Ухвала суду № 41672911, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1510/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мацедонської В.Е., Сорочка Є.О.

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 28 грудня 2012 року № 0004914120.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 27 листопада 2012 року по 17 грудня 2012 року Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на підставі направлень від 27 листопада 2012 року № 603 та № 604, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1.2 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року № 773 Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ВПЕЦ "Донбас-Еко" за період листопад, грудень 2009 року та березень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби складено акт від 17 грудня 1012 року № 1428/41-20/30019775, яким встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму податку на додану вартість в розмірі 240 449,65 грн., у тому числі по періодам: листопад 2009 року - 57 559,53 грн., грудень 2009 року - 160 680,12 грн., березень 2010 року - 22 210 грн.

Крім того, відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ВПЕЦ "Донбас-Еко" відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України.

На підставі складеного акту перевірки 28 грудня 2012 року Окружною державною податковою службою-Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення № 0004914120, яким збільшено Дочірній компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму грошового зобов'язання в розмірі 360 674 грн., з якої за основним платежем - 240 450 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 120 225 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічні положення передбачені і в ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 червня 2009 року між ТОВ "Донбас-Еко", як продавцем, та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", як покупцем, укладено договір поставки № УГВ 10867/11-09, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно специфікації № 1 до договору № УГВ 10867/11-09 від 30 червня 2009 року, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" замовила у ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" яс механічний (ЯМБ-146 ТУ 41 Україна 5904046 в кількості 2 штуки на загальну суму 115 400 грн., ЯМБ-172 ТУ 41 Україна 5904047 в кількості 6 штук на загальну суму 365 400 грн., ЯМБ-240 ТУ 41 Україна 5904048 в кількості 6 штук на загальну суму 399 780 грн.), виробник ПП "Велл", граничний термін поставки - грудень 2009 року.

18 грудня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 про пролонгацію договору № УГВ 10867/11-09 від 30 червня 2009 року, яким продовжено строк дії договору до 31 березня 2010 року.

На виконання умов договору ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" виписало на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" податкові накладні.

Між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" підписані акт приймання-передачі № 1/159 від 17 листопада 2009 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв яс механічний ЯМБ-146 ТУ 41 Україна 5904046 в кількості 2 штуки на загальну суму 115 400 грн., акт приймання-передачі № 2/131 від 15 грудня 2009 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв яс механічний ЯМБ-172 ТУ 41 Україна 5904047 в кількості 6 штук на загальну суму 365 400 грн., акт приймання-передачі № 3/341 від 30 березня 2010 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв яс механічний ЯМБ-240 ТУ 41 Україна 5904048 в кількості 2 штуки на загальну суму 133 260 грн.

22 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВПЕЦ "Донбас-Еко", як продавцем, та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як покупцем, укладено договір поставки № УГВ10916/11-09, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, відповідно до специфікації, що додається до договору і є невід'ємною частиною.

Згідно специфікації № 1 до договору № УГВ 10916/11-09 від 22 липня 2009 року, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" замовила у ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" турбулізатори до обсадних колон (ЦТ-140/191-216-1 в кількості 1 180 штук на загальну суму 291 455,28 грн. та ЦТ-168/212-217 в кількості 1 660 штук на загальну суму 537 182,64 грн.), виробник НТЦ "Буріння", граничний термін поставки - грудень 2009 року.

На виконання умов договору ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" виписало на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" податкові накладні.

Між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" підписані акт приймання-передачі № 1/105 від 17 листопада 2009 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв турбулізатор ЦТ-140/191-216-1 в кількості 800 штук та турбулізатор ЦТ-168/212-217 в кількості 100 штук на загальну суму 229 957,20 грн., акт приймання-передачі № 2/123 від 15 грудня 2009 року, згідно якого покупець передав, а покупець прийняв турбулізатор ЦТ-168/212-217 в кількості 1 000 штук на загальну суму 323 604 грн., акт приймання-передачі № 3/364 від 29 грудня 2009 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв турбулізатор ЦТ-140/1891-216-1 в кількості 200 штук на загальну суму 49 399,20 грн. та акт приймання-передачі № 4/365 від 29 грудня 2009 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв турбулізатор ЦТ-140/191-216-1 в кількості 180 штук та турбулізатор ЦТ-168/212-217 в кількості 560 штук на загальну суму 225 677,52 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" позивачем надані виписки по рахункам в ПАТ "Промінвестбанк" та в АТ "Банк "Фінанси та кредит".

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" придбавало турболізатори та яс механічний для будівництва свердловин, будівництво яких здійснювала філія Бурове управління "Укрбургаз" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".

На підтвердження передачі товару (турболізатори та яс механічний) від ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" до філії Бурове управління "Укрбургаз" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" представником позивача надані акти на внутрішньогосподарське переміщення товарно-матеріальних цінностей (акти № 159 від 17 листопада 2009 року, № 123 від 15 грудня 2009 року, № 131 від 15 грудня 2009 року, № 364 від 29 грудня 2009 року, № 365 від 29 грудня 2009 року, № 341 від 30 березня 2010 року).

Крім того, листом від 2 квітня 2013 року № 026-03-2512 філія Бурове управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" повідомила суду, що під час будівництва свердловин виникають ситуації, коли характеристики деякої частини розкритого геологічного розрізу не відповідають фактичним технологічним регламентам проекту, що призводить до порушення нормального процесу поглиблення свердловин. Таку технологічну ситуацію називають ускладненням. Найбільш поширеними і важкими ускладненнями в бурінні є прихвати колон труб. Додатково у вказаному листі також зазначено про те, що яси механічні типу ЯМБ і турбулізатори типу ЦТ, які були отримані в 2009 році, використані при будівництві свердловин та списані, в зв'язку з чим сертифікати якості відсутні. Дані про виробника були зазначені у сертифікатах якості.

На підтвердження використання у власній господарській діяльності отриманого товару від ТОВ ВПЕЦ "Донбас-Еко" (турболізатори та яси механічні) та його подальшого списання позивачем надано акти направлення продукції на бурову (акти від 31 грудня 2009 року, 24 червня 2010 року, 30 жовтня 2010 року, 31 січня 2011 року, 28 лютого 2011 року, 31 березня 2011 року, 30 червня 2011 року, 29 липня 2011 року, 31 серпня 2011 року, 30 вересня 2011 року, 31 жовтня 2011 року, 30 листопада 2011 року, 30 грудня 2011 року, 31 січня 2012 року, 30 березня 2012 року, 31 травня 2012 року, 29 червня 2012 року, 31 липня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 29 вересня 2012 року), акт про використані матеріали від 31 жовтня 2012 року, акти про непридатність подальшого використання механізму (акти від 27 лютого 2010 року та від 30 травня 2010 року), лімітно-збірні карти (№ 124, № 126, № 127 на грудень 2009 року, № 16 на лютий 2009 року, № 22, № 26, № 27 на березень 2010 року, № 30, № 36, № 40 на квітень 2010 року, № 43, № 49 на травень 2010 року, № 58, № 60 на липень 2010 року) та акти про введення в експлуатацію (акти від 20 січня 2010 року, 29 січня 2010 року, від 26 лютого 2010 року).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акти перевірки та акти зустрічної звірки контрагентів позивача, в яких встановлена відсутність в останніх достатніх виробничих потужностей, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 27.11.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді В.Е. Мацедонська

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Сорочко Є.О.