копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 р. Справа № 804/10876/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.
за участю:
представника позивача - Самойленко Т.В.
представника відповідача - Карпова Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Містбудремонт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Містбудремонт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2014 року за № 0005822204 про збільшення ТОВ «Містбудремонт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 90 526,50 грн. (60 351,00 грн. - основний платіж та 30 175,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Дніпропетровською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Містбудремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Днепртехноком» за січень 2014 року, про що було складено акт від 26.06.2014 року № 377/2204/38695571. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено заниження підприємством податку на додану вартість в розмірі 60 350,60 грн., що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 09.07.2014 року за № 0005822204. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення такими, що підлягає скасуванню, оскільки взаємовідносини з ТОВ «Днепртехноком» підтверджені первинними документами.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні доводам, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до неї.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між ТОВ «Містбудремонт» та ТОВ «Днепртехноком», не спрямовані на реальне настання наслідків, фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося, позивачем в порушення вимог діючого законодавства відображено в податковому обліку суми податкового кредиту за вказаним правочином. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Містбудремонт» зареєстроване як юридична особа 21.05.2013 року та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області .
В період з 23.06.2014 року по 26.06.2014 року працівниками Дніпропетровської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Містбудремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Днепртехноком» за січень 2014 року, за результатами якої 26.06.2014 року складено акт № 377/2204/38695571.
Згідно висновків вказаного акту перевірки зазначено, що за результатами перевірки ТОВ «Містбудремонт» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом-постачальником ТОВ «Днепртехноком» за січень 2014 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.
На порушення п. 198.6, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Містбудремонт» занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на суму 60 350,60 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту за січень 2014 року сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Днепртехноком».
Не погоджуючись з висновками вказаного акту позивачем 03.07.2014 року подано заперечення на нього.
Листом від 09.07.2014 року № 12551/10/04-17-22-04 позивача повідомлення про розгляд його заперечень та про залишення без змін висновків акту перевірки.
09.07.2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0005822204, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 90 526,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 60 351 грн. та за штрафними санкціями - 30 174,50 грн.
Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Містбудремонт» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.
Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.
Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).
Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.
І відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.
Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про відсутність реального змісту господарських операцій позивача з ТОВ «Днепртехноком» у січні 2014 року, які ґрунтуються на викладених в акті перевірки обставинах.
Даючи аналіз повідомленим позивачем та його представником обставинам та наданим доказам щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Днепртехноком» суд зазначає наступне.
24.12.2013 року між державним підприємством «Придніпровська залізниця» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Містбудремонт» (підрядник) було укладено договір № ПР/П-131783/НЮ. За умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик згідно проектної документації, наданої замовником, виконати роботи з розчищення та кріплення русла рік Самарчук і Самара в районі залізничного мостового переходу на 159 км. + 430 м. перегону Новомосковськ-Орлівщина для покращення пропуску води під мостовою спорудою на території Орлівщинської сільської ради з власних матеріалів та здати у встановлені строком закінчені роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи у відповідності до умов даного договору.
Як зазначено позивачам та його представником для здійснення вказаних робіт було використано орендований у ТОВ «Днепртехноком» автотранспорт, водний транспорт та пересувні побутові вагончики, на підтвердження чого надано договори оренди.
Договором оренди автотранспорту, машин та обладнання № 02-11-/АТ від 04.11.2013 року, укладеним між ТОВ «Днепртехноком» (орендодавець) та ТОВ «Містбудремонт» (орендар), передбачалось надання позивачеві в строкове користування автотранспорту, машин та обладнання.
Згідно додатку № 5 від 02.01.2014 року до договору № 02-11-/АТ мета оренди: роботи з розчищення та кріплення русла рік Самарчук і Самара в районі залізничного мостового переходу на 159 км. + 430 м. перегону Новомосковськ-Орлівщина для покращення пропуску води під мостовою спорудою на території Орлівщинської сільської ради Придніпровської залізної дороги.
02.01.2014 року сторонами підписано акт № 02-01 приймання-передачі техніки, відповідно до якого на виконання умов договору від 04.11.2013 року № 02-11-/АТ позивачеві надавався автотранспорт, машин та обладнання (бульдозер 3 шт., буксир 1шт., човен моторний 2 шт., плавкран несамохідний 2 шт., тягач КРаЗ - 258 1шт., причіп У 6006 1 шт., автомобіль бортовий вантажопідйомністю до 3 тн. 1 шт., автомобіль бортовий вантажопідйомністю до 5 тн. 1 шт., кран на автомобільному ходу 1 шт., агрегат зварювальний пересувний з бензиновим двигуном 1 шт., установка для ручної дугової зварки 1 шт., трансформатор зварювальний 1 шт., бульдозер 1 шт., автомобіль-самоскид 1 шт., автомобіль грузопасажирський (вахтовка) 1 шт.).
Повернення техніки зафіксовано в акті приймання-передачі техніки від 31.01.2014 року № 31-01.
Згідно акту № 15018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальна вартість послуг з оренди автотранспорту, машин та обладнання становить 340 503,60 грн.
31.01.2014 року ТОВ «Днепртехноком» було виписано податкову накладну № 15018 на загальну суму 340 503,60 грн. в т.ч. ПДВ - 56 750,60 грн.
Договором від 04.11.2013 року № 01-11/АВ укладеним між ТОВ «Днепртехноком» (орендодавець) та ТОВ «Містбудремонт» (орендар) передбачалось надання у строкове користування пересувних побутових вагончиків для проживання працівників.
Згідно додатку № 3 від 02.01.2014 року до договору № 01-11/АВ позивачеві надавались 2 вагончики строком 30 днів, мета оренди: роботи з розчищення та кріплення русла рік Самарчук і Самара в районі залізничного мостового переходу на 159 км. + 430 м. перегону Новомосковськ-Орлівщина для покращення пропуску води під мостовою спорудою на території Орлівщинської сільської ради Придніпровської залізної дороги.
На підтвердження отримання та повернення орендованих вагончиків позивачем надано акти приймання-передачі від 02.01.2014 року № 02-01/1 та від 31.01.2014 року № 31-01/1.
Згідно акту № 15019 здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальна вартість послуг з оренди побутових вагончиків становить 21 600,00 грн.
31.01.2014 року ТОВ «Днепртехноком» було виписано податкову накладну № 15019 на загальну суму 21600,00. в т.ч. ПДВ - 3 600,00 грн.
На підтвердження факту перерахування грошових коштів позивачем надано виписки з банківських рахунків та акт звіряння взаємних розрахунків.
Вказані документи надавалися податковому органу під час перевірки, досліджувалися працівниками податкового органу та зміст операцій відповідно до цих документів описані в акті перевірки.
Податковим органом встановлено, що господарські операції з ТОВ «Днепртехноком» не піддержуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду діяльності як зазначено в досліджених договорах, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Таким чином, з метою вирішення вказаного спору, суду необхідно з'ясувати такі обставини, як чи була в наявності орендована техніка під час виконання робіт ТОВ «Містбудремонт», для чого суд повинен ідентифікувати її, встановити її реєстраційний номер, чи мав можливість контрагент ТОВ «Містбудремонт» надати вказану техніку в оренду та якими документами це підтверджується.
Первинні документи, складені між ТОВ «Днепртехноком» (орендодавець) та ТОВ «Містбудремонт» (орендар), не містять номерів орендованої техніки або інших індивідуальних ідентифікаційних ознак, за якими можна ідентифікувати цю техніку.
Так, для з'ясування та встановлення наявності техніки, яка зазначена в договорі оренди та актах приймання-передачі, під час роботи з розчищення та кріплення русла рік Самарчук і Самара в районі залізничного мостового переходу на 159 км. + 430 м. перегону Новомосковськ-Орлівщина, позивачем було надано копії «сменный рапорт о работе машины», копії фотокарток та судом допитано в якості свідка - працівника ТОВ «Містбудремонт» ОСОБА_4
Оцінюючі вказані докази суд зазначає, що жодний змінний рапорт щодо роботи машини не містить будь-яких ідентифікаційних ознак техніки - не зазначено номер машини. Отже з вказаних документів суд не може ідентифікувати техніку, на роботу якої відбувалися витрати пального, та яка працювала під час розчищення та кріплення русла рік Самарчук і Самара.
Надані копії фотокарток мають зображення річки, мосту та одного плавучого крану. При цьому з вказаних карток не можливо ідентифікувати зображений на них плавучий кран. Також неможливо встановити коли вказані фотографії були зроблені. Фактично вказані фотокартки не інформативні та не можуть вважатися доказом наявності техніки на об'єкті.
Щодо показань свідка, суд зазначає, що ним охарактеризовано у загальному вигляді здійснювані в січні 2014 року роботи з розчищення та кріплення русла рік Самарчук і Самара в районі залізничного мостового переходу на 159 км. + 430 м. перегону Новомосковськ-Орлівщина для покращення пропуску води під мостовою спорудою на території Орлівщинської сільської ради. Проте не було наведено жодних свідчень, з яких можливо ідентифікувати техніку, що працювала на об'єкті, та звідки вона взялася у позивача.
Отже, з огляду на неможливість встановити, яка техніка працювала у позивача, та її ідентифікувати з наданих суду документів та інших засобів доказування, у суду є всі підстави ставити під сумнів наявність цієї техніки під час виконання робіт.
Судом з'ясовано, що ТОВ «Днепртехноком» власного транспорту та техніки не має.
З наданих суду документів вбачається, що вказана техніка була орендована ТОВ «Днепртехноком» у ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс», що підтверджується договором оренди спецтехніки та/або обладнання № 12/13 від 24.12.2013 року, актом приймання-передачі техніки від 25.12.2013 року та листом ТОВ «Днепртехноком» № 12/09 від 12.09.2014 року, надісланим на адресу позивача.
Відповідно з додатком №1 від 24.12.2013 року до договору № 12/13 від 24.12.2013 року ТОВ «Днепртехноком» надавалась в оренду наступна техніка: автомобіль бортовий вантажопідйомністю 3 тн. АК-6112-СІ 1 шт., автомобіль бортовий вантажопідйомністю 5 тн. АК-7371-СЕ 1 шт., кран на автомобільному ході на базі МАЗ-560 205-22 КО 1 шт., бульдозер 59 кВт. 1 шт., бульдозер 79 кВт. 3 шт., буксир 1 шт., човен моторний 2 шт., плав кран несамохідний 2 шт., тягач КРаЗ-258, причіп У 6006 1 шт. Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі від 25.12.2013 року.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» є Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 12.
Згідно листа ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» від 23.10.2014 року № 29 спеціальна техніка, що була предметом договорів оренди між ТОВ «Днепртехноком» та ТОВ «Містбудремонт», а також між ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» та ТОВ «Днепртехноком», не є власністю ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» та є орендованою.
При цьому відповідно до податкової звітності ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» за період листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року з податку на додану вартість, додаток № 5, ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» не задекларувала операції з підприємством - ТОВ «Днепртехноком», що ставить під сумнів реальність операцій по оренді техніки.
Також є не зрозумілим яким чином техніка від ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс», яке знаходиться в АРК, була транспортована або іншим чином доставлена ТОВ «Містбудремонт» в Новомосковський район Дніпропетровської області. Особливо це стосується такої техніки, як бульдозери, буксир, човен моторний, плав кран несамохідний, які не можуть бути навіть транспортовані в силу своїх габаритів або технічних особливостей. Доказів, наприклад, переміщення плавкранів несамохідних по річці Дніпро не надано.
Окрему увагу звертає на себе та обставина, що первинні документи, які складалися по ланцюгу ТОВ «ЮгІнвестСтройСервіс» - ТОВ «Днепртехноком» - ТОВ «Містбудремонт», майже не містять ідентифікуючих позначок орендованої техніки, що є неможливим з огляду на характер операції, а також дати підписання договорів по ланцюгу постачання.
Крім того, суд зазначає, що зі всіх первинних документів суду вдалося ідентифікувати лише 4 транспортних засоби, які зареєстровані за фізичними особами, та з яких один зареєстрований в Житомирській області, два в АР Крим, а один взагалі є не автомобілем-самоскидом, як зазначено в актах прийому-передачі техніки, а є легковим автомобілем - шкодою Октавією (номерний знак НОМЕР_2), що взагалі свідчить про фіктивність правочинів.
Таким чином, наведені обставини ставлять під сумнів реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Днепртехноком». Суд також не приймає до уваги документи, надані позивачем на підтвердження факту використання ним у своїй господарській діяльності орендованої у ТОВ «Днепртехноком» техніки, оскільки за ними неможливо ідентифікувати використані під час цих робіт транспортні засоби, встановити їх походження та кількість.
Надані представником позивача докази наявності в останнього виробничих потужностей та персоналу не мають правового значення для вирішення даного спору, предметом якого є реальність операцій між позивачем та підприємством ТОВ «Днепртехноком».
Окремо суд зазначає, що сама по собі наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування валових витрат.
При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 1827 грн., а сплатив лише 182,70 грн., тому суд стягує з позивача 1644, 30 грн. (1827 грн. - 182,70 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Містбудремонт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Містбудремонт» судові витрати у розмірі 1644,30 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 03.11.2014 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 03.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля
Судове рішення № 41670209, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/10876/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: