Рішення № 41669058, 21.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/88/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2014 Справа № 908/3545/14

за позовом: Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, м.Бердянськ Запорізької області, пл. І-ої Бердянської ради, 2)

до відповідача: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А)

про стягнення 6419,20 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Саввон С.О., довіреність б/н від 27.11.2013 р;

від відповідача - Макаренко В.М., довіреність № 1814/06 від 03.06.2014 р.;

Управління комунальної власності Бердянської міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області 6419,20 грн. заборгованості, в т.ч.: 4587,16 грн. основного боргу та 1832,04 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 327, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що за період з січня 2013 року по 28.02.2013 року в наслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 4587,16 грн., що є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді пені.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу № 908/3545/14 та присвоєно номер провадження 30/88/14, судове засідання призначено на 30.10.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 30.10.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено у зв'язку з нез'явленням представника позивача.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив частково, проти суми основного боргу не заперечує. У наданому представником відповідача письмовому відзиві відповідач погоджується, що додаткова угода про розірвання договору від 28.02.2013 р. є дійсною в редакції позивача. Вказує, що п.3 даної угоди передбачено, що з моменту підписання акта приймання-передачі припиняються зобов'язання сторін, проте, вказане правило не поширюється на зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати. Щодо нарахування пені, відповідач вважає зобов'язання по сплаті пені припиненим з моменту підписання акта приймання-передачі.

В судовому засіданні 21.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 року між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавцем, позивачем у справі) та Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області (орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди комунального майна № 1253 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Аптека № 195» Бердянської міської ради (майно) площею 270,0 кв.м., згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Комунарів, 23-г, частина приміщень одноповерхової будівлі (кімн. за №№ 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46 будівлі літ. А-1 згідно з технічним паспортом БТІ), вартість приміщення за оцінкою становить 276070,00 грн. Майно передається в оренду з метою використання під офіс (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, в редакції додаткової угоди від 30.03.2012 р., орендар має сплачувати орендну плату у розмірі 2347,08 грн. до 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що Орендар зобов'язаний вчасно й у повному обсязі вносити Орендодавцеві оренду плату.

Згідно п. 3.3. зазначеного договору у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, орендодавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) з першого числа наступного місяця.

Додатковою угодою від 28.10.2010 р. строк дії оренди приміщення продовжено до 06.05.2012 р.

28.02.2013 р. між сторонами підписано Угоду про розірвання договору оренди комунального майна від 31.07.2008 р. № 1253 із змінами та доповненнями, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Комунарів, 23-г.

За актом приймання-передачі від 28.02.2013 р. орендоване майно повернуто балансоутримувачу.

За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором, яка станом на момент подання позову складала 4587,16 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області 6419,20 грн. заборгованості, в т.ч.: 4587,16 грн. основного боргу та 1832,04 грн. пені, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Згідно з приписами ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, є орган місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.5. Положення про Управління комунальної власності Бердянської міської ради, затвердженого рішенням двадцять першої сесії міської ради V скликання № 19 від 17.05.2007р., Управління комунальної власності є юридичною особою, виконавчим органом Бердянської міської ради.

Згідно з розділами 2 та 3 Положення, Управлінню комунальної власності Бердянської міської ради делеговані повноваження управляти і розпоряджатися майном територіальної громади міста Бердянська, реалізовувати повноваження виконавчого органа в сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста і реалізувати державну політику в сфері управління комунальною власністю територіальної громади міста, а також здійснювати повноваження Орендодавця комунального майна.

Згідно п. 3.1., п. 3.2.1. Положення Управління комунальної власності Бердянської міської ради: на підставі рішення сесії Бердянської міської ради, укладає договори щодо оренди окремого нерухомого майна; здійснює контроль за надходженням орендної плати і контролює її подальше надходження на рахунок управління, вживає заходів щодо Орендодавців по ліквідації заборгованості з орендної плати; здійснює контроль за надходженням орендної плати від оренди приміщень, переданих в оренду.

Отже, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Управління комунальної власності Бердянської міської ради.

Спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з виконанням позивачем його функцій контролю за виконанням умов договору оренди, в тому числі реалізацією його права стягнення з порушників зобов'язання заборгованості. Законодавчими актами України, що передбачають порядок та підстави розірвання договору, є Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, орендна плата відповідачем в обумовлений укладеним ним з позивачем Договором розмірі та строку не внесена, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором.

За змістом ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Також, згідно з п. 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (із внесеними змінами та доповненнями), розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно із здійсненим позивачем у відповідності до зазначених норм розрахунком, станом на 29.08.2014 р. заборгованість відповідача по орендній платі складає 4587,16 грн. (арк. справи 18).

Судом встановлено, що орендні платежі позивачем нараховано по лютий 2013 р., тобто, по момент укладення Угоди про розірвання договору та повернення предмета оренди за актом приймання-передачі. Слід зазначити, що відповідач з періодом нарахуванням та сумою заборгованості по оренді погодився.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4587,16 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Щодо нарахованої позивачем пені в сумі 1832,04 грн., суд приймає до уваги доводи відповідача відносно припинення цього зобов'язання з моменту розірвання договору та повернення приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містить ст. 230 ГК України, яка визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З аналізу наведених норм права випливає, що порушення суб'єктом господарювання своїх договірних грошових зобов'язань дійсно передбачає можливість притягнення його до відповідальності шляхом застосування неустойки у вигляді пені, проте розмір пені, належний до стягнення, встановлюється за згодою сторін (тобто, має бути узгоджений ними в Договорі), за винятком випадків, коли певний розмір пені визначений безпосередньо в законі.

В обґрунтування своєї вимоги щодо стягнення пені позивач посилається на пункт 3.3 Договору. Проте, з підписанням 28.02.2013 р. угоди про розірвання договору, згідно з п. 3 якої припинилися зобов'язання сторін за договором, не можна вважати узгодженою відповідальність відповідача за несвоєчасність внесення орендних платежів.

Отже, зважаючи на те, що в даному випадку законом розмір пені не визначено, а укладений між сторонами Договір, яким узгоджувався розмір такої відповідальності, розірвано, суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимоги про стягнення 1832,04 грн. пені.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог в частині стягнення основного боргу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 4587,16 грн. основного боргу. В решті заявлених вимог суд відмовляє через їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради (м.Бердянськ Запорізької області) до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (м. Бердянськ Запорізької області) задовольнити частково.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, м.Бердянськ Запорізької області, пл. І-ої Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 25473739) 4587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 16 коп. заборгованості та 1305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 57 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.11.2014 р.