган державної влади, що відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України здійснює повноваження власника земель державної власності за межами селища, до участі не залучено, її правову позицію щодо позовних вимог не з'ясовано.
З цих підстав прокурор Тарутинського району Одеської області просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2014р. по справі №916/2812/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПСП «Кришталь» у повному обсязі.
Також в апеляційній скарзі прокурора Тарутинського району Одеської області містилось клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на прийняття апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження, та призначено її розгляд у судовому засіданні.
07.10.2014р. ПСП «Кришталь» подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, «Спілку громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Тарутинський».
В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор, представники Серпневської селищної ради та «Спілки громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Тарутинський» підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник ПСП «Кришталь» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Інспекція ДАБК в Одеській області, Тарутинська РДА Одеської області та СГСМ «Промінь» своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників Серпневської селищної ради, «Спілки громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Тарутинський», позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.12.2003р. загальні збори засновників СВК «Тарутинський» вирішили розраховуватися за кредиторську заборгованість СВК «Тарутинський» основними та оборотними засобами (протокол №1 загальних зборів засновників від 25.12.2013р.).
01.03.2004р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Тарутинський» та Приватним сільськогосподарським підприємство «Кришталь» був укладений Договір №1.
Відповідно до умов п.1.1 Договору №1 від 01.03.2004р. ПСП «Кришталь» бере на себе зобов'язання погасити кредиторську заборгованість СВК «Тарутинський» (доповнення 1) в сумі 1837542грн. Згідно із п.1.2 Договору СВК «Тарутинський» для забезпечення виконання зобов'язань передає ПСП «Кришталь» майно у вигляді основних та оборотних засобів (доповнення 2) на суму 1837542грн.
Згідно із п.2.1 Договору ПСП «Кришталь» бере на себе зобов'язання протягом 5 років здійснити погашення кредиторської заборгованості. Пунктом 2.2. Договору визначено, що СВК «Тарутинський» бере на себе зобов'язання передачі майна під забезпечення кредиторської заборгованості у власність ПСП «Кришталь». Відповідно до п.2.3. Договору у разі невиконання зобов'язань перед кредиторами сторони несуть солідарну відповідальність на всю суму заборгованості.
Відповідно до п.3 Договору він вступає в силу з дня його підписання та припиняє свою дію в момент виконання всіх зобов'язань сторін.
СВК «Тарутинський» передало ПСП «Кришталь» у тому числі й майно, зазначене ПСП «Кришталь» у позовній заяві по даній справі, що підтверджується Актом прийому передачі основних та оборотних засобів б/н б/д, що передані відповідно договору про перевід боргу з СВК «Тарутинський» в ПСП «Кришталь» №1 від 01.03.2014р. Майно було передано на суму 1837542грн. - передали голова СВК «Тарутинський» С.П. Чернега разом з відповідною комісією, прийняли - засновник ПСП «Кришталь» В.С. Чернега та головний бухгалтер Г.В. Калинкова.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2010р. по справі №2-32/88-06-3471 ліквідовано та припинено юридичну особу Сільськогосподарський виробничий кооператив «Тарутинський». 05.09.2010р. була проведена державна реєстрація припинення СВК «Тарутинский» у зв'язку з визнанням його банкрутом.
Задовольняючи позовні вимоги ПСП «Кришталь» суд першої інстанції з посиланням на норми ст.344 ЦК України дійшов висновку про те, що Договір №1 від 01.03.2004р., за яким позивач отримав нерухомо майно, в силу статті 220 ЦК України є нікчемним, але незважаючи на це, ПСП «Кришталь», починаючи з 01.03.2004р., фактично добросовісно, відкрито, безперервно володіло нерухомим майном протягом більше десяти років, а також утримував його в належному стані та експлуатував тому заявлені ПСП «Кришталь» позовні вимоги щодо визнання права власності є обґрунтованими та правомірними.
З таким висновком місцевого господарського суду погодитись не можна з огляду такого.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Главою 24 ЦК України передбачено, що одним із способів набуття права власності є набуття права власності на майно за набувальною давністю.
Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч.3 ст.397 ЦК України).
Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
З аналізу вищевказаних норм цивільного законодавства вбачається, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку фактичного, безтитульного володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, (договору найма, оренди, зберігання тощо), виключає застосування набувальної давності.
Стаття 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна; встановлення характеру володіння (добросовісне і недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю; володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним; володіння має бути безперервним упродовж визначених законом строків (для нерухомого майна - упродовж 10 років, а для рухомого майно - 5 років).
Інститут набувальної давності базується на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.
Твердження позивача про те, що ним протягом тривалого часу з 2004р. експлуатується спірне майно та воно утримується в належному стані не може свідчити про добросовісне володіння спірним майном в розумінні ст.344 ЦК України, оскільки вказані заходи, у разі їх наявності, є лише діями з обслуговування майна при користуванні ним.
Крім того, на підтвердження обставини обслуговування та утримання спірного майна ПСП «Кришталь» ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду не надано відповідних доказів.
Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.
Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, а також йому не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна.
Однією з найголовнішим умов набуття права власності за набувальною давністю є встановлення того, що особа заволоділа чужою річчю, тобто річчю, яка належить на праві власності іншій особі.
Звертаючись до суду з позовом по даній справі ПСП «Кришталь» визначило у якості відповідача Спілку громадян-співвласників майна «Промінь» та зазначило, що колишні члени СВК «Тарутинський» в особі відповідача мають майнові претензії на майно, що було передано позивачеві у 2004р., та саме у зв'язку із цим позивач звертається з позовом до СГСМ «Промінь».
В той же час, в матеріалах справи наявна лише копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Спілки громадян-співвласників «Промінь», відсутні будь-які документи на підтвердження тієї обставини, що вищезазначена Спілка була створена саме колишніми членами СВК «Тарутинський» та що Спілка має будь-які майнові претензії саме до позивача.
Відповідно до довідки Тарутинської райдержадміністрації Одеської області від 11.01.2011р. №Ж-7 (копія якої наявна в матеріалах справи) СВК «Тарутинський» правонаступників не має, тобто СГСМ «Промінь» не є правонаступником СВК «Тарутинський».
СГСМ «Промінь» не являється власником спірного майна. В матеріалах справи відсутні належні докази набуття будь-коли права власності на спірне нерухоме майно відповідачем по справі. Таким чином, позивач помилково визначив відповідача у справі особу, яка не є власником спірного майна, хоча відповідачем у такому спорі може бути або колишній власник майна, або орган, який уповноважений представляти територіальну громаду (щодо безхазяйного майна).
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо того, що ПСП «Кришталь» відкрито володіло спірним майном, оскільки стосовно частини майна, на яке позивач просив визнати за ним право власності (будівля вівчарні, інв.№35/357 -будівля №7; будівля вівчарні, інв.№35/358 - будівля №3; будівля вівчарні, інв.№35/359-будівля №8) був наявний судовий спір щодо виділення Жежу В.Г. майнового паю в натурі (справа №6/90-10-2437 - рішення господарського суду Одеської області від 29.07.2010р., постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011р., постанова Вищого господарського суду України від 28.04.2011р.).
Разом з цим, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.
Поряд з цим, колегія суддів не погоджується з висновком про фактичне безтитульне володіння спірним майном ПСП «Кришталь» виходячи з обставин нікчемності договору від 01.03.2004р.
Правова природа договору від 01.03.2004р. визначена його сторонами як договір переведення боргу в Акті прийому-передачі до Договору №1 від 01.03.2004р., отже нікчемність Договору №1 від 01.03.2004р. не є доконаним фактом. Чинними станом на 01.03.2004р. положеннями ЦК України не вимагалося нотаріальне посвідчення договорів переведення боргу.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Договір від 01.03.2004р. не є договором купівлі-продажу нерухомого майна у розумінні положень ст.ст.655,656 ЦК України, недодержання вимоги нотаріального посвідчення якого згідно ст.ст.657,209 ЦК України тягне його нікчемність відповідно до ст.220 ЦК України. На думку суду, цей договір є оспорюваним правочином.
З урахуванням фактичної передачі майна за Актом прийому-передачі до Договору №1 від 01.03.2004р., за відсутності доказів визнання недійсним цього договору за рішенням суду, колегія суддів вважає, що ПСП «Кришталь» не перебувало у статусі безтитульного володільця спірним майном, правовий титул його володіння ґрунтується на оспорюваному правочині та Акті прийому-передачі до нього (договір від 01.03.2014р.).
Відсутня також і в даному спорі така ознака набуття права власності на спірне майно за набувальною давністю як безперервність володіння майном виходячи із того, що у вересні 2011р. ПСП «Кришталь» подавало позов до господарського суду Одеської області про зобов'язання СГСМ «Промінь» звільнити приміщення, серед переліку яких були зазначені й спірні об'єкти у даному спорі, та визнання права власності, посилаючись на самовільне зайняття відповідачем окремих об'єктів нерухомого майна, що є власністю ПСП «Кришталь» згідно Договору №1 від 01.03.2004р. (факти, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. по справі №25/17-3863-2011, якою у задоволенні позовних вимог було відмовлено).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. по справі №25/17-3863-2011 встановлено, що ПСП «Кришталь» посилалось на складені ним акти від 05.10.2010р. на підтвердження того, що спірні приміщення на цей момент самовільно зайняла Спілка громадян-співвласників майна «Промінь».
За таких обставин, незалежно від наявності інших ознак набуття права власності за набувальною давністю згідно ст.344 ЦК України, відсутність такого елемента як безперервність володіння протягом 10 років (щодо нерухомого майна) виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю.
Таким чином, суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги ПСП «Кришталь» та за відсутності встновлених законом підстав визнав за позивачем право власності за набувальною давністю.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів скасовує оскаржуване рішення господарського суду Одеської області у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам, що мають значення для вирішення спору, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПСП «Кришталь».
Витрати по сплаті судового збору до Державного бюджету України за подання апеляційної скарги у сумі 1712,10грн. згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2014р. по справі №916/2812/14 скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 02.12.2014р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Бєляновський В.В.
Судове рішення № 41673747, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 27.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2812/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: