Ухвала суду № 41672895, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5027/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мацедонської В.Е., Сорочко Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Регіон Тех Ком" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000672300 та 0000662300 від 04.09.2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом ПП "Регіон Тех Ком" до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень №№0000672300 та 0000662300 від 04.09.2013 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №№0000672300 та 0000662300 від 04.09.2013 р., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в серпні 2013 р., на підставі направлення на перевірку від 09.08.2013 р. №76, виданого ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області та наказу начальника ДПІ від 09.08.2013 р. №107, на виконання вимог п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України та на виконання постанови слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 29.07.2013р. була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань повноти нарахування та своєчасної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Смолінменеджмент Ессе", ТОВ "Вальтравен", ТОВ "ВД "Престиж Альянс", ТОВ "Нікос "Інтерконсалтінг", ТОВ "МСК "Фьюжен Голден Престиж", ТОВ "Лоджистік Юей" і ТОВ "Валдівуд", за наслідками якої складено акт №73/22-01/32170772 від 16.08.2013 р., в якому зроблено висновок про порушення позивачем:

1) п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткупання прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР та пп. 14.1.36, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.1, 138.2, 138.4 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 104 729,86 грн.;

2) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 77347,03 грн.

04.09.2013р. на підставі складеного акту були ухвалені 2 податкові повідомлення-рішення:

№0000662300, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 104 730,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 083,00 грн., та №0000672300, якими позивачу визначено грошове зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах у розмірі 77 347,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 175,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПП "Регіон Тех Ком" та ТОВ "Смолінменеджмент Ессе" був укладений договір поставки № 01-12/11 від 01.12.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця продукцію (надалі іменується - "товар"), визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець прийняти її та оплатити.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "Смолінменеджмент Ессе" виписано наступні видаткові накладні: № РН-0001412 від 14.12.2011р., № РН-0002912-1 від 29.12.2011р., № РН-0003101 від 31.01.2012р., № РН-0003193 від 31.03.2012р., № РН-0002804 від 28.04.2012р., №РН-0000305 від 03.05.2012р., № РН-0002305 від 23.05.2012р.., № РН-0003105 від 31.05.2012р.

ПП "Регіон Тех Ком" за отриманий товар здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ "Смолінменеджмент Ессе" згідно банківських виписок на суму 215 398,24 грн.

Також до суду надані товаро-транспортні накладні на перевезення товару: №1412 від 14.12.2011р., №2912 від 29.12.2011р., №3101 від 31.01.2012р., №3103 від 31.03.2012р., №2804 від 28.04.2012р., №0305 від 03.05.2012р., №2305 від 23.05.2012р., №3105 від 31.05.2012р.

Також, між ПП "Регіон Тех Ком" та ТОВ "ВД "Престиж Альянс" був укладений договір поставки № 01-06/11 від 01.06.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця продукцію (надалі іменується - "товар"), визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець прийняти її та оплатити.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "ВД "Престиж Альянс" виписано наступні видаткові накладні: № РН-0706 від 07.06.2011р., № РН-003008 від 30.08.2011р., № РН-003108 від 31.08.2011р., № РН-002009 від 20.09.2011р., № РН-003009-1 від 29.09.2011р., № РН-001210 від 12.10.2011р., № РН-002710 від 27.10.2011р., № РН-000311 від 03.11.2011р., № РН-001011 від 10.11.2011р., № РН-0003011 від 30.11.2011р.

ПП "Регіон Тех Ком" за отриманий товар здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ "ВД "Престиж Альянс" згідно банківських виписок на суму 196 756,80 грн.

Також до суду надані товарно-транспортні накладні на перевезення товару: №0706 від 07.06.2011р., №3008 від 30.08.2011р., №3108 від 31.08.2011р., № 2009 від 20.09.2011р., №3009 від 29.09.2011р., №1201 від 12.10.2011р., №2710 від 27.10.2011р., №0311 від 03.11.2011р., №1011 від 10.11.2011р., №3011 від 30.11.2011р.

Крім того, між ПП "Регіон Тех Ком" та ТОВ "Вальтравен" був укладений договір купівлі-продажу № 2 від 20.01.2011р., згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця продукцію (надалі іменується - "товар"), визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець прийняти її та оплатити.

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ "Вальтравен" виписано наступні видаткові накладні: № РН-0000020/01 від 20.01.2011р., № РН-2002-2 від 28.02.2011р., № РН-2903-3 від 29.03.2011р., № РН-0504-4 від 05.04.2011р.

ПП "Регіон Тех Ком" за отриманий товар здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ "Вальтравен" згідно банківських виписок на суму 51927,88 грн.

Також до суду надані товарно-транспортні накладні на перевезення товару: № 20/01 від 20.01.2011р., №2002 від 28.02.2011р., №2903 від 29.03.2011р., №0504 від 05.04.2011р.

Дослідивши зазначені вище документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Більш того, пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 27.11.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді В.Е. Мацедонська

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Сорочко Є.О.