Постанова № 41670175, 28.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2014 року № 826/17366/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Добрівської Н.А., Шейко Т.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до третя особа Державної виконавчої служби України Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» провизнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа - Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання», в якому просить суд: визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України; зобов'язати Державну виконавчу службу України зняти арешт з окремого поточного рахунку № 26043054902400, що відкритий страхувальником: код фінансової установи 351005 в АТ «УкрСиббанк», код валюти рахунку: 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальнику - Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по накладенню арешту на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26043054902400 є незаконними, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих документів. Накладення ж арешту на вищевказаний рахунок, у свою чергу, унеможливлює отримання застрахованими особами виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності і пологах.

Представник позивача у судове засідання 20.11.2014 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання, в якому зазначив, що Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняти участь у судовому засідання не має можливості у зв'язку з економією коштів на відрядження, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2014 проти задоволення позовної заяви заперечував у повному обсязі та зазначив, що статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не передбачено заборони накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку із спеціальним режимом функціонування. Таким чином, зазначений закон жодним чином не регулює питання накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунках зі спеціальним статусом. Водночас приписами частини 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Отже, накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами Державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржників за рішенням суду. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник третьої особи - Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» у судове засідання 20.11.2014 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні 20.11.2014 суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

На підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012 року у справі № 10/5005/5606/2012 про примусове виконання рішення цього суду від 31.07.2012 щодо стягнення з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 53381851, 23 грн., суми 3% річних за прострочення сплати за активну та реактивну електроенергію у розмірі 632620,93 грн., інфляційних втрат за прострочення оплати за активну та реактивну електроенергію у розмірі 175048,29 грн. та витрат на оплату судового збору у розмірі 64380,00 грн., постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26.10.2012 відкрито виконавче провадження № 34935178.

В рамках виконавчого провадження № 34935178 державним виконавцем 16.12.2013 на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 5425390,05 грн. від 22.11.2013 винесена постанова про арешт коштів боржника на рахунках у банках, обслуговуючих боржника, зокрема, на розрахунковий рахунок №26043054902400 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005).

Як вбачається з матеріалів справи, Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» на виконання вимог частини 2 статті 21 Закону № 2240-ІІІ відкрито окремий рахунок № 26043054902400 в АТ «УкрСиббанк», код валюти рахунку: 980, за яким здійснюються операції у межах спеціального режиму використання рахунку, встановленого Законом № 2240-ІІІ.

09.01.2014 Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» звернулось до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявами-розрахунками №№ 118, 119 на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» за рахунок коштів Фонду на загальну суму 55635,38 грн.

В свою чергу, Криворізькою міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснено фінансування Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» у повному обсязі в сумі 55635,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2014 №№ 345, 405 але вказана сума матеріального забезпечення застрахованими особами не була отримана у зв'язку з арештом спеціального рахунку по коштах Фонду.

Листом від 20.10.2014 № 04-05-3556 Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» повідомило Криворізьку міжрайонну виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повернуті кошти у сумі 55635,38 згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 826/3109/14 для виплати лікарняних листів працівникам підприємства. Однак, на теперішній час АТ «УкрСиббанк» суму матеріального забезпечення застрахованим особам не перераховує мотивуючи тим, що до банку не надано постанову державного виконавця про зняття арешту з коштів боржника.

Листом від 21.10.2014 № 01-18-4191 Криворізька міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про те, що АТ «УкрСиббанк» кошти у сумі 55635,38 грн. Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання» не перераховані, оскільки до банку не надано постанову про зняття арешту з коштів боржника.

Вважаючи дії відповідача щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 16.12.2013 у ВП № 34935178 протиправними, а не зняття арешту із зазначеного рахунку таким, що порушує права позивача, останній звернувся до суду за їх захистом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (надалі - Закон № 2240-ІІІ).

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 21 Закону № 2240-ІІІ страхувальник -роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

В той же час, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон № 606-XIV.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 статті 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Закону № 606-XIV порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Положеннями статті 57 Закону № 606-XIV визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз статей 52, 57 Закону № 606-XIV дає підстави стверджувати, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.

Разом з тим, накладаючи арешт на кошти боржника, в тому числі на ті, що знаходяться на окремому рахунку № 26043054902400 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), відповідачем помилково не прийнято до уваги положення статті 21 Закону № 2240-ІІІ.

Так, згідно статті 21 Закону № 2240-ІІІ страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 826/3109/14 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державної виконавчої служби України, треті особи без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпрообленерго», Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» про зобов'язання Державної виконавчої служби України повернути кошти Фонду у розмірі 55635,38 грн. встановлено, що частиною 2 статті 21 Закону № 2240-ІІІ закріплена пряма заборона використання страхових коштів, зарахованих на окремий рахунок, на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону та зазначено про неправомірність дій Державної виконавчої служби України, які призвели до списання коштів у сумі 55635,38 грн. з окремого рахунку в АТ «УкрСиббанк» № 26043054902400, відкритого Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» на виконання вимог частини 1 статті 21 Закону № 2240-ІІІ.

Даною постановою суду зобов'язано відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок №26043054902400 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), відкритий Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 15-А, код ЄДРПОУ 00191017) кошти у сумі 55635 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 38 коп.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 826/3109/14 набрала законної сили, що визнається сторонами, а на виконання цієї постанови Державною виконавчою службою України перераховані кошти у зазначеному розмірі на рахунок №26043054902400 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), відкритий Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання».

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У свою чергу, АТ "УкрСиббанк" дані кошти підприємству не перераховує, оскільки до банку не надано постанову про зняття арешту з коштів боржника.

Відповідно до вимог частини 1 статті 60 Закону № 606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (частина 2 статті 60 Закону № 606-XIV).

Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене та встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 826/3109/14 обставини, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача у даній справі є скасування постанови Державної виконавчої служби України від 16.12.2013 у ВП № 34935178 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок № 26043054902400, що відкритий страхувальником: код фінансової установи 351005 в АТ «УкрСиббанк», код валюти рахунку: 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальнику - Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017).

Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Позивач не є ні учасником виконавчого провадження, ні стороною виконавчого провадження в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на наведене, у даному випадку встановлено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1 та 2 статті 83 Закону № 606-XIV встановлено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 83 наведеного Закону керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Таким чином, на думку суду, після отримання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 826/3109/14, перерахування коштів на її виконання, посадові особи відповідача не були позбавлені права на прийняття рішень відповідно до вимог статті 83 Закону № 606-XIV, позаяк наведеним вище рішенням встановлено неправомірність дій Державної виконавчої служби України, які призвели до списання коштів у сумі 55635,38 грн. з окремого рахунку в АТ «УкрСиббанк» № 26043054902400, відкритого Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» на виконання вимог частини 1 статті 21 Закону № 2240-ІІІ.

Разом з тим, позивач про порушене право, а саме неможливість перерахування даних коштів, дізнався з листа Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції від 21.10.2014 № 01-18-4191 та звернувся до суду у строки, визначені частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити частково.

Скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 16.12.2013 у ВП № 34935178 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на рахунок № 26043054902400, що відкритий страхувальником: код фінансової установи 351005 в АТ «УкрСиббанк», код валюти рахунку: 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальнику - Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 00191017).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді Н.А. Добрівська

Т.І. Шейко