Рішення № 41671014, 13.11.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.11.2014р. Справа № 917/2063/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент", вул. Кронштадська, 2-А, м. Запоріжжя, Запорізька область,69035

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область,39607

про стягнення 250533,51 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. канц. суду №15107 від 13.11.2014р.)

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Шкабуро О.В. дов. від 20.10.2014 року

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором №0075-СН від 24.01.2013р. та Договором №0680-СН від 13.12.2013р. в розмірі 250533,51 грн., а саме: 203790,78 грн. - основного боргу, 18186 грн. - пені, 24682,42 грн. - інфляційних нарахувань

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, вимог ухвал суду не виконав.

13.11.2014р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. канцелярії суду №15036, в якому ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" позовні вимоги не визнає та просить суд залишити позов без розгляду. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.

ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 13.11.2014р. за вх. канцелярії суду №15034 подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Суд подане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив, залучивши до матеріалів справи.

13.11.2014р. за вх. канцелярії суду №15055 на виконання вимог ухвали суду позивач надав суду додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.

13.11.2014р. за вх. канцелярії суду №15107 від представника ТОВ "Інструмент ПЛМ" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Вказану заяву позивач обгрунтовує тим, що при розрахунку 3% річних була допущено технічна помилка та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3874,56 грн. Суд подану заяву прийняв, розглянув та задовольнив, залучивши до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» (далі - ТОВ "Інструменти ПЛМ") та Публічним акціонерним товариством «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі - ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» ) 21 січня 2013р. було укладено Договір поставки товару №0075-СН (далі - Договір №0075-СН).

Відповідно до умов Договору №0075-СН Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити і передати у власність Покупця визначений договором товар, а Покупець (Відповідач) прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) вказана в Специфікаціях, у вигляді Додатків до даного Договору, які є невід'ємною їх частиною (п.1.1 та п.1.2 Договору №0075-СН).

Пунктом 1.3 Договору №0075-СН, визначена загальна ціна товару, що становить 312548,28 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.5.1 Розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки (п.5.1 Договору №0075-СН).

Відповідно до Специфікації №1 до договору №0075-СН, визначено найменування, кількість та ціна товару для постачання - спеціальний інструмент (фрези, гвинти та касети).

21.06.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору №0075-СН, відповідно до якої збільшено суму договору до 326292,36 грн. та договір доповнено Специфікацією №2 з додатковим товаром для постачання (касети).

29.08.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору №0075-СН, відповідно до якої договір доповнено Специфікацією №3 з зміненим товаром для постачання (фреза, гвинт, касети).

Передання товару Постачальником та приймання товару Покупцем здійснюється в місці здійснення поставки (п.8.1 Договору). Товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред"явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей (п.8.2 Договору).

Позивачем надано видаткову накладну №47 від 16.12.2013р. відповідно до якої ПАТ «КСЗ» отримано від ТОВ «Інструменти ПЛМ» товар (гвинт, касети, фреза) на суму 74286,72 грн. з ПДВ. Товар було отримано за довіреністю №3568 від 09.12.2013р. інженером Плахотіним Артемом Вікторовичем. Термін оплати настав 15.01.2014р.

Згідно видаткової накладної №51 від 27.12.2013р. ПАТ «КСЗ» отримано від ТОВ «Інструменти ПЛМ» товар (гвинт, касети) на суму 30281,46 грн. з ПДВ. Товар було отримано за довіреністю №3827 від 26.12.2013р. інженером Плахотіним Артемом Вікторовичем. Термін оплати настав 26.01.2014р.

Проте в передбачений вимогами п.5.1 Договору №0075-СН 30-ти денний строк, покупець ПАТ «КСЗ», оплати за отриманий товар не здійснив.

Таким чином, розмір боргу ПАТ «КСЗ» перед ТОВ «Інструменти ПЛМ» за Договором №0075-СН від 24.01.2013р. становить 104568,18 грн.

Крім того, 13 грудня 2013 року між ТОВ «Інструменти ПЛМ» та ПАТ «КСЗ» було укладено Договір поставки товару №0680-СН з умовами аналогічними Договору №0075-СН.

Загальна ціна товару за цим Договором №0680-СН становить 119167,92 грн. в т.ч. ПДВ (п.1.3 Договору №0680-СН).

02.01.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору №0680-СН, відповідно до якої збільшено суму договору до 355682,28 грн. та договір доповнено Специфікацією №2 з додатковим товаром для постачання (фреза, гвинт, касети).

Згідно видаткової накладної №1 від 21.01.2014р. ПАТ «КСЗ» отримано від ТОВ «Інструменти ПЛМ» товар (касети) на суму 4810,32 грн. з ПДВ. Товар було отримано за довіреністю №211 від 20.01.2014р. інженером Плахотіним Артемом Вікторовичем. Термін оплати настав 20.02.2014р.

Згідно видаткової накладної №3 від 07.02.2014р. ПАТ «КСЗ» отримано від ТОВ «Інструменти ПЛМ» товар (гвинт, фреза) на суму 66752,94 грн. з ПДВ. Товар було отримано за довіреністю №423 від 04.02.2014р. інженером Плахотіним Артемом Вікторовичем. Термін оплати настав 09.03.2014р.

Згідно видаткової накладної №5 від 19.02.2014р. ПАТ «КСЗ» отримано від ТОВ «Інструменти ПЛМ» товар (касети) на суму 27659,34 грн. з ПДВ. Товар було отримано за довіреністю №594 від 18.02.2014р. інженером Плахотіним Артемом Вікторовичем. Термін оплати настав 21.03.2014р.

Проте в передбачений вимогами п.5.1 Договору №0680-СН 30-ти денний строк, покупець ПАТ «КСЗ», оплати за отриманий товар не здійснив.

Таким чином, розмір боргу ПАТ «КСЗ» перед ТОВ «Інструменти ПЛМ» за Договором №0680-СН від 13.12.2013р. становить 99222,60 грн.

З метою проведення звірки взаємних розрахунків 18.07.2014р. з боку ТОВ «Інструменти ПЛМ» було надіслало на адресу ПАТ «КСЗ» акти звіряння взаємних розрахунків по договорам №0075-СН та №0680-СН, проте відповіді, станом на теперішній час не отримано.

12.08.2014 року з боку ТОВ «Інструменти ПЛМ» було надіслало на адресу ПАТ «КСЗ» Претензію від 11.08.2014р. №090 в рамках вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору, відповіді не отримано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст.692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 203 791,78 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 203 791,78 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пунктів 9.5 Договору №0075-СН від 24.01.2013р. та Договору №0680-СН від 13.12.2013р., у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла під час порушення грошового зобов"язання від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, за Договором №0075-СН в розмірі 8367,60 грн. та за Договором №0680-СН в розмірі 9817,90 грн., суд прийшов до висновку, що останні є правомірними (з урахуванням приписів п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3874,81 грн. 3% річних трьох процентів річних (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 13.11.2014р. вх. канцелярії суду №15107) та інфляційних нарахувань в розмірі 24 682,42 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", (код за ЄДРПОУ 05756783, вул. Івана Приходька, буд. 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, (р/р 26007057004679 у ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 38415665, вул. Кронштадська, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69035, (р/р 26005300004019 у Відділенні "Запорізька регіональна дирекція" ПАТ "Златобанк", МФО 380612) заборгованість за Договором №0075-СН від 24.01.2013р. та Договором №0680-СН від 13.12.2013р. в розмірі 250533,51 грн. а саме: 203790,78 грн. - основного боргу, 18186 грн. - пені, 24682,42 грн. - інфляційних нарахувань, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 5010,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 20.11.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.