Постанова № 41671540, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13165/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Київпастранс» до Державної виконавчої служби України про визнання дій неправомірними та незаконними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство «Київпастранс» (надалі за текстом - «КП «Київпастранс») звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 35733539 від 20 серпня 2014 року. Позивач просив також скасувати зазначену постанову.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 35733539 від 20 серпня 2014 р. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна виконавча служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 01.08.2012 р. у справі № 5011-19/6256-2012 з КП «Київпастранс» на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» стягнуто 16 829 809 грн. 66 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 673 277 грн. 41 коп. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 1 070 354 грн. 21 коп. пені, 165 282 грн. 90 коп. інфляційних збитків, 213 242 грн. 62 коп. 3% річних, 64 380 грн. судового збору, а всього 19 016 346 грн. 82 коп.

18 жовтня 2012 року Господарським судом м. Києва за вказаним судовим рішенням видано наказ № 5011-19/6256-2012.

На підставі зазначеного наказу постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби України від 18 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35733539 та встановлено семиденний строк для його добровільного виконання.

У встановлений державним виконавцем строк КП «Київпастранс» виконавчий документ у повному обсязі не виконало.

23 липня 2014 р. між позивачем та ПАТ «Київенерго» укладено договір № 1074-14 про порядок сплати санкцій та відшкодування судових витрат за рішенням Господарського суду у справі № 5011-19/6256-2012.

За умовами цього договору сторони за ним домовились про подальше часткове припинення зобов'язання КП «Київпастранс» шляхом проведення заміни первісного грошового зобов'язання за рішенням суду новим зобов'язанням між сторонами. Замість сплати заборгованості за реактивну електроенергію, інфляційних виплат, процентів річних, пені та судового збору у загальній сумі 2 186 537 грн. 14 коп. позивач зобов'язався щомісячно надавати ПАТ «Київенерго» послуги з перевезення персоналу останнього у міському пасажирському транспорті.

Листом № 06-4/10 від 12.08.2014 р. КП «Київпастранс» повідомило державного виконавця про укладення названого договору.

14 серпня 2014 р. ПАТ «Київенерго» звернулось до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою у якій повідомило, що платіжними дорученнями від 19.04.2012 р., 16.06.2012 р., 25.06.2012 р., 18.07.2012 р., 17.08.2012 р., 19.09.2012 р. позивач перерахував кошти у загальній сумі 8 828 120 грн. 71 коп. у рахунок погашення боргу. Залишок боргу становить 10 188 226 грн. 11 коп.

20 серпня 2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову ВП № 35733539 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 018 822 грн. 60 коп.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і судові накази.

За змістом статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За приписами частини 1 статті 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 28 Закону № 606-XIV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Приймаючи до уваги, що позивач, у встановлений державним виконавцем строк, не виконав рішення суду, окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про те, що у відповідача були правові підстави для прийняття спірної постанови.

Водночас, скасовуючи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, суд помилково виходив з того, що державний виконавець не врахував наявність договору № 1074-14 від 23 липня 2014 р. про порядок сплати санкцій та відшкодування судових витрат за рішенням Господарського суду, а відтак невірно визначив розмір виконавчого збору.

Звернутися до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення є правом стягувача.

При цьому останній може відкликати виконавчий лист, а сторони виконавчого провадження укласти мирову угоду, звернутись до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Разом з тим, вчинення зазначених процесуальних дій не впливає на обов'язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору.

Так само і в даній правовій ситуації, той факт, що КП «Київпастранс» та ПАТ «Київенерго» дійшли згоди про певні умови погашення боргу, не означає, що позивач добровільно виконав судове рішення у встановлений строк та не звільняє останнього від обов'язку сплатити виконавчий збір.

Помилковим є твердження позивача про те, що уклавши договір від 23.07.2014 р. сторони за ним допустили заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням.

Відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Разом з тим, у даному випадку правовідносини між сторонами виникли не у зв'язку із виконанням цивільного зобов'язання, а у процесі виконання судового рішення, відтак і питання про порядок і спосіб його виконання мало вирішуватись відповідною ухвалою суду.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 02 грудня 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.