Ухвала суду № 41673647, 02.12.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"02" грудня 2014 р. Справа № 923/1645/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Довгань О.І., розглянувши справу

за позовом: Спільного українсько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕВСО", місцезнаходження: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Паризької комуни, 10в, ідентифікаційний код 30667903

до: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 14-18, ідентифікаційний код 33908322

про визнання договору № 02/240113-ФП від 24.01.2013 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги недійсним

представники сторін: не прибули

в с т а н о в и в:

Спільне українсько-чеське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕВСО" (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі-відповідач) про визнання договору № 02/240113-ФП від 24.01.2013 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги недійсним.

Посилаючись на ст. ст. 92, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 65 ГК України, ст. 58, 59 Закону України "Про господарські товариства", Статут товариства, позивач обґрунтовує позовні вимоги перевищенням директором Спільного українсько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕВСО" повноважень при укладенні оспорюваного правочину.

Відповідач наголошує на безпідставності позовних вимог про визнання договору № 02/240113-ФП від 24.01.2013 року про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги недійсним, оскільки, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на дату укладення договору - 24.01.2013 р., обмеження повноважень керівника позивача відсутні. Зазначає, що на підставі ст. 241 ЦК України наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Звертає увагу суду на ту обставину, що позивач схвалив вказаний правочин, прийнявши грошові кошти за платіжним дорученням відповідача.

В судове засідання 20.11.2014 р. представник позивача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, не надав витребувані судом ухвалою від 07.11.2014 р. про порушення провадження у справі документи: копію статуту товариства; довідку з ЄДРЮО та ФОП станом на листопад 2014 року, реквізити банківського рахунку товариства, виписку з банківського рахунку товариства про зарахування грошових коштів за договором.

Ухвалою від 20.11.2014 р. про відкладення розгляду справи суд повторно зобов'язав позивача надати копію статуту товариства; довідку з ЄДРЮО та ФОП станом на листопад 2014 року, реквізити банківського рахунку товариства, виписку з банківського рахунку товариства про зарахування грошових коштів за договором.

Явка представників сторін ухвалами суду від 07.11.2014 р. та 20.11.2014 р. була визнана судом обов’язковою.

В судове засідання 02.12.2014 р. представники сторін не прибули, про причини неявки суд не повідомили, вимоги суду щодо подання документів, необхідних для вирішення спору, не виконали.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час, місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, а саме: поштовим повідомленням, заявою представника позивача про отримання копії ухвали з відміткою про отримання, реєстром направлення поштової кореспонденції господарського суду Херсонської області.

Представником позивача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України, в задоволенні якої судом відмовлено, оскільки відповідно до положень ст. ст. 22, 81 ГПК України залишення позову без розгляду за заявою позивача процесуальним законом не передбачено.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

За приписами статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Враховуючи межі доказування та сукупність фактів, які входять до предмету доказування в даній справі позивачу необхідно підтвердити наявність обставин перевищення директором повноважень на укладення оспорюваного правочину, компетенцію загальних зборів товариства щодо затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, вчинення дій направлених на відмову від прийняття виконання зобов’язань відповідача за договором. Належними і допустимими доказами, які містять інформацію на підтвердження зазначених обставин є Статут товариства та документи первинної бухгалтерської звітності про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача.

Зазначені докази, всупереч вимогам ухвал від 07.11.2014 р. та 20.11.2014 р., позивачем суду не надані, про причини неможливості самостійного подання цих доказів суд не повідомлений, клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст. 38 ГПК України) не заявлялось.

Ненадання позивачем витребуваних судом доказів перешкоджає суду всебічно та об'єктивно встановити обставини справи, дослідити обґрунтованість позовних вимог, встановити дійсні права та обов'язки сторін і прийняти обґрунтоване рішення у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

На підставі викладеного, у зв'язку з ненаданням позивачем без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 07.11.2014 р. та 20.11.2014 р. доказів, які необхідні для вирішення спору, та відсутністю представника позивача, явка якого в судові засідання була визнана обов'язковою, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишає позов без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду позивач має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України,

у х в а л и в:

1. Позов залишити без розгляду.

Суддя Т.А. Остапенко