Ухвала суду № 41672891, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17623/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мацедонської В.Е., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай- Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай- Україна" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вічунай - Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002381504 від 16.10.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2014 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 14.10.2013 року відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складений акт № 1878/26-58-15-04-30-33051586. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме фактична сплата авансового внеску з податку на прибуток за вересень 2013 року відбулась 06.10.2013 року, граничний термін сплати - 01.10.2013 року (затримка 6 днів). (а.с.9)

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення за № 0002381504 від 16.10.2013 року, яким до позивача на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 6 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5 508,00грн. застосовані штрафні санкції в розмірі 550,80грн. (10 відсотків погашеної суми податкового боргу)

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактична сплата позивачем авансових внесків з податку на прибуток здійснена поза межами граничного строку їх сплати, в зв'язку з чим до позивача і були застосовані відповідні санкції податковим повідомленням - рішенням від 16.10.2013 року № 0002381504.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 06.02.2013 року позивачем до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік реєстраційний № 9086630448, відповідно до якої сума узгодженого авансового внеску з податку на прибуток до сплати по рядку 34 декларації склала 106 342,00грн., що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року. (а.с.54-66)

26.09.2013 року платіжним дорученням № 3295 позивачем були сплачені кошти у сумі 25 000,00грн. з призначенням платежу: авансовий платіж податок на прибуток за вересень 2013 року без ПДВ.

27.09.2013 року платіжним дорученням № 3314 позивачем були сплачені кошти у сумі 23 000,00грн. з призначенням платежу «*;33051586;11024000; авансовий платіж податок на прибуток за вересень 2013 року без ПДВ», отримувач УДКСУ Солом'янського району м. Києва 11024000, р/р 31115165700010.

30.09.2013 року платіжним дорученням № 3331 позивачем були сплачені кошти у сумі 5 508,00грн. з призначенням платежу «*;33051586;11024000; авансовий платіж податок на прибуток за вересень 2013 року без ПДВ», отримувач УДКСУ Солом'янського району м. Києва 11021000, р/р 31118009700010.

ТОВ «Вічунай - Україна» звернувся до відповідача з заявою від 01.10.2013 року вих. № 167, відповідно до якої просив, помилково перераховану частину авансового внеску по податку на прибуток за вересень 2013 року згідно з платіжним дорученням № 3331 від 30.09.2013 року на суму 5 508,00грн. на рахунок № 31118009700010 для обліку податку на прибуток, перекинути на рахунок № 31115165700010 для обліку авансових внесків по податку на прибуток.

За приписами п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України визначено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно із п.87.1 ст.87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до Змін до бюджетної класифікації, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 року № 19 класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» було доповнено, зокрема, позицією - 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

Колегія суддів звертає увагу, що фактично авансовий внесок з податку на прибуток у вересні 2013 року у сумі 5 508,00грн. по коду бюджетної класифікації 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» сплачено на рахунок 31118009700010 по коду бюджетної класифікації 11021000 визначений для обліку податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з облікової картки позивача по коду 110240000 податковим органом зараховано в рахунок авансового платежу суму 5 508,00грн. 07.10.2013 року, сплаченої товариством відповідно до платіжного доручення № 3331 від 30.092013 року, а тому саме з картки особового рахунку платника по коду 110240000, авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 5 508,00грн. позивачем сплачено із затримкою на 6 календарних днів від граничного строку сплати податкового зобов'язання (граничний термін сплати - 30.09.2013 року).

Крім того, згідно картки особового рахунку позивача (платіж 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) 30.09.2013 року збільшена недоїмка на суму 5 508,00грн., 07.10.2013 року вказана недоїмка погашена.

Таким чином, 30.09.2013 року позивачем був здійснений платіж за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств у сумі 5 508,00грн., замість здійснення вірного платежу за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, тобто був здійснений не вірний платіж.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що відповідач повинен був зарахувати переплату з податку на прибуток у рахунок сплати авансових внесків без його відповідної заяви, оскільки авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток це один податок, з огляду на те, що відповідно до п.5, 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого сумісним наказом Державної податкової адміністрації, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України від 21.12.2010 року № 974/1597/499, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені, зокрема, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету.

Як вже зазначалося, аналіз норми п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України доводить, що без заяви у рахунок сплати грошових зобов'язань з відповідного платежу може бути здійснено зарахування за рахунок надміру сплачених сум саме такого ж платежу. У даному випадку мова йдеться про відповідні платежі, а не відповідні податки.

30.09.2013 року ТОВ «Вічунай - Україна» здійснений платіж за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств, тоді як потрібно було здійснити саме інший платіж за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

При цьому, вказані два платежі, згідно вимог діючого законодавства, є різними, відповідно зарахування одного платежу у рахунок сплати іншого платежу без відповідної заяви позивача не передбачено. Таке зарахування можливо лише за наявності заяви позивача, яку він надав 01.10.2013 року, що було підтверджено представником позивача у судовому засіданні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки фактична сплата позивачем авансових внесків з податку на прибуток здійснена поза межами граничного строку їх сплати, то податкове повідомлення - рішення від 16.10.2013 року № 0002381504 є правомірним.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вічунай- Україна" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 27.11.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді В.Е. Мацедонська

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Сорочко Є.О.