Рішення № 41670377, 01.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/218 01.12.14

За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

До Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна",

що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк."

Про стягнення 715 766, 86 грн.

Судді: Картавцева Ю.В. (гол.)

Отрош І.М.

Гумега О.В.

Представники сторін:

від позивача Неволіна А.Ю. - представник (дов. № б/н від 03.08.2014 р.)

від відповідача Бугай М.В. - представник (б/н від 24.10.2014 р.)

Федечко Д.Ю. - представник (дов. № 3 від 15.10.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 381 270,75 грн. (381 226,76 грн. - сума відрахувань, 15,20 грн. - три відсотка річних, 28,79 грн. - інфляційні збитки).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк.", є імпортером обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Попри положення законодавства відповідачем жодного разу не виконувались зобов'язання, як щодо сплати позивачу відрахувань, так і щодо надання довідок за встановленою формою. Зазначене є порушенням з боку відповідача, як права позивача на збір та розподіл таких відрахувань, так і права суб'єктів авторського права та суміжних прав на винагороду, гарантовану ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до відомостей органів державної митної служби України відповідачем за попередні три роки, що передують даті подання позовної заяви, було імпортовано обладнання за кодом згідно з УКТЗЕД 8521, 8527 31, 8527 13 та 8528 загальної фактурної вартості 12 689 808,60 грн. та матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 загальної фактурної вартості 10 650,00 грн.

Відтак, розмір відрахувань за ввезення відповідачем обладнання (матеріальних носіїв), із застосуванням якого (яких) можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", розраховується як добуток його (їх) вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі, (фактурна вартість) та трьох (п'яти) відсотків і складає 381 226,76 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем розраховується як сума відрахувань (відсотків) за ввезення відповідачем на митну територію України товарів, із застосування яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", нарахованих позивачем процентів річних та інфляційних збитків і складає 381 270,75 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2011 р. порушено провадження у справі №59/218, розгляд справи призначено на 07.11.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 07.11.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.12.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 02.12.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 02.12.2011 р. представник відповідача надав суду клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку із повторним нез'явленням без поважних причин представника позивача в судове засідання та ненаданням оригіналів документів доданих до позовної заяви, які були витребувані ухвалою суду від 24.10.2011 р.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд, дослідивши матеріали справи та дане клопотання, відклав його розгляд на наступне судове засідання з метою надання відповідачу можливості надати належне обґрунтування даного клопотання, а саме які матеріали, необхідні для вирішення спору, не подані позивачем (надати детальний перелік), і в чому саме полягає неможливість розгляду справи без участі представника позивача.

Суд, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника позивача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 19.12.2011 р.

19.12.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Також, 19.12.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 19.12.2011 р. представник відповідача надав суду клопотання про зобов'язання позивача здійснити сплату державного мита.

Також, представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду, подане ним в судовому засіданні 02.12.2011 р. Додаткових обґрунтувань не подано.

Представник позивача заперечив проти залишення позову без розгляду та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів.

В задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив заявлені позивачем клопотання.

Ухвалою суду від 19.12.2011 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 59/218 на п'ятнадцять днів. В судовому засіданні оголошена перерва до 26.12.2011 р. до 10 год. 30 хв.

Представник позивача в судовому засідання 26.12.2011 р. підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 19.12.2011 р., що подана до відділу діловодства суду 21.12.2011 р., відповідно до якої позивач, не змінюючи предмет та підставу позову, просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові коштів в розмірі 600 169,07 грн. (545 453,10 грн. - сума відрахувань, 18 942,23 грн. - три відсотка річних, 35 773,74 грн. - інфляційні збитки).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 19.12.2011 р.

В судовому засіданні 26.12.2011 р. представником відповідача підтримане, подане 26.12.2011 р. до відділу діловодства суду, клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 59/218 до вирішення справи № 2а-18236/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання протиправним і скасування рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" Свідоцтва від 20.12.2007 р. № 2/У, яка наразі розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

Представник позивача надав суду письмові заперечення проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, з метою надання всіх належних обґрунтувань та відповідних доказів в підтвердження викладеного у клопотанні про зупинення провадження у справі, ухвалив відкласти розгляд даного клопотання на наступне судове засідання, та на підставі ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 03.01.2012 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. визначено для розгляду справи № 59/218 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гумега О.В. та Гавриловська І.О.

Ухвалою суду від 26.12.2011р. колегією суддів у складі судді Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гумега О.В. та Гавриловська І.О. прийнято до провадження справу №59/218 та призначено розгляд справи на 30.01.2012р.

27.01.2012р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача друге клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 59/218 до вирішення справи № 2а-18236/11/2670, яка розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва, посилаючись на неможливість розгляду справи № 59/218 до вирішення зазначеної вище справи Окружним адміністративним судом м. Києва.

Розглянувши в судовому засіданні 30.01.12 р. подані представником відповідача до відділу діловодства суду клопотання про зупинення провадження у справі від 26.12.2011р. та від 27.01.2012р., заслухавши пояснення представників сторін, стосовно даних клопотань, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження у справі №59/218 підлягає зупиненню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012р. зупинено провадження у справі №59/218 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 2а-18236/11/2670, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.

20.06.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про поновлення провадження у справі № 59/218 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про стягнення 600 169,07 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2012р. поновлено провадження у справі № 59/218 та призначено розгляд справи на 16.07.2012 р. о 12 год. 10 хв.

В судовому засіданні 16.07.2012р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив в судовому засіданні перерву до 24.07.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.07.12 р. для розгляду справи № 59/218 призначено колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гумега О.В. та Бондаренко Г.П.

Ухвалою суду від 24.07.2012р. колегією суддів у складі судді Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гумега О.В. та Бондаренко Г.П. прийнято до провадження справу №59/218 та призначено розгляд справи на 24.07.2012р.

24.07.2012р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі.

Представником відповідача 24.07.2012р. через відділ діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до даного клопотання представник відповідача просить зупинити провадження у справі № 59/218 за позовом Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» до Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна» про виплату Відповідачем на користь Позивача відрахувань (відсотків) на підставі п. 2 ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до вирішення справи № 5011-54/5764-2012 за позовом Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу Об'єднанню підприємств "Український музичний альянс" Свідоцтва від 20 грудня 2007 року № 2/У, яка наразі розглядається Київським апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 24.07.2012р. оголошено перерву до 04.09.2012р.

04.09.2012р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів. Відповідно до якого, відповідач просить суд залучити Державну службу інтелектуальної власності України до участі у судовому процесі в якості третьої сторони на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а також, витребувати у Державної служби інтелектуальної власності України: рішення про уповноваження організації колективного управління на збирання відрахувань згідно ст. 42 Закону про авторське право; Виписку із реєстру, в якому здійснюється облік організацій колективного управління, щодо про уповноваження Позивача на збирання відрахувань згідно ст. 42 Закону про авторське право; Реєстр, в якому здійснюється облік організацій колективного управління, уповноважених на збирання відрахувань згідно ст. 42 Закону про авторське право; Копію публікації у офіційному бюлетені ДСІВУ про уповноваження організації колективного управління на збирання відрахувань згідно ст. 42 Закону про авторське право.

Також, представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва 04.09.2012р. подано Додаткові пояснення по справі, а також, відзив на позовну заяву про виплату відрахувань.

Розглянувши в судовому засіданні 04.09.2012р. клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, поданого через відділ діловодства господарського суду 24.07.2012 р., суд відмовив в його задоволенні.

В судовому засіданні 04.09.2012р. оголошено перерву до 24.09.2012р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. визначено для розгляду справи № 59/218 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гумега О.В. та Полякова К.В.

Ухвалою суду від 24.09.2012р. колегією суддів у складі судді Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гумега О.В. та Полякова К.В. прийнято до провадження справу №59/218 та призначено розгляд справи на 24.09.2012 р.

Розглянувши в судовому засіданні 24.09.2012 р. клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів від 04.09.2012 р., суд відмовив в задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні 24.09.2012р. оголошено перерву до 15.10.2012 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. визначено для розгляду справи № 59/218 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Блажівська О.Є. та Полякова К.В.

Ухвалою суду від 15.10.2012 р. колегією суддів у складі судді Картавцева Ю.В. (гол.), судді Блажівська О.Є. та Полякова К.В. прийнято до провадження справу №59/218 та призначено розгляд справи на 15.10.2012 р.

В судових засіданнях 15.10.2012 р. та 05.11.2012 р. оголошувались перерви.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 14.11.2012 р. визначено для розгляду справи № 59/218 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гавриловська І.О. та Полякова К.В.

Ухвалою суду від 14.11.2012 р. колегією суддів у складі судді Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гавриловська І.О. та Полякова К.В. прийнято до провадження справу №59/218 та призначено розгляд справи на 14.11.2012 р.

В судовому засіданні 14.11.2012 р. оголошено перерву до 28.11.2012 р.

В судовому засіданні 28.11.2012 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.

Ухвалою суду від 28.11.2012 р. призначено у справі № 59/218 судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Також, ухвалою суду від 28.11.2012р. зупинено провадження у справі № 59/218 до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.09.2013р. відділом діловодства суду отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Висновок експертів №11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013р. за результатами проведення комплексної експертизи відеозвукозапису, комп'ютерної техніки та програмних продуктів.

Ухвалою суду від 30.09.2013 р. поновлено провадження у справі № 59/218, та призначено розгляд справи на 14.10.2013р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.10.2013р. справу № 59/218 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про стягнення 600 169,07 грн. передано на розгляд колегії суддів у складі: Гумега О.В. (гол.), судді Гавриловська І.О. та Марченко О.В.

Ухвалою суду від 14.10.2013 р. справу № 59/218 прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя Гумега О.В. (гол.), судді Гавриловська І.О. та Марченко О.В., та призначено розгляд справи на 18.11.2013 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. для розгляду справи № 59/218 призначено колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гавриловська І.О. та Марченко О.В.

Ухвалою суду від 28.10.2013 р. справу № 59/218 прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя Картавцева Ю.В. (гол.), судді Гавриловська І.О. та Марченко О.В., та призначено розгляд справи на 18.11.2013 р.

15.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про призначення додаткової судової експертизи з підстав того, що експерти КНДІСЕ не змогли встановити приналежність значної кількості товарів, ввезених на митну територію України, до професійного обладнання чи матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах чи навпаки. За таких обставин, відповідач просить суд призначити додаткову судову експертизу у справі № 59/218, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Також, 18.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про часткову відмову від позовних вимог, а саме стосовно стягнення з відповідача:

- 739, 91 грн. відрахувань за ввезення відповідачем на митну територію України 04.10.2010 р. флешок USB, фірми " LG " модель: AN-WF100, загальної фактурної вартості 14 798, 24 грн., 3% у розмірі 26, 82 грн. та інфляційних збитків у розмірі 44, 61 грн.;

- 44, 51 грн. відрахувань за ввезення відповідачем на митну територію України 12.02.2008 р. пристрою зчитування та запису дисків до портативного комп'ютера LG: 2026B2A01TU, загальної фактурної вартості 1 483, 69 грн., 3% річних у розмірі 5, 14 грн. та інфляційних збитків у розмірі 13, 54 грн.

Дана заява про часткову відмову від позовних вимог долучена до матеріалів справи.

Також, 18.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній, у урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 629 404, 99 грн. (544 668, 68 грн. - сума відрахувань, 50 113, 07 грн. - три відсотки річних, 34 623, 24 грн. - інфляційні збитки).

Крім цього, 18.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про виключення товарів, які було експортовано за митну територію України, відповідно до якого останній просить суд виключити експортовані товари із розрахунку позивача ціни позову.

У судовому засіданні 18.11.2013 р. представник позивача подав суду пояснення щодо висновку судової експертизи, відповідно до яких не заперечує проти положень Висновку судової експертизи № 11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013 р. та зазначає про те, що невизначеність вказаним Висновком приналежності до відповідної категорії (професійних чи побутових) товарів, що були ввезені на митну територію України відповідачем, пояснюється широкою сферою застосування останніх, а тому, відповідно, і неможливістю віднесення їх ні до професійного обладнання, ані до обладнання, яке призначене для використання в домашніх умовах.

У судовому засіданні 18.11.2013 р. представник відповідача надав суду пояснення з приводу поданого клопотання про об'єднання однорідних справ та просить суд з метою економії часу об'єднати судові справи № 59/218 та № 910/7889/13 в одне провадження у зв'язку із тим, що позивач та відповідач по обох справах є одними і тими ж особами, а позовні вимоги - однорідними.

У судовому засіданні 18.11.2013 р. оголошено перерву до 09.12.2013 р.

03.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення щодо клопотання відповідача про виключення товарів, які було експортовано за митну територію України, та заперечення проти клопотання про об'єднання справ в одне провадження. Відповідно до даних заперечень, позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження з огляду на те, що справи № 59/218 та № 910/7889/13, які просить об'єднати відповідач, знаходяться у провадженні різних судових колегій, що, відповідно, унеможливлює їх об'єднання.

Також, 03.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення проти клопотання про призначення додаткової судової експертизи.

09.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача пояснення щодо відсутності у позивача підстав вимагати сплати відрахувань за товари, які було експортовано за митну територію України.

У судовому засіданні 09.12.2013 р. представник відповідача відкликав клопотання про виключення товарів, які було експортовано за митну територію України, подане через відділ діловодства суду 18.11.2013 р.

У даному судовому засіданні суд, розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану через відділ діловодства суду 18.11.2013 р., зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

Також, у судовому засіданні 09.12.2013 р., суд, враховуючи доводи та заперечення сторін, розглянувши заявлене представником відповідача клопотання про об'єднання однорідних справ, відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Згідно з абз. 1 п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18, право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Оскільки дана справа та справа № 910/7889/13, які просить об'єднати відповідач, знаходяться у провадженні різних судових колегій, що вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, у суду відсутня процесуальна можливість здійснити об'єднання вказаних справ. За таких обставин, в задоволенні клопотання про об'єднання однорідних справ судом відмовлено.

Крім цього, у судовому засіданні 09.12.2013 р. представником позивача підтримано, подані через відділ діловодства суду 03.12.2013 р. заперечення проти клопотання про призначення додаткової судової експертизи, відповідно до яких позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи.

Суд, враховуючи заперечення представника позивача, пояснення представників відповідачів, розглянувши у судовому засіданні 09.12.2013 р. клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи, задовольнив останнє, у зв'язку з чим ухвалою суду від 09.12.2013 р. зупинено провадження у справі № 59/218 до надання висновків додаткової судової експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

10.07.2014 р. відділом діловодства суду одержано від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Висновок додаткової судової комп'ютерно - технічної експертизи та товарознавчої експертизи № 76/261 від 24.06.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. для розгляду справи № 59/218 призначено колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Бондарчук В.В. та Марченко О.М.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

За таких обставин, ухвалою суду від 14.07.2014 р. справу № 59/218 прийнято до провадження колегією суддів у складі Картавцева Ю.В. (гол.), судді Бондарчук В.В. та Марченко О.М., провадження у справі № 59/218 поновлено, розгляд справи призначено на 01.09.2014 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу №59/218 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про стягнення 630 274, 38 грн. передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: Полякова К.В. (гол.), судді Бондарчук В.В. та Марченко О.М.

Ухвалою суду від 01.09.2014 р. справу № 59/218 прийнято до провадження колегією суддів у складі Полякова К.В. (гол.), судді Бондарчук В.В. та Марченко О.М., розгляд справи призначено на 29.09.2014 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. справу №59/218 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про стягнення 630 274, 38 грн. передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Бондарчук В.В. та Гумега О.В.

Ухвалою суду від 08.09.2014 р. справу № 59/218 прийнято до провадження колегією суддів у складі Картавцева Ю.В. (гол.), судді Бондарчук В.В. та Гумега О.В., розгляд справи призначено на 29.09.2014 р.

21.08.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 715 766, 86 грн. (544 668, 68 грн. - основний борг, 62 334, 54 грн. - 3% річних, 108 763, 64 грн. - інфляційні збитки).

У судовому засіданні 29.09.2014 р. представник позивача підтримав подану 21.08.2014 р. заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання про виклик судових експертів, а саме експертів Київського НДІ судових експертиз Подю Д.В. та Самаріна Д.М. з метою роз'яснення висновку вказаних експертів № 11285/12-35/11286/12-36 у справі № 59/218.

У судовому засіданні 29.09.2014 р. оголошено перерву до 27.10.2014 р.

30.09.2014р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про виклик судових експертів, яке за своїм змістом є аналогічним клопотанню, поданому у судовому засіданні 29.09.2014 р.

20.10.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення щодо клопотання про виклик судових експертів, відповідно до якого останній загалом не заперечує проти виклику судових експертів у судове засідання, заперечує проти редакції питання 2 відповідача та просить суд у випадку задоволення клопотання про виклик експертів також поставити власні запитання.

У судовому засіданні 27.10.2014 р., заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вирішив за доцільне задовольнити заяву відповідача про виклик судових експертів та викликати у судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Подю Д.В. та Самаріна Д.М. для надання роз'яснень щодо висновку судової експертизи № 11285/12-35/11286/12-36, призначеної у даній справі.

За таких обставин суд відклав розгляд справи на 10.11.2014 р. о 11 год. 30 хв., про що виніс відповідну ухвалу, якою викликав в судове засідання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Подю Дмитра Володимировича та Самаріна Дмитра Миколайовича для надання роз'яснень та письмових пояснень щодо Висновку експертів за результатами проведення комплексної експертизи відеозвукозапису, комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. справу №59/218 за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." про стягнення 716 641, 39 грн. передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Отрош І.М. та Гумега О.В.

Ухвалою суду від 10.11.2014 р. справу № 59/218 прийнято до провадження колегією суддів у складі Картавцева Ю.В. (гол.), судді Отрош І.М. та Гумега О.В., розгляд справи призначено на 10.11.2014 р.

У судовому засіданні 10.11.2014 р. за участю судових експертів останніми подано пояснення судових експертів щодо Висновку експертів за результатами проведення комплексної експертизи відеозвукозапису, комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013 р.

Судом оголошувались перерви до 10.11.2014 р. о 14 год. 40 хв. та до 01.12.2014 р.

01.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого останній просить суд призначити у даній справі судову експертизу, відповідно до якої поставити питання стосовно можливості із застосуванням спірного обладнання та матеріальних носіїв здійснення відтворення творів у розумінні Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також стосовно того, чи має спірне обладнання та матеріальні носії технічну можливість копіювання відеофонограм та/або фонограм з одного носія на інший.

Розглянувши вказане клопотання відповідача у судовому засіданні 01.12.2014 р., колегія суддів дійшла висновку про відсутність належного обґрунтування дійсної необхідності призначення будь-якої (третьої) судової експертизи у даній справі, тим більше, що поставлені відповідачем питання містять дещо правовий характер, а отже вказане є прерогативою суду. Щодо питання про можливість копіювання відеофонограм та/або фонограм з одного носія на інший, то суд зазначає, що у судовому засіданні 10.11.2014 р. викликані експерти надали відповіді щодо контексту вживаного поняття «виготовлення примірника» та його співвідношення із поняттям «копіювання».

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, а отже в задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

У судовому засіданні 01.12.2014 р. судом прийнято відмову позивача від частини позовних вимог, згідно з поданою 18.11.2013 р. заявою, а саме стосовно стягнення з відповідача:739, 91 грн. відрахувань за ввезення відповідачем на митну територію України 04.10.2010 р. флешок USB, фірми " LG " модель: AN-WF100, загальної фактурної вартості 14 798, 24 грн., 3% у розмірі 26, 82 грн. та інфляційних збитків у розмірі 44, 61 грн.; 44, 51 грн. відрахувань за ввезення відповідачем на митну територію України 12.02.2008 р. пристрою зчитування та запису дисків до портативного комп'ютера LG: 2026B2A01TU, загальної фактурної вартості 1 483, 69 грн., 3% річних у розмірі 5, 14 грн. та інфляційних збитків у розмірі 13, 54 грн., у зв'язку з чим припинено провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу від 01.12.2014 р.

Після повернення з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 01.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах", що підтверджується свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 р., виданим позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та додатково листом Державного департаменту інтелектуальної власності України № 16-7/2150 від 01.04.2011 р. та листом Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/8513 від 20.11.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у період з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р. імпортував на митну територію України обладнання за кодом згідно з УКТЗЕД 8527 31, 8527 13 та матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523 загальною фактурною вартістю 18 139 469, 91 грн. (24 228, 95 грн. за кодом згідно з УКТЗЕД 8523; 18 115 240, 96 грн. за кодом згідно з УКТЗЕД 8527 31 та 8527 13), що підтверджується інформацією наданою Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України на виконання ухвали суду від 24.10.2011 р., якою суд витребував вказані відомості.

Позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених відповідачем на митну територію України, а також 3% річних та інфляційних збитків як єдина організація колективного управління, уповноважена Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач є імпортером обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення в розумінні ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", однак всупереч вимогам вказаного закону відповідач не виконував зобов'язання щодо сплати позивачу відрахувань у розмірі 3% від вартості імпортованого обладнання та у розмірі 5% від вартості імпортованих матеріальних носіїв.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої до розгляду судом) 715 766, 86 грн. (544 668, 68 грн. - сума відрахувань, 62 334, 54 грн. - 3% річних, 108 763, 64 грн. - інфляційні збитки).

Відповідач заперечує проти позову в повному обсязі з таких підстав: по-перше, позивач не є уповноваженою організацією на стягнення відрахувань за весь спірний період; по-друге, позивачем не обґрунтовано розмір стягуваної суми, оскільки вартість товару, від якої відраховуються відповідні відсотки, повинна зазначатись саме у зовнішньоекономічних договорах, натомість надані позивачем докази не містять жодної вказівки на вартість ввезеного товару; по-третє, спірний товар не підпадає під ознаки, передбачені ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", оскільки частково був ввезений на територію України для подальшого експорту, а також не є таким, що наділений функцією відтворення в особистих цілях.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах), що імпортуються відповідачем.

За матеріалами справи судом встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з позовом до суду, так само, як станом на час судового розгляду справи, Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах", що підтверджується свідоцтвом № 2/У від 20.12.2007 р., виданим позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та додатково Державного департаменту інтелектуальної власності України № 16-7/2150 від 01.04.2011 р. та листом Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/8513 від 20.11.2014 р.

При цьому суд не приймає доводи відповідача про відсутність у позивача повноважень на стягнення відрахувань за весь спірний період, обґрунтовані тим, що відповідно до листа Державного департаменту інтелектуальної власності України № 16-7/2150 від 01.04.2011 р. останній підтвердив наявність таких повноважень у позивача як єдиної організації власне станом на 01.04.2011 р., без вказівки на попередній період.

Позиція суду щодо відхилення таких доводів відповідача ґрунтується на тому, що свідоцтво № 2/У, видане позивачеві Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, датоване 20.12.2007 р., а отже станом на спірний період ввезення відповідачем товару (20.10.2008 р. - 31.08.2011 р.) позивач в будь-якому випадку був організацією, уповноваженою на стягнення відрахувань в порядку ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною третьою цієї статті передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції, чинній в період ввезення відповідачем на митну територію України спірного обладнання та матеріальних носіїв - з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р.) встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

У статті 1 зазначеного Закону України надано визначення терміну "відтворення", яким є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що розміри відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації, під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (надалі - Порядок), затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 р.

Відповідно до п. 7 Порядку під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (надалі - Постанова № 992), перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджений Постановою № 992.

Згідно з додатком до зазначеної Постанови № 992 (в редакції від 13.07.2005 р., чинній на період ввезення спірного обладнання), розмір відрахувань для імпортерів обладнання (код товару згідно з УКТЗЕД (Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності) 8527 31, 8527 13 - Радіоприймальна апаратура, поєднана з пристроєм для запису звуку) визначається у розмірі 3% вартості обладнання, зазначеної у зовнішньоекономічних договорах (контрактах), а для імпортерів матеріальних носіїв (код товару згідно з УКТЗЕД 8523 - Носії для запису звуку або аналогічного запису інших явищ) - у розмірі 5% вартості матеріальних носіїв.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що згідно з Постановою № 992 вищевказані відрахування в розмірі 3 % та 5% підлягають застосуванню до вартості лише певних видів товарів за кодами УКТЗЕД 8520, 8521, 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528, 8523, - загальною обов'язковою ознакою яких є можливість здійснення відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, за винятком професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень розділу XVI "Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя" додатку "Митний тариф України" до Закону України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 р., чинного на період ввезення спірного товару відповідачем, під коди УКТЗЕД 8527 13, 8527 21 та 8523 підпадає більш широкий перелік товарів, ніж той, який зазначено у Постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992 як підстава для сплати відповідних відрахувань. Крім того, правовий зміст поняття "відтворення" стосовно звуку чи зображення в контексті Закону України "Про Митний тариф України" не є тотожним з поняттям "відтворення" в розумінні Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Із змісту вищенаведених норм вбачається, що виплата винагороди особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, здійснюється, виходячи з вартості лише того обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити відтворення, передбачені статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в межах тих, що зазначені у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження спірного обладнання та матеріальних носіїв на предмет їх відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та в названому додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992, спростувавши чи підтвердивши наявність у них функціональних можливостей, необхідних для виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати відповідних відрахувань.

Водночас суд не може перебрати на себе не притаманну йому функцію судового експерта та встановити на власний розсуд зазначені вище обставини.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р. суд призначив у справі № 59/218 судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертів поставив наступні запитання:

1) Чи можна із застосуванням:

1. мережева система Blu-ray Disc™/DVD система домашнього кінотеатру торговельної марки LG моделі НВ965ТХ;

2. мережева система Blu-ray Disc™/DVD система домашнього кінотеатру торговельної марки TG моделі НВ905ТА;

3. обладнання торговельної марки LG моделі SB74;

4. Hi-Fi мінісистема торговельної марки LG моделі RAD125;

5. CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC14;

6. CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC54;

7. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HTK965TZ;

8. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT805TQ;

9. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі НТ905ТА;

10. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі НТ805РН;

11. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT355SD;

12. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT305SU;

13. звукова панель DVD торговельної марки LG моделі HLT55W;

14. музичний центр торговельної марки LG моделі ХВ14;

15. DVD мікро Hi-Fi система торговельної марки LG моделі ХВ64;

16. портативний бум-бокс торговельної марки LG моделі SB 16;

17. обладнання торговельної марки LG моделі НТ304РТ;

18. Пристрій зчитування та запису дисків до портативного комп'ютера LG: 2026B2A01TU;

19. DVD-диск (DVD-R) до систем лазерного зчитуваня їмністю 4,7 Гб - 1 шт. Без запису. Фірма-виробник:" LG ELECTRONICS";

20. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202, Виробник LG Electronics Inc Торгівельна марка LG;

21. Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті ENSY0014101 Торгова марка "LG";

22. Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торгова марка "LG";

23. Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торговельна марка "LG";

24. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 1 Гб мобільного телефона арт.SMZY0017801-Торговельна марка "LG";

25. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб моделі G74PES4555: apт.SAB32959707; apт.SAB32959707; apт.SAB32959707 Торговельна марка LG;

26. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка LG;

27. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка "LG";

28. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торгівельна марка LG;

29. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202; apт.SMZY0027202;

30. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2Гб мобільного телефона моделі КР500 арт. SMZY0017802 Торгівельна марка LG;

31. флешки USB, фірми " LG " модель: AN-WF100

- виготовити один або більше примірників (копій) фонограм і/або відеограм на відповідному матеріальному носії;

- здійснити запис фонограм і/або відеограм для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер?

Якщо можна, то із застосуванням якого саме з наведеного у переліку ?

2) Чи належать:

1. мережева система Blu-ray Disc™/DVD система домашнього кінотеатру торговельної марки LG моделі НВ965ТХ;

2. мережева система Blu-ray Disc™/DVD система домашнього кінотеатру торговельної марки TG моделі НВ905ТА;

3. обладнання торговельної марки LG моделі SB74;

4. Hi-Fi мінісистема торговельної марки LG моделі RAD125;

5. CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC14;

6. CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC54;

7. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HTK965TZ;

8. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT805TQ;

9. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі НТ905ТА;

10. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі НТ805РН;

11. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT355SD;

12. DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT305SU;

13. звукова панель DVD торговельної марки LG моделі HLT55W;

14. музичний центр торговельної марки LG моделі ХВ14;

15. DVD мікро Hi-Fi система торговельної марки LG моделі ХВ64;

16. портативний бум-бокс торговельної марки LG моделі SB 16;

17. обладнання торговельної марки LG моделі НТ304РТ;

18. Пристрій зчитування та запису дисків до портативного комп'ютера LG: 2026B2A01TU;

19. DVD-диск (DVD-R) до систем лазерного зчитуваня ємністю 4,7 Гб - 1 шт. Без запису. Фірма-виробник:" LG ELECTRONICS";

20. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202, Виробник LG Electronics Inc Торгівельна марка LG;

21. Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті ENSY0014101 Торгова марка "LG";

22. Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торгова марка "LG";

23. Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торговельна марка "LG";

24. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 1 Гб мобільного телефона арт.SMZY0017801-Торговельна марка "LG";

25. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб моделі G74PES4555: apт.SAB32959707; apт.SAB32959707; apт.SAB32959707 Торговельна марка LG;

26. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка LG;

27. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка "LG";

28. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торгівельна марка LG;

29. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202; apт.SMZY0027202;

30. Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2Гб мобільного телефона моделі КР500 арт. SMZY0017802 Торгівельна марка LG;

31. флешки USB, фірми " LG " модель: AN-WF100

- до категорії професійних, не призначених для використання в домашніх умовах?

Якщо належать, то які саме?

За результатами проведення судової експертизи у господарській справі № 59/218 судом одержано Висновок експертів за результатами проведення комплексної експертизи відеозвукозапису, комп'ютерної техніки та програмних продуктів № 11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013 р. (надалі - Висновок судової експертизи № 1), згідно з яким експерти прийшли до таких висновків:

1. За допомогою обладнання №№ 1-17 можливо здійснити запис або виготовлення примірників (копій) фонограм на відповідному матеріальному носії (USB накопичувачі та касеті) в цифровій (№№ 1-4, 7-17) та аналоговій (№№ 5,6) формі для тимчасового або постійного зберігання.

За допомогою пристрою № 18 можливо здійснити запис або виготовлення примірників (копій) фонограм, відеофонограм та іншої інформації на відповідному матеріальному носії (CD або DVD диску) в цифровій формі для тимчасового або постійного зберігання.

Досліджувані пристрої №№ 19-30 являють собою носії інформації, що призначені для зберігання інформації, в т.ч. фонограм та відеофонограм в цифровому вигляді, здійснити запис або виготовлення примірників (копій) фонограм, відеофонограм та іншої інформації в цифровій формі для тимчасового або постійного зберігання за їх допомогою не можливо.

Досліджуваний пристрій № 31 являє собою WLAN USB- адаптер для телевізорів, його головне призначення бездротове з'єднання з Інтернетом, підключення до локальної мережі, здійснити запис або виготовлення примірників (копій) фонограм, відеофонограм та іншої інформації в цифровій формі для тимчасового або постійного зберігання за його допомогою не можливо.

2. Обладнання №№ 1,2,7-15, 17 призначене для особистого використання в домашніх умовах й іншого обмеженого перегляду та приватного некомерційного використання, тобто не є професійним.

Встановити чи відноситься обладнання №№ 3-6, 16, 18-31 до категорії професійних, не призначених для використання в домашніх умовах чи навпаки не можливо з причин наведених в дослідницькій частині цього висновку.

Оцінюючи експертний Висновок № 11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013 р., суд вважає, що відповіді на порушені питання загалом є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, Висновок судової експертизи у справі № 59/218 складений кваліфікованими атестованими судовими експертами Д.М. Самаріним та Д.В. Подею, які попереджені про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

Більше того, в судове засідання, призначене на 10.11.2014 р., з'явились експерт Д.М. Самарін та Д.В. Подя, які надали усні та письмові роз'яснення до Висновку судової експертизи № 11285/12-35/11286/12-36 від 30.08.2013 р. з питань, запропонованих сторонами та зазначених в ухвалі суду від 27.10.2014 р.

Заслухавши в судовому засіданні експерта Д.М. Самаріна та Д.В. Подю, дослідивши вказаний Висновок, суд, враховуючи приписи ст. 42 ГПК України, відповідно до якої висновок судового експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється за правилами ст. 43 ГПК України, вважає, що наведений висновок складений судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу". При цьому, у судовому засіданні 10.11.2014 р. в якості відповіді на питання позивача та відповідача експертами в усних та письмових поясненнях було роз'яснено, що в результаті копіювання інформації, отримується її примірник, а отже обладнання № 1-17 (згідно з Висновком) наділене функціями як виготовлення примірника фонограми/відеограми, так і їх запису.

Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 р., частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

Клопотання про призначення додаткової судової експертизи було подане відповідачем.

За таких обставин, з метою з'ясування питання, чи належить обладнання та матеріальні носії (що не віднесені Висновком №11285/12-35/11286/12-36 до жодної з категорій) до категорії професійних, не призначених для використання в домашніх умовах, чи навпаки, суд дійшов висновку про необхідність призначення додаткової судової експертизи.

Ухвалою суду від 09.12.2013 р. призначено у справі № 59/218 додаткову судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, на вирішення судових експертів поставлено таке питання:

Чи належить

- обладнання торговельної марки LG моделі SB74;

- Hi-Fi мінісистема торговельної марки LG моделі RAD125;

- CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC14;

- CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC54;

- портативний бум-бокс торговельної марки LG моделі SB 16;

- Пристрій зчитування та запису дисків до портативного комп'ютера LG: 2026B2A01TU;

- DVD-диск (DVD-R) до систем лазерного зчитуваня їмністю 4,7 Гб - 1 шт. Без запису. Фірма-виробник:" LG ELECTRONICS";

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202, Виробник LG Electronics Inc Торгівельна марка LG;

- Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті ENSY0014101 Торгова марка "LG";

- Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торгова марка "LG";

- Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торговельна марка "LG";

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 1 Гб мобільного телефона арт.SMZY0017801-Торговельна марка "LG";

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб моделі G74PES4555: apт.SAB32959707; apт.SAB32959707; apт.SAB32959707 Торговельна марка LG;

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка LG;

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка "LG";

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торгівельна марка LG;

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202; apт.SMZY0027202;

- Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2Гб мобільного телефона моделі КР500 арт. SMZY0017802 Торгівельна марка LG;

- флешки USB, фірми " LG " модель: AN-WF100

- до категорії професійних, не призначених для використання в домашніх умовах?

За результатами проведення додаткової судової експертизи судом одержано Висновок додаткової судової комп'ютерно-технічної експертизи та товарознавчої експертизи № 76/261 від 24.06.2014 р. (надалі - Висновок судової експертизи № 2), відповідно до якого експерти дійшли висновку, що перелічені пристрої призначені для використання в домашніх умовах, та виходячи з редакції поставленого питання і даних спеціальної довідкової літератури встановлено, що до категорії професійних дані товари не належать.

Оцінюючи вказаний Висновок, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, а отже приймається в якості належного та допустимого доказу.

Стосовно заперечень відповідача в частині відсутності у спірного товару обов'язкових ознак, передбачених ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», то суд звертає увагу, що Висновками судової експертизи № 1 та № 2 відповідно до поставлених експертам питань визначено відповідність заявленого позивачем обладнання критеріям, зазначеним в ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Постанови № 992.

Разом з тим, як зазначено у додатку до Постанови № 992, яким визначено розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (в редакції від 13.07.2005 р., чинній на період ввезення спірного обладнання), розмір таких відрахувань для імпортерів матеріальних носіїв (код товару згідно з УКТЗЕД 8523 - Носії для запису звуку або аналогічного запису інших явищ (зокрема аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування), але незаписані) становить 5% вартості імпортованих матеріальних носіїв, а отже закон встановлює обов'язок зі сплати відрахувань в тому числі за ввезені матеріальні носії (аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування) імпортером.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо висновків експертів КНДІСЕ за результатами проведення судової експертизи стосовно неможливості за допомогою пристроїв №№ 19-30 здійснити запис або виготовлення примірників (копій) фонограм, відеофонограм та іншої інформації в цифровій формі для тимчасового або постійного зберігання, то суд звертає увагу, що експертами вказано на неможливість носіям інформації здійснювати відтворення та запис самостійно (арк. 8 Висновку судової експертизи № 1), однак суд зазначає, як слідує з положень Закону України «Про авторське право і суміжні права», що примірником фонограми є копія фонограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї фонограми і містить усі зафіксовані на ній звуки чи їх частину; примірником відеограми - копія відеограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї відеограми і містить усі зафіксовані на ній рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього).

З наведених положень Закону випливає, що виготовлення примірника (копії фонограми/відеограми) можливе виключно із застосуванням носія, на який така фонограма/відеограма (твір) буде збережена, а отже примірник фонограми/відеограми без відповідного носія об'єктивно існувати не може. Таким чином, процес відтворення фонограми/відеограми завжди здійснюється із застосуванням матеріальних носіїв.

За таких обставин, виходячи з положень вищевказаного законодавства, зважаючи на те, що імпортери обладнання та матеріальних носіїв сплачують відповідні відрахування за ті об'єкти, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, враховуючи, що процес відтворення фонограми/відеограми завжди здійснюється із застосуванням матеріальних носіїв, суд приходить до висновку, що стягненню підлягають відрахування за ввезення на територію України в тому числі матеріальних носіїв.

За таких обставин, враховуючи висновки судових експертів, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем об'єкти відповідають критеріям, зазначеним в ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Постанові № 992, тобто є такими, із застосуванням яких можна здійснити відтворення (виготовлення примірника фонограми чи відеограми та їх запис) виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, не є професійними, а призначеними для використання в домашніх умовах, не є обладнанням/матеріальними носіями, що експортуються за митну територію України, не є обладнанням/матеріальними носіями, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети, а також є обладнанням/матеріальними носіями за кодами УКТЗЕД, передбаченими Постановою № 992.

До обладнання, імпортованого на територію України відповідачем, що відповідає критеріям норм вищезазначеного законодавства, належить таке: мережева система Blu-ray Disc™/DVD система домашнього кінотеатру торговельної марки LG моделі НВ965ТХ; мережева система Blu-ray Disc™/DVD система домашнього кінотеатру торговельної марки TG моделі НВ905ТА; обладнання торговельної марки LG моделі SB74; Hi-Fi мінісистема торговельної марки LG моделі RAD125; CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC14; CD-магнітола торговельної марки LG моделі LPC54; DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HTK965TZ; DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT805TQ; DVD- ресивер торговельної марки LG моделі НТ905ТА; DVD- ресивер торговельної марки LG моделі НТ805РН; DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT355SD; DVD- ресивер торговельної марки LG моделі HT305SU; звукова панель DVD торговельної марки LG моделі HLT55W; музичний центр торговельної марки LG моделі ХВ14; DVD мікро Hi-Fi система торговельної марки LG моделі ХВ64; портативний бум-бокс торговельної марки LG моделі SB 16; обладнання торговельної марки LG моделі НТ304РТ, загальною фактурною вартістю 18 115 240, 96 грн., що належить до кодів УКТЗЕД 8527 13 та 8527 31, а отже в порядку Постанови № 992 розмір відрахувань стосовно цього товару складає 3% від їх вартості.

При цьому, до матеріальних носіїв, імпортованих на територію України відповідачем, що відповідають критеріям норм вищезазначеного законодавства, належать такі: DVD-диск (DVD-R) до систем лазерного зчитуваня ємністю 4,7 Гб - 1 шт. Без запису. Фірма-виробник:" LG ELECTRONICS"; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202, Виробник LG Electronics Inc Торгівельна марка LG; Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті ENSY0014101 Торгова марка "LG"; Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торгова марка "LG"; Карта пам'яті не записана для мобільного телефона LG: карта пам'яті 2GB SAB32959707 Торговельна марка "LG"; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 1 Гб мобільного телефона арт.SMZY0017801-Торговельна марка "LG"; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб моделі G74PES4555: apт.SAB32959707; apт.SAB32959707; apт.SAB32959707 Торговельна марка LG; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка LG; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торговельна марка "LG"; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті для навігатора 2 Гб моделі G74PES4555 apт.SAB32959707 Торгівельна марка LG; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2 Гб мобільного телефона моделі GW620 apт.SMZY0027202; apт.SMZY0027202; Твердотільні енергонезалежні пристрої зберігання даних для запису даних з зовнішнього джерела: карта пам'яті 2Гб мобільного телефона моделі КР500 арт. SMZY0017802 Торгівельна марка LG загальною фактурною вартістю 24 228, 95 грн., що належать до коду УКТЗЕД 8523, а отже в порядку Постанови № 992 розмір відрахувань стосовно цього товару складає 5% від їх вартості.

Разом з тим, матеріали справи не місять відомостей, що відповідач під час ввезення на митну територію України вказаного обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, сплатив необхідні відрахування у передбачених законодавством розмірах.

Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року (чинна станом на час здійснення відповідачем зовнішньоекономічної діяльності у період з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р.), фактурною вартістю товарів є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651, фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Отже, фактурною вартістю є митна вартість товарів, що заявляється декларантом на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та відображається у рахунку-фактурі (рахунку-проформі). Відповідно до п. 5 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерам обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Держаної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 року, розмір відрахувань застосовується до обладнання та матеріальних носіїв (без податку на додану вартість), зазначених у додатку до Постанови № 992, зокрема, для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Відтак, базою для розрахунку відрахувань (відсотків) позивачем обґрунтовано визначена фактурна вартість обладнання, що імпортувалась відповідачем на митну територію України.

Позивач вважає, що загальна сума відрахувань (відсотків) за ввезення на митну територію України у період з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р. обладнання та матеріальних носіїв, обов'язок виплати яких на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" покладено на відповідача, складає 544 668, 68 грн. Обґрунтований розрахунок відрахувань (відсотків) міститься у матеріалах справи. Перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням фактурної вартості обладнання та матеріальних носіїв, імпортованих на територію України відповідачем, що відповідають критеріям, зазначеним в ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Постанові № 992, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума 544 668, 68 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті відрахувань (відсотків) за ввезення на митну територію України у період з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р. обладнання та матеріальних носіїв, обов'язок виплати яких виник у відповідача на підставі ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", становить 544 668, 68 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Доводи відповідача про те, що спірне обладнання та матеріальні носії насправді були предметом подальшого експорту, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, дійсно відповідачем надано суду митні декларації із зазначенням деякого обладнання, у яких відповідача вказано як відправника/імпортера. Разом з тим, із вказаних декларацій жодним чином не вбачається, що саме спірний товар, імпортований на територію України у заявленому позивачем обсязі протягом періоду з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р. та встановленої судом фактурної вартості, було експортовано з митної території України відпоідачем. Жодних інших доказів відсутності підстав для стягнення відрахувань суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 та ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" імпортери перераховують відрахування (відсотки) під час ввезення товару на митну територію України.

Наявні в матеріалах справи відомості про здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідачем у період з 20.10.2008 р. по 31.08.2011 р., надані Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України на виконання вимог ухвали суду, свідчать про прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відрахувань (відсотків).

Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по оплаті відрахувань (відсотків), позивач просить стягнути з відповідача 62 334, 54 грн. - 3% річних та 108 763, 64 грн. - інфляційних збитків (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, отриманої судом 21.08.2014 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків, який фактично здійснений у кожному окремому випадку ввезення відповідачем на митну територію України обладнання/матеріальних носіїв з відповідним кодом згідно з УКТЗЕД, починаючи з дня, наступного за днем ввезення відповідно до даних про здійснення відповідачем зовнішньоекономічної діяльності по 15.08.2014 р. (згідно з заявою про збільшення розміру позовних вимог), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 62 334, 54 грн. - 3% річних та 108 763, 64 грн. - інфляційних збитків. Контрозрахунку 3% річних та інфляційних збитків відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, в т.ч. відомостей, наданих Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби на виконання вимог ухвали суду та Висновків судової експертизи № 1 та № 2, а також наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в наступних сумах: 544 668, 68 грн. відрахувань, 62 334, 54 грн. 3% річних та 108 763, 64 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до статті 44 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду останній був звільнений від сплати державного мита (п. 2 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито").

Згідно з приписами ст. 49 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду), державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарської справи, для позивачів, звільнених від сплати державного мита, обчислюється за нульовою ставкою.

За таких обставин сума державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України, а сума судового збору, сплаченого позивачем в процесі розгляду справи при збільшенні розміру позовних вимог, згідно з приписами ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить корпорації «ЛГ Електронікс Інк.» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 6, ідентифікаційний код 25661530) на користь Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, офіс 614, ідентифікаційний код 31815383) 544 668 (п'ятсот сорок чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 68 коп. відрахувань, 62 334 (шістдесят дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 54 коп. 3% річних, 108 763 (сто вісім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 64 коп. інфляційних збитків та 6 689 (шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією «ЛГ Електронікс Україна», що повністю належить корпорації «ЛГ Електронікс Інк.» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 6, ідентифікаційний код 25661530) в доход Державного бюджету України 3 812 грн. (три тисячі вісімсот дванадцять) грн. 71 коп. державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 01.12.2014 р.

Судді: Ю.В. Картавцева (гол.)

І.М. Отрош

О.В. Гумега