Постанова № 41670213, 07.11.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2014 рокум. Ужгород№ 807/2859/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

за участю сторін :

представник позивача -ОСОБА_1

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця МВ ДВС Мукачівського МРУЮ Зейкан В.Л. яким просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Зейкана В.Л від 22.08.2014 року, про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Зейкана В.Л від 11.09.2014 року, про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ВП №44414430 від 22.08.2014 року та про визнання протиправною та скасування постанови ВП №44414430 від 11.09.2014 року, у справі №807/2859/14 та №807/3000/14 за позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця МВ ДВС Мукачівського МРУЮ Зейкан В.Л. із присвоєнням даній справі №807/2859/14 (а.с.64-65).

Ухвалою суду від 28.10.2014р., яка занесена до журналу судових засідань замінено неналежного відповідача Зейкан В.Л. головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Мукачівського МРУЮ на належного Мукачівський МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції відповідно до вимог ч.3 ст.181 КАС України (а.с.62-63).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 серпня 2014 року позивачем була отримана постанова головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Зейкан В.Л. про накладення штрафу у розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду. В подальшому 18 вересня2014 року позивачем була отримана постанова головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції Зейкан В.Л. прийнята 11.09.2014 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 680,00 грн. за невиконання рішення суду. Разом з тим позивач вказує на те, що на рішення Мукачівського міськрайонного суду по якому проводиться виконавче провадження і по якому відповідачем прийняті оскаржувані постанови була подана апеляційна скарга, а справа направлена до апеляційного суду Закарпатської області. Позивач вважає, що вищевказані постанови винесені в порушення чинного законодавства України та є такими, що підлягають скасуванню, оскільки державним виконавцем мав бути складений протокол про адміністративне правопорушення, чого останнім зроблено не було.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, однак в процесі розгляду справи надав суду письмові заперечення проти позову в яких просив суд відмовити в задоволенні позову та розглянути справу без участі представника відповідача (а.с.а.с. 26-29, 89-92).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міського управління юстиції Зейкан В.Л. на підставі виконавчого листа №2/303/1462/14 від 24.07.2014 року виданого Мукачівським міськрайонним судом про зобов'язання ОСОБА_2 передати комісії з прийому-передачі документів Закарпатської обласної організації ТСО України статут ОСТК 2002 та 2005 років, свідоцтво про реєстрацію ОСТК, довідку статутоуправління, свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСТК, акт на право постійного користування землею, свідоцтво про акредитацію ОСТК в ДАІ, атестації на інструкторів і майстрів, атестації на викладачів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, печатку ОСТК ТСОУ, штамп ОСТК ТСОУ, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44414430 від 14.08.2014 року і надано боржнику строк до 21.08.2014 року для самостійного виконання рішення суду (а.с.32).

Вищевказана постанова була отримана позивачем 18.08.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.08.2014 року позивачем на адресу Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції був надісланий лист №52 про неможливість виконати рішення суду (а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2014 року головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міського управління юстиції, Зейкан В.Л. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/303/1462/14 від 24.07.2014 року, був складений акт державного виконавця яким встановлено, що рішення суду боржником не виконано (а.с.35).

Судом встановлено, що 22.08.2014 року головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міського управління юстиції Зейкан В.Л. згідно листа ОСОБА_2 від 21.08.2014 року №52 та акту державного виконавця від 22.08.2014 року у зв'язку з невиконанням рішення суду, відповідно до ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 680,00 грн.(а.с.36) та про накладення штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.38), та направлено лист зобов'язання щодо виконання рішення суду самостійно в строк до 27.08.2014 року та попередження про відповідальність у відповідності до закону за невиконання рішення суду (а.с.37) .

Як встановлено в судовому засіданні, станом на 27.08.2014 р. рішення суду позивачем виконано не було, що підтверджується поясненнями ОСОБА_2 по виконавчому провадженню (а.с.41).

11.09.2014 року відповідачем згідно акту державного виконавця від 08.09.2014 року, відповідно до ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 у розмірі 680,00 грн.(а.с.107).

Вищевказана постанова була надіслана на адресу позивача 17.09.2014 року, що підтверджується квитанцією (а.с.106).

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 11 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 13.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у разі порушення особою вимог Закону державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим суд відхиляє посилання представника позивача на необхідність засосування відповідачем до спірних правовідносин саме цієї норми виходячи з наступного.

Так відповідно до пп. 13.3.1. п. 13.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень підставами для складання протоколу є :а) невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами; б) несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника; в) неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів); г) неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, ті ж самі підстави визначені статтею 90 Закону України «Про виконавче провадження» і даний перелік є вичерпним.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до п.1, 2 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відтак суд вважає, що державним виконавцем вірно застосовано норми законодавства при здійсненні виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2/303/1462/14 від 24.07.2014 року, з огляду на характер правовідносин, які склалися в процесі його примусового виконання та правомірно застосовано оскаржувані позивачем штрафи згідно постанов ВП №44414430 від 22.08.2014 року та ВП №44414430 від 11.09.2014 року на підставі пп.1 та 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах своєї компетенції та відповідно до норм діючого законодавства, що ним доведено у межах даної адміністративної справи належними та допустимими доказами, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Мукачівського МВ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов №44414430 від 22.08.2014 року про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн. та №44414430 від 11.09.2014 року про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяМ.М. Луцович