Постанова № 41670697, 26.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 876/7077/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Універсам" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом прокурора Городоцького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Універсам" про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

06 квітня 2010 року прокурор Городоцького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Городоцької МДПІ звернувся в суд з позовом до відповідача- ПП «Універсам», в якому просив (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.49) стягнути податковий борг у сумі 97948,64 грн. шляхом звернення на активи платника.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнено з рахунків Приватного підприємства «Універсам» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави кошти у розмірі 97948 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 64 копійки в рахунок погашення податкового боргу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що наявний податковий борг зі сплати орендної плати за землю фактично вже сплачений, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з призначеннями платежу за конкретний період - відповідно за жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року у загальній сумі 150739,26 грн. Крім того, відповідно до картки особового рахунку ПП «Універсам» за січень 2013 року (період винесення оскаржуваної постанови) податковий орган, керуючись п.87.9 ст.87 ПК України, вже зараховує поточні платежі ПП «Універсам» зі сплати за землю в 2012 році. Таким чином, на момент розгляду справи судом першої інстанції, заборгованість ПП «Універсам» зі сплати орендної плати за землю в розмірі 97948,64 грн. фактично погашена, а тому позовні вимоги є безпідставними. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача (апелянта) - Оксентюк А.М. подав до суду письмові пояснення до апеляційної скарги (вх. №К-24493/14 від 11.09.2014 року, вх.№ К-32007/14 від 25.1.2014 року), у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Прокурор - Ольшанська Н.М. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник позивача - Ніжинська Л.Б. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати з наступних підстав.

Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 399354 від 23 березня 2000 року підтверджується, що ПП «Універсам» зареєстроване як юридична особа Локачинською РДА Волинської області, ідентифікаційний код -30089507 (а.с.17).

ПП «Універсам» є платником орендної плати за землю та перебуває на обліку як платник окремих податків у Городоцькій МДПІ.

Судом першої інстанції встановлено, що Городоцькою МДПІ здійснено розрахунок податкового боргу, відповідно до якого ПП «Універсам» самостійно нараховано, згідно з поданою податковою декларацією, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, зокрема, за серпень 2009 року за терміном сплати до 30 вересня 2009 року -33870, 45 грн.; за вересень 2009 року за терміном сплати до 30 жовтня 2009 року- 33870,45 грн.; за жовтень 2009 року за терміном сплати до 30 листопада 2009 року - 33870,45 грн., за листопад 2009 року за терміном сплати до 30 грудня 2009 року -33870,45 грн. Всього за вказаний період нараховано 135481,80 грн. орендної плати за землю, станом на 08 грудня 2009 року сплачено 20643,91 грн.

Також ПП «Універсам» самостійно нараховано згідно з поданою податковою декларацією орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності у 2010 році - 69739,26 грн., а саме: за грудень 2009 року (за терміном сплати до 01 лютого 2010 року) - 33870,54 грн., за січень 2010 року (за терміном сплати до 02 березня 2010 року) - 35868,81 грн.

ПП «Універсам» сплачено у вказаний період 93295,65 грн., зокрема: 05 січня 2010 року- 29379,29 грн.; 29 січня 2010 року- 25405,31 грн.; 29 січня 2010 року- 3738,41 грн.; 23 лютого 2010 року - 34722,82 грн.

Податковим органом нараховано пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 9606,39 грн. (за період з серпня 2009 року по березень 2010 року включно), платником сплачено пеню - 2939,25 грн., відповідно залишок несплаченої пені за період з серпня 2009 року по березень 2010 року складає 6667,14 грн., а загальна сума податкового боргу - 97948,64 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості ПП «Універсам» є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, тому підлягає стягненню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст.17 наведеного Закону).

П. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.4.1.1 ст.4 вищевказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з вимогами п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 вказаного Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати орендної плати за землю ПП «Універсам» надано платіжні доручення з призначеннями платежу за конкретний період відповідно за жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року у загальній сумі 150739,26 грн., а саме: платіжне доручення №536 від 09 червня 2010 року у сумі 33870,45 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за жовтень 2009 року; платіжне доручення № 48 від 29 січня 2010 року у сумі 26129,00 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за листопад 2009 року; платіжне доручення №1300 від 08 грудня 2009 року у сумі 21000,00 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за листопад 2009 року, платіжне доручення № 1390 від 05 січня 2010 року у сумі 30000,00 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за грудень 2009 року; платіжне доручення № 49 від 29 січня 2010 року у сумі 3871,00 грн. призначення платежу - орендна плата за землю за грудень 2009 року; платіжне доручення № 135 від 23 лютого 2010 року у сумі 35 868,81 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за січень 2010 року (а.с.172-177).

Платіжні доручення виконані в день їх отримання, про що свідчать відповідні відмітки Волинського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» про проведення платежу.

Крім того, картками особового рахунку ПП "Універсам" станом на 28 лютого 2013 року та 30 липня 2014 року стверджується відсутність податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за серпень-вересень 2009 року.

Таким чином, вказаними документами підтверджується повне погашення податкового зобов'язання зі сплати орендної плати.

Разом з тим, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що податковий борг за відповідний період не погашений, оскільки вказані кошти, які зазначені у відповідних платіжних дорученнях, були зараховані податковим органом в рахунок погашення раніше існуючої недоїмки по платі за землю та пені.

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, виходячи з наступного.

П.п.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

П.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за №377/89/76, пердбачає, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з гл.6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з гл. 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.5 вказаної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого в п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Аналогічна позиція була висловлена також Верховним Судом України (постанова від 17 жовтня 2011 року у справі №21-184а11, постанова від 27 жовтня 2009 року у справі № 21-1326во09), а відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність ПП «Універсам» податкового боргу на момент звернення податкового органу про його стягнення, оскільки такий фактично сплачений платником податків, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом неправомірного стягнення податкового боргу) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні." Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, Городоцька МДПІ не надала доказів на обґрунтування правомірності стягнення заявленого податкового боргу, а ПП «Універсам» доведело факт сплати орендної плати за землю у спірний період та надало докази на підтвердження своїх обґрунтувань, чим спростувало існування у спірний період заборгованості зі сплати орендної плати за землю.

Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими і повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Універсам" задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі № 2а-1092/10/0370 скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2014 року.