Постанова № 41672162, 07.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 р. Справа № 804/17433/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Ломака Н.А.;

представник відповідача Лісниченко К.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ДІАДАР" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2014 року Приватне підприємство "ДІАДАР" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0008002201 від 14.10.14р., яким Приватному підприємству "ДІАДАР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 727063,75грн., в т.ч. за основним платежем на суму 581651грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 145412,75грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував п.135.4 п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, абз.б п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.168.1.1, п.п 168.1.5 п.168 ст.168, п.п «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) господарські операції позивача з ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ПП «КОЛОРИТ», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «КЛИНКОР», ПП «НІАС ЕНЕРГО», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН», ТОВ «С.Т.Б.», ПФ «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ», ТОВ «АЛІОР-ЛТД», ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ», ПП «ВІСМУТ», ПП «КАРМА-А», ТОВ «БРУНО-ПЛЮС», ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС» зазначивши, що по вище перелічиним контрагентам встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з купівлі-продажу товарів згідно до актів ДПІ по місцю реєстрації, при цьому угоди з контрагентами позивача в судовому порядку недійсними податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності

здійснення позивачем господарських операцій за угодами, укладеними перерахованими вище контрагентами, підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та актів перевірок цих контрагентів, згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 29.10.2014р. відкрито провадження по справі №804/17433/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2014р.

07.11.2014р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що в перевіряємому періоді встановлено нереальність здійснення господарських операцій ПП «Діадар» з ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ПП «КОЛОРИТ», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «КЛИНКОР», ПП «НІАС ЕНЕРГО», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН», ТОВ «С.Т.Б.», ПРИВАТНА ФІРМА «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ», ТОВ «АЛЮР-ЛТД», ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ», ПП «ВІСМУТ», «КАРМА-А», ТОВ «БРУНО-ПЛЮС», ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС». По вищевказаним контрагентам у перевіряємому періоді встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з купівлі-продажу товарів. Первинні документи по господарським операціям з вказаними контрагентами не є видатковими накладними у зв'язку з їх невірним складанням: відсутні ПІБ та посади осіб - отримувачив, дати та номери довіреностей. Також у ході перевірки не надано ніяких документів, якими підтверджуються факти завантаження, відправлення товарів, що підтверджує відсутність доказів фактичного відвантаження товарів ПП «Діадар» на адресу вище перелічених покупців, а тому за наслідками перевірки не можливо встановити та зробити висновок про реальність здійснених господарських операцій. Водночас за відсутності факту придбання та продажу відповідних товарів відповідні суми не можуть включатися до об'єкту оподаткування навіть за наявності формально складених документів. Таким чином, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0008002201 від 14.10.14р.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

З 03.09.2014 року по 16.09.2014року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.п20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України згідно наказу від 20.08.2014р. №1285 та направлень від 03.09.14р. №1305/22-01, №1306/22-01, №1307/17-2, №1308/17-2, №1309/22-2, №1310/22-06, №1319/22-3, №1320/22-3, фахівцями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ПП «ДІАДАР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.11р. по 31.12.13р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11р. по 31.12.13р., по результатам якої складений акт №7491/22-01/31793480 від 23.09.2014р. «Про результати планової виїзної перевірки Приватне підприємство «Діадар» (код ЄДРПОУ 31793480) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.13р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11р. по 31.12.2013р.», яким зафіксовано наступні порушення:

- п. 135.4, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на 581651грн. за 2013 рік;

- абз. Б п. 185 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до не підтвердження господарських операцій на загальну суму 2508211 грн., у т.ч. по періодам: Жовтень 2011р. -ПДВ 291500,17 грн., листопад 2011р. - ПДВ 200833,16грн., грудень 2011р. - 321000,01грн., січень 2012 - 178211,33грн., червень 2012 - 82500грн., липень 2012р.- 25000грн., жовтень 2012р. - 120833,34грн., листопад 2012 - 137500грн., грудень 2012 - 56666,67грн., січень 2013 р.- 75000грн., лютий 2013р.- 136666,67грн., березень 2013р. - ПДВ 145000,01грн., квітень 2013р. - 96666,67грн., червень 2013р.- 119166,67грн., липень 2013р.- 58333,33грн., серпень 2013р.- 33333,33грн., вересень 2013р.- 8333,33грн., жовтень 2013р.- 45000грн., листопад 2013р. - 166666,67грн., грудень 2013р.- 175000грн., жовтень 2013р. - 35000грн. на загальну суму ПДВ - 2508211грн.;

- п.п 168.1.1, п.п 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 1160,35грн.;

- підпункту «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI із змінами та доповненнями, Порядку №1020, а саме подання податкового розрахунку №1 ДФ за 4 кв. 2011р. з недостовірними відомостями про доходи, які були нараховані (сплачені) на користь платника податків;

- п.2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №637 від 05.12.2004р., що призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 14651,79грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 14.10.2014року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0008002201 від 14.10.14р., яким Приватному підприємству "ДІАДАР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 727063,75грн., в т.ч. за основним платежем на суму 581651грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 145412,75грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, подав до податкового орану заперечення від 03.10.14р. з вимогою скасувати висновки акта перевірки про порушення Приватним підприємством "ДІАДАР" норм Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного вище заперечення позивача акт перевірки №7491/22-01/31793480 від 23.09.2014р. залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням актів перевірки:

- від 11.01.13р. № 58/226/34885500, складеного фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, стосовно підприємства ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»;

- від 23.09.13р. № 348/223/31271688, складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, стосовно підприємства ПП «КОЛОРИТ»;

- від 21.12.12р. № 7208/224/33906299 від 21.12.12р., складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, стосовно підприємства ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ»;

- від 21.05.14р. №85/14-02-22-01/38790596, складеного фахівцями Криворізької північної ОДПІ, стосовно підприємства ТОВ «КЛИНКОР»;

- від 08.05.13р. №525/22.5/38019484, складеного фахівцями ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя стосовно підприємства ПП «НІАС ЕНЕРГО»;

- від 27.02.14р. №309/22-20-23-06/25467696, складеного фахівцями Харківській ОДПІ стосовно ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН»;

- від 26.11.12р. №04531/2304/32860217 складеного фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська стосовно контрагента позивача, ТОВ «С.Т.Б.»:

- від 28.02.14р. № 30/2204/23048191/92 складеного фахівцями ДПІ у м.Сумах, щодо ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ»;

- від 28.02.14р. №29/2204/34012794/91 складеного фахівцями ДПІ у м.Сумах, щодо ТОВ «АЛЮР-ЛТД»;

- від 29.05.12р. № 1250/22-2/21942775 від 29.05.12р. складеного фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, стосовно підприємства ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ»;

- від 06.12.13р. №397 складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо підприємства ПП «ВІСМУТ»;

- від 29.07.14р. №246/2203/38136983/282 складеного фахівцями ДПІ у м.Сумах, щодо підприємства «КАРМА-А»;

- від 12.08.14р. № 2417/26-55-22-09/38489805 складеного фахівцями ДПІ у Печерському районі м.Києві, щодо ТОВ «БРУНО-ПЛЮС»;

- від 26.09.13р. №375/223/38361091 складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетрвська, щодо ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС».

Також, відповідачем під час перевірки використана інформація баз даних ОДПС, а саме: База даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та надані позивачем на запит ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, копій бухгалтерських та первинних документів, згідно яких встановлено, що контрагентами ПП «ДІАДАР» є підприємства: ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ПП «КОЛОРИТ», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «КЛИНКОР», ПП «НІАС ЕНЕРГО», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН», ТОВ «С.Т.Б.», ПФ «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ», ТОВ «АЛІОР-ЛТД», ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ», ПП «ВІСМУТ», ПП «КАРМА-А», ТОВ «БРУНО-ПЛЮС», ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС».

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з зазначеними вище контрагентами згідно договорів поставки.

Відповідно до договорів підприємством ПП «Діадар» у періоді що підлягав перевірці, виписано видаткові накладні, розрахунки за договорами проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Також, актом перевірки встановлено, що ПП «Діадар», списало ТМЦ у зв'язку з їх реалізацією за угодами з зазначеними вище контрагентами, що суперечить висновку податкового органу про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем до суду надано: копії цих договорів; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з постачання товарів контрагентам ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ПП «КОЛОРИТ», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «КЛИНКОР», ПП «НІАС ЕНЕРГО», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН», ТОВ «С.Т.Б.», ПФ «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ», ТОВ «АЛІОР-ЛТД», ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ», ПП «ВІСМУТ», ПП «КАРМА-А», ТОВ «БРУНО-ПЛЮС», ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Приписами п.135.4 ст.135 ПК України, встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно п.п. 135.5.4 п.135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.188 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат.

З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки також не зазначено.

Твердження відповідача, що видаткові накладні не є первинними документами наданими позивачем по господарським операціям з вказаними вище контрагентами у зв'язку з їх невірним складанням: відсутні ПІБ та посади осіб - отримувачів, дати та номери довіреностей, суд не бере до уваги, оскільки незначні недоліки в оформленні видаткових накладних (не зазначено посади, прізвища осіб) не впливають на суть здійснених господарських операцій. Крім того, незначні порушення, допущені в процесі складення первинних документів, недоліки при їх оформленні, не можуть бути належними і допустимими доказами безтоварності (фіктивності) господарських операцій, оскільки оцінюються судом в сукупності з іншими доказами та документами, які підтверджують здійснення зазначених операцій.

Стосовно твердження відповідача про те, що ПП «Діадар» не надало до перевірки товарно-транспортні накладні на відвантажений товар, то слід зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД», ПП «КОЛОРИТ», ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ», ТОВ «КЛИНКОР», ПП «НІАС ЕНЕРГО», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН», ТОВ «С.Т.Б.», ПРИВАТНА ФІРМА «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ», ТОВ «АЛЮР-ЛТД», ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ», ПП «ВІСМУТ», «КАРМА-А», ТОВ «БРУНО-ПЛЮС», ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.

Крім того, укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Необхідно зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Враховуючи наведене, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не могла використовувати як безперечний доказ акти перевірки контрагентів, яким встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг): від 11.01.13р. № 58/226/34885500 щодо ТОВ «ПРОМ АЛЬЯНС ЛТД»; від 23.09.13р. № 348/223/31271688 щодо ПП «КОЛОРИТ»; від 21.12.12р. № 7208/224/33906299 від 21.12.12р. стосовно підприємства ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ»; від 21.05.14р. №85/14-02-22-01/38790596 стосовно підприємства ТОВ «КЛИНКОР»; від 08.05.13р. №525/22.5/38019484 стосовно підприємства ПП «НІАС ЕНЕРГО»; від 27.02.14р. №309/22-20-23-06/25467696 стосовно ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛАРКОН»; від 26.11.12р. №04531/2304/32860217 стосовно контрагента позивача, ТОВ «С.Т.Б.»; від 28.02.14р. № 30/2204/23048191/92 щодо ПРИВАТНОЇ ФІРМИ «РАСЧЕТНО-ПРОЕКТНОЕ ИНЖЕНЕРНОЕ БЮРО ГИДРОПНЕВМОПРОЕКТ»; від 28.02.14р. №29/2204/34012794/91 щодо ТОВ «АЛЮР-ЛТД»; від 29.05.12р. № 1250/22-2/21942775 від 29.05.12р. стосовно підприємства ПП «МОДЕМ-ХООЛДІНГ»; від 06.12.13р. №397 щодо ПП «ВІСМУТ»; від 29.07.14р. №246/2203/38136983/282 щодо «КАРМА-А»; від 12.08.14р. № 2417/26-55-22-09/38489805 щодо ТОВ «БРУНО-ПЛЮС»; від 26.09.13р. №375/223/38361091, щодо ТОВ «АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС».

Також, програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Таким чином, використання ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська інформації комп'ютерних баз: База даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та здійснив поставку товарів згідно договорів, наслідками чого мав місце фактичний рух активів та зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків "ДІАДАР" у зв'язку з його господарською діяльністю, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.10.2014р. №0008002201.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ДІАДАР" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0008002201 від 14.10.14р., яким Приватному підприємству "ДІАДАР" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 727063,75грн., в т.ч. за основним платежем на суму 581651грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 145412,75грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ДІАДАР" судові витрати в сумі 487грн.20коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 23.10.2014р. за №241.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.11.14р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Ніколайчук С.В. Ніколайчук О.В. Бринза