Рішення № 41670960, 01.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22636/14 01.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування»Простягнення 536,14 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко С.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування» про стягнення 536,14 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.11.2014 року.

У судовому засіданні 14.11.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 14.11.2014 року розгляд справи відкладено на 01.12.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2014 року надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання 01.12.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ» (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування» (відповідач, клієнт) був укладений договір №299 про надання послуг з експрес-доставки відправлень, відповідно до п. 1.1 якого виконавець надає клієнту, в період дії договору, послуги з експрес-доставки відправлень, згідно з заявками клієнта, від відправника до одержувача, а клієнт оплачує виконавцю вартість послуг відповідно до тарифів (додаток №2) і регламенту «Даймекс» (додаток №1), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.2 договору, кожне відправлення приймається виконавцем для доставки після оформлення стандартної накладної виконавця, далі іменованої накладна «Даймекс», що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку №1 до договору (регламент «Даймекс») накладна «Даймекс» - обов'язковий супровідний документ, який оформляється на кожне відправлення. Документ містить інформацію про відправлення: координати відправника і одержувача, вид послуги, вміст відправлення, його габарити і вагу, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення послуг з доставки.

Згідно з п. 2.4 договору, надання послуг за цим договором підтверджується підписанням двосторонніх актів виконаних (наданих) послуг, в яких повинні бути перераховані надані послуги та їх фактична вартість, розрахована відповідно до тарифів (додаток №2).

Відповідно до п. 2.5 договору клієнт протягом 5 робочих днів з моменту отримання від виконавця акта виконаних (наданих) послуг, зобов'язаний підписати цей документ і повернути його виконавцеві або написати обґрунтовану відмову від підписання акту. У разі, якщо клієнт в зазначений термін не поверне підписаний акт виконавцю або не надасть обґрунтовану відмову від підписання акта, послуги будуть вважатися наданими виконавцем та прийнятими клієнтом в повному обсязі.

Розділом 4 договору сторони погодили порядок розрахунків за договором, а саме, клієнт оплачує виконавцю вартість наданих за цим договором послуг відповідно до тарифів виконавця, зазначених у додатку №2, на підставі наданого до оплати пакету документів (рахунок, рахунок-фактура, акт виконаних (наданих) послуг) (п.4.1), оплата рахунків за послуги виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в розділі 8 цього договору або шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу виконавця. Рахунки підлягають оплаті протягом 5 банківських днів з моменту їх отримання клієнтом (п.4.2).

Термін дії договору: з 02.01.2013 року до 02.01.2014 року (п. 7.1), якщо сторони, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору, не виявлять у письмовій формі бажання його розірвати, договір автоматично продовжується на наступні 12 місяців (п.7.2).

Як зазначав позивач, на виконання умов договору, ним відповідачу були надані, обумовлені договором послуги, на суму 392,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями накладних №23361158, № 23341496 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №637 від 28.02.2014 року.

Зазначений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) був вручений відповідачеві 09.04.2014 року, що підтверджується, наявною в матеріалах справи, копією листа-відомості про вручення.

Однак, відповідачем акт не підписаний, протягом п'яти робочих днів з моменту його отримання позивачу не повернутий, обґрунтована відмова від його підписання також не надана, а тому з урахуванням п.2.5 договору, роботи (послуги) за актом №637 від 28.02.2014 року на суму 392,40 грн. вважаються наданими позивачем та прийнятими відповідачем.

14.07.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості від 10.07.2014 року №10/07/14-1 разом з рахунком на оплату №618 від 28.02.2014 року на суму 392,40 грн.

Проте, зазначена претензія з рахунком повернуті позивачу без вручення, з поштовою відміткою від 19.07.2014 року «за закінченням встановленого строку зберігання».

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 392,40 грн. основного боргу, 74,56 грн. пені, 5,61 грн. 3% річних та 63,57 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з порушенням строків оплати наданих послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору про надання послуг з експрес-доставки відправлень №299 від 02.01.2014, проте відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав у зв'язку з чим його заборгованість становить 392,40 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг з експрес-доставки відправлень, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 392,40 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги, керуючись пунктом 5.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 74,56 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3 договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати наданих послуг виконавець має право вимагати від клієнта сплати пені в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення з оплати товару, з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, статті 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», господарський суд перевірив розрахунок пені та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 20,16 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5,61 грн. 3% річних та 63,57 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 2,42 грн. та 14,61 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичне машинобудування» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, 10 поверх, код ЄДРПОУ 37932631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймекс-Київ» (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, буд. 28, літ. А, код ЄДРПОУ 34821033) 392 (триста дев'яносто дві) грн. 40 коп. - основного боргу, 20 (двадцять) грн. 16 коп. - пені, 14 (чотирнадцять) грн. 61 коп. - інфляційних втрат, 2 (дві) грн. 42 коп. - 3% річних та 1 479 (одну тисячу чотириста сімдесят дев'ять) грн. 87 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

03.12.2014 р.