Ухвала суду № 41669589, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/800/37424/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Левченка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014

у справі № 804/1399/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАПІТ»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 в задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000791501 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000791501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5562973,06 грн.

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.5.4 п. 135.5, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, ст.ст. 69, 71, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2013 № 0000791501 грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4620121,44 грн. основного платежу та в сумі 942851,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25 ст. 1, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.5.4 п. 135.5, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України.

Порушення позивачем наведених норм закону, на думку податкового органу, полягало у тому, що позивач не відніс за 4 квартал 2009 року до валового доходу та за 3, 4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суми безнадійної кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України.

При цьому податковий орган виходив з таких обставин.

1.Станом на 30.06.2012 за кредитом рахунку 6854 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) обліковується кредиторська заборгованість в сумі 2771287,13 дол. США, а саме:

ТОВ «Рапіт» 11.12.2006 уклало договір № К-90 з Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) купівлі-продажу акцій ВАТ «Укренергозабезпечення» в кількості 2920000 шт. в загальній сумі 2771287,13 дол. США (13995000,01 грн. в перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату перерахування 13995000,01 складає 5,05 грн./дол. США). Перереєстрація права власності на акції була здійснена 15.12.2006. Оплату вартості акцій необхідно було здійснити до 11.12.2007.

ТОВ «Рапіт» 03.02.2007 уклало з Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) додаткову угоду, за якою термін сплати за договором було подовжено до 10.12.2010.

ТОВ «Рапіт» 07.12.2010 уклало з Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) додаткову угоду, за якою термін сплати за договором було подовжено до 03.12.2013.

2.Станом на 30.06.2012 за кредитом рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту ТОВ «Енергоінвест» обліковується кредиторська заборгованість у сумі 190205,00 грн., яка виникла 22.07.2008 - часу складання акту прийому-передачі.

ТОВ «Енергоінвест» (відчужувач) та ТОВ «Рапіт» (набувач) уклали договір № 11/06-1 від 11.06.2008 про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ ФК «Гамбит» в сумі 190205,00 грн. (19,0%). За умовами договору набувач зобов'язався заплатити відчужувачу суму угоди, визначену в цьому договорі, в строк не пізніше до 31.12.2008. Акт прийому-передачі частки складено 22.07.2008.

За умовами додаткової угоди від 20.10.2008 №1 ТОВ «РАПІТ» (набувач) зобов'язалося сплатити суму договору до 31.12.2013.

3. Станом на 30.06.2012 за кредитом рахунку 6854 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) обліковується кредиторська заборгованість в сумі 654179,44 дол. США.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.10.2008 № 560-Б Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) (продавець) зобов'язався передати у власність ТОВ «Рапіт» (покупець) пайові цінні папери, а останній -прийняти та оплатити. Право власності на цінні папери перейшло до покупця з моменту їх зарахування на рахунок у ЦП покупця, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 005010 від 28.10.2008 у зберігача ЗАТ КБ «Приватбанк».

Покупець зобов'язаний сплатити загальну суму договору на рахунок продавця до 31.12.2009.

Всі доповнення і зміни до цього договору, повинні бути в письмовій формі. Документ, що містить доповнення і зміни, повинен містити позначку «доповнення» і завірятися печатками обох сторін.

Додатковою угодою від 21.12.2009 № б/н передбачено, що у зв'язку з змінами кон'юнктури ринку ТОВ «Рапіт» (покупець) зобов'язаний сплатити загальну суму договору до 31.12.2012 включно шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок продавця.

4. Станом на 30.06.2012 за кредитом рахунку 6854 «Розрахунки з іншими кредиторами» по контрагенту Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) обліковується кредиторська заборгованість у сумі 168618,75 дол. США.

Так, відповідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 16.02.2009 № 220-Б Бротстон ЛТД (BROTSTONE LTD) (продавець), від імені, за дорученням та в інтересах якого діє ТОВ ФК «Гамбіт» відповідно до договору на брокерське обслуговування № 5-Б від 12.01.2009, зобов'язалося передати у власність ТОВ «Рапіт» (покупця) пайові цінні папери, а останній - прийняти та оплатити. Право власності на цінні папери перейшло до покупця з моменту їх зарахування на рахунок у ЦП покупця, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 005010 від 17.02.2009 у зберігача ЗАТ КБ «Приватбанк».

Покупець зобов'язаний сплатити загальну суму договору на рахунок продавця до 30.04.2009 включно.

Всі доповнення і зміни до цього договору повинні бути в письмовій формі. Документ, що містить доповнення і зміни, повинен містити позначку «доповнення» і завірятися печатками обох сторін.

Додатковою угодою від 17.04.2009 № 1 передбачено, що у зв'язку з змінами кон'юнктури ринку, ТОВ «Рапіт» (покупець) зобов'язався сплатити загальну суму договору до 30.04.2012, включно, шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на рахунок продавця.

Додатковою угодою від 20.04.2012 № 2 передбачено, що у зв'язку з змінами кон'юнктури ринку, ТОВ «Рапіт» (покупець) зобов'язаний сплатити загальну суму договору до 30.04.2015, включно, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок продавця.

З огляду на ці обставини податковий орган фактично виходить з того, що строк позовної давності у три роки за вимогами про сплату позивачем вартості придбаних цінних паперів закінчився. Відповідно у позивача виникла безнадійна заборгованість, а відтак і обов'язок збільшити валові доходи/доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у періодах, в яких виникла така заборгованість. При цьому податковий орган не визнає факту продовження строку виконання позивачем зобов'язань з оплати цінних паперів за додатковими угодами до договорів купівлі-продажу цінних паперів з тих підстав, що за умовами договорів купівлі-продажу цінних паперів всі доповнення і зміни мають викладатися в документів з позначкою «Доповнення». Початок перебігу строку позовної давності за вимогами до позивача оплатити придбаний товар податковий орган за всіма наведеними договорами фактично обраховує з періоду, в якому до позивача перейшло право власності на цінні папери (наприклад, перереєстрація права власності на цінні папери, продані за договором від 11.12.2006 № К-90, була здійснена 15.12.2006 (4 квартал 2006 року), а за висновками податкового органу безнадійна заборгованість в сумі 13995000,01 грн. виникла у 4 кварталі 2009 року).

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права та вважає, що суд повно та правильно встановив обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (який втратив чинність з 01.04.2011) (далі Закон № 334/94-ВР ) валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно із п.п. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пункт 1.25. ст. 1 Закону № 334/94-ВР заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності, відносить до безнадійної заборгованості.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України (далі Кодексу) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу інші доходи включають, зокрема, суми безнадійної кредиторської заборгованості

Отже, для віднесення заборгованості до безнадійної заборгованості мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у законі, зокрема, закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У даному випадку строк виконання зобов'язання з оплати товару встановлено договорами, зокрема, додатковими до договорів угодами.

У податкового органу не було правових підстав не враховувати умови таких додаткових угод, посилаючись на те, що в договорах сторони передбачили при внесенні змін і доповнень складання документу, що містить позначку «доповнення», оскільки в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої у ст. 204 Цивільного кодексу України, ці правочини є правомірними, адже їх недійсність прямо не встановлена законом і вони не визнані судом недійсними.

Так само є безпідставними посилання відповідача в касаційній сказі на те, що зміст додаткових угод, які в силу закону є правомірними, не відповідає певним вимогам законодавства щодо складу його учасників.

До того ж податковий орган не враховує вимоги Цивільного кодексу України щодо форми укладення сторонами договору та права змінювати договір.

Статтею 652 Цивільного кодексу України надано право сторонам змінити договір у зв'язку з істотною зміною обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, закон вимагає вчиняти зміну договору в такій самій формі, що й договір, зокрема, у разі якщо договір укладено в письмовій формі, то й зміна договору також має бути вчинена в письмовій формі. Відсутність у документі, в якому зафіксовано зміст договору, певних передбачених сторонами позначок, наприклад: «доповнення», не є порушенням вимог закону щодо форми правочину.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що компанія Бротстоун ЛТД (BROTSTONE LTD) відступила компанії Дакстон Холдінгз Лімітед (Duxton Holdings Limited) право вимоги до ТОВ «Рапіт», в т. ч. за договорами купівлі-продажу цінних паперів від 11.12.2006 № К-90, від 28.10.2008 № 560-Б, від 16.02.2009 №220-Б.

Своєю чергою, компанією Дакстон Холдінгз Лімітед (Duxton Holdings Limited) і ТОВ «Рапіт» підписано акт проведення зарахування взаємних однорідних вимог, за яким сторони провели зарахування своїх зустрічних однорідних вимог, що взагалі свідчить про відсутність у позивача кредиторської заборгованості за договорами від 11.12.2006 № К-90, від 28.10.2008 № 560-Б, від 16.02.2009 № 220-Б.

З огляду на повне та правильне встановлення судом апеляційної інстанції обставин на підставі безпосередньо досліджених доказів та їх правову оцінку, постанова цього суду є законною і обґрунтованою. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун