Рішення № 41673509, 26.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21410/14 26.11.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

до Товариства з додатковою відповідальністю «А.Т.К.»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 49 490,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «А.Т.К.» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 49 490,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим у нього вникло право регресної вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21410/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.11.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

03.11.2014р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що після настання дорожньо-транспортної пригоди позивача було своєчасно повідомлено про настання страхового випадку, а саме: 18.01.2014р., що підтверджено актом № 1327550600-1.

Судом оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання повноважні представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 26.11.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1894359, за умовами якого застраховано відповідальність власника транспортного засобу «КАМАЗ-4310» державний номер АМ 4895 АІ, за заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди.

Термін дії полісу з 22.02.2012р. до 21.02.2013р.

16.01.2013р. в с. Печанівка по вул. Центральній сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КАМАЗ-4310» державний номер АМ 4895 АІ під керуванням Борщика П.П. та транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ під керуванням Гарбузюка В.П.

У відповідності до постанови Любарського районного суду Житомирської області від 04.02.2013р. Борщика П.П. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка», власником якого є Приватне акціонерне товариство «Племінний Завод «Агро-Регіон» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8224401, відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9142621 від 23.01.2013р.

У відповідності до звіту № 722 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ від 01.03.2013р. виконаного Фізичною особою-підприємцем Демешок Вадимом Юрійовичем вартість ремонту транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ складає 50 167,65 грн.

Відповідно до страхового акту № 132750600-1 Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 03.04.2013р. сума страхового відшкодування становить 49 490,00грн.

Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Агро-Регіон» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з листом № 16 від 17.01.2013р. стосовно настання страхового випадку та листом № 26 від 26.02.2013 про виплату страхового відшкодування.

Платіжним дорученням № ЗР016504 від 16.04.2013р. Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ - Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Агро-Регіон» у розмірі 49 490,00 грн.

16.08.2013р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» з претензією № 13-1365 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за полісом № АВ/1894359 у сумі 49 490,00грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Агро-Регіон» за пошкодження транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ позивач, відповідно до ст.ст. 38, 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», оскільки останній не повідомив страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до вимог чинного законодавства.

Тож, позивач просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «А.Т.К.» шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу «КАМАЗ-4310» державний номер АМ 4895 АІ у розмірі 49 490,00грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ у Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», виник обов'язок відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Агро-Регіон» витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспорту.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Агро-Регіон», як власнику транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ, у розмірі вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу, що становить 49 490,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не повідомлено Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у строки не пізніше трьох робочих днів з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пункті 33.1 статті 33 цього Закону.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що страховика було своєчасно повідомлено про настання дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 18.01.2014р., що підтверджено страховий актом № 132750600-1 але вищевказаний акт, на який посилається відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву, складений Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та не містить відомостей щодо повідомлення безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» позивача про настання страхового випадку.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Агро-Регіон», якому належить транспортний засіб «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ, у нього виникло право регресної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.», як власника транспортного засобу «КАМАЗ-4310» державний номер АМ 4895 АІ, водій якого відповідальний за заподіяну шкоду, оскільки останній не повідомив Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у строки і за умов, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про настання дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-Регіон», як власника транспортного засобу «КАМАЗ-45142» державний номер АІ 4536 ВТ, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8224401 від 27.27.2013р.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За змістом ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За полісом № АВ/1894359 від 22.02.2012р. ліміт відповідальності встановлено у розмірі 50 000, 00 грн. та франшиза у розмірі 510, 00 грн.

Тож, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «А.Т.К.» збитки в порядку регресу в межах встановленого полісом ліміту відповідальності.

Таким чином, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 49 490,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «А.Т.К.» (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 19/7,кв. 20, код ЄДРПОУ 23826820), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269) відшкодування шкоди у розмірі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.11.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.