Вирок № 41668222, 02.12.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11489/14

Провадження № 1-кп/750/377/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Мурашко І.А.,

при секретарі - Ревенок Н.В.,

з участю прокурора - Подоприхіна М.Г.,

представника потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження №12014270010001523 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2009 року народження, фізична особа-підприємець, раніше не судимий, зареєстрований: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 09.04.2014 року, о 10.25, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Passat B3", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався у м.Чернігові по вул. Кленовій зі сторони вул. Шевченко у сторону міського кладовища "Яцево".

Рухаючись у вказаному напрямку, біля будинку №25 по вул. Кленовій, ОСОБА_2 проявив неуважність, та під час виникнення небезпеки для руху, негайно не зменшив швидкість руху та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_4, яка перетинала проїжджу частину з права наліво відносно напрямку руху автомобіля, в результаті чого скоїв на неї наїзд.

Внаслідок наїзду та подальшого падіння пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого черезміжвиросткового уламкового перелому правої плечевої кістки зі зміщенням, закритого перелому голівки 5-ої плюсневої кістки правої ступні зі зміщенням, які у своїй сукупності, згідно висновку експерта №568 від 04.07.2014 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, що стало причиною настання події даної дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України визнав повністю та підтвердив обставини, що викладені у обвинуваченні. Щиро каявся у скоєному. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 не визнав, оскільки його відповідальність була застрахована страховою компанією. Просив застосувати відносно нього Закон України "Про амністію у 2014 році".

Представник потерпілої у судовому засіданні позов ОСОБА_4 підтримав, просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді арешту на строк шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами та вказав, що суд може застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 Закон України "Про амністію у 2014 році", але тоді ОСОБА_2 уникне покарання за вчинений злочин.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, яка є племінницею потерпілої, показала, що вона проживає разом з потерпілою, яка на даний час не може себе самостійно обслуговувати, і ледь ходить по квартирі, а до цих подій сама обробляла дачу. У потерпілої металевою пластиною скріплено кістка у руці. У потерпілої болить рука, серце, вона погано спить та часом втрачає свідомість.

Винуватість ОСОБА_2 у вищеописаному обвинуваченні, крім показань самого обвинуваченого, також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- рапортом оперативного чергового ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, відповідно до якого, до чергової частини ЧМВ УМВС України в Чернігівській області 09.04.2014 року надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду біля цвинтаря "Яцево";

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, відповідно до яких, огляд місця дорожньо-транспортної пригоди проводився у присутності ОСОБА_2, і на місці пригоди перебував транспортний засіб "Volkswagen Passat B3", державний номерний знак НОМЕР_3;

- висновком судово-медичної експертизи №568 від 04.07.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_4, згідно наданої медичної документації, маються тілесні ушкодження у вигляді: черезміжвиросткового уламкового перелому правої плечової кістки зі зміщенням, закритого перелому голівки 5-ої плюсневої кістки правої ступні зі зміщенням, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів, могли утворитись 09.04.2014 року за обставин, викладених в описовій частині постанови, та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 день;

- висновком експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди №328 від 26.07.2014 року, згідно якого, в умовах місця події, викладених у постанові, водій автомобіля ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.31.1, п.31.4, п.31.4.1 а), б), в), п.12.3( з урахуванням терміну - "небезпека для руху" п.1.10) ПДР; в умовах місця події, викладених у постанові, за умов моменту виникнення небезпеки для руху, вказаного у постанові, з технічної точки зору, причиною виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди є дії водія автомобіля "Пасат" щодо несвоєчасного застосування гальмування, в яких вбачається невідповідність технічним вимогам п.12.3 ПДР України; в умовах місця події, викладених у постанові, водій автомобіля "Пасат" з моменту виникнення небезпеки для руху, вказаного у постанові, діючи, як в умовах місця події, щодо натискання на педаль гальм та фактичної зміни напрямку руху ліворуч, мав технічну можливість уникнути події виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом зниження швидкості руху(як в умовах місця події) з зупинкою до місця первинного контакту з пішоходом, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР, незалежно від наявних технічних несправностей робочої гальмівної системи, тим більше він мав таку можливість, за умов працездатності робочої гальмівної системи; в умовах місця події, викладених у постанові, з технічної точки зору, несправності робочої гальмівної системи автомобіля "Пасат" не перебувають у причинному зв'язку з подією виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

Дослідивши вищевказані докази, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_2 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, на підставі досліджених доказів, що містять фактичні дані, які у своїй сукупності повністю узгоджуються між собою, і вказують на винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, що викладені в обвинуваченні.

З врахуванням викладеного, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, що злочин ОСОБА_2 вчинено з необережності, конкретні обставини провадження: тяжкість отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, вік потерпілої, наслідки вчиненого злочину, наявність цивільного позову потерпілої, що шкода задана злочином потерпілій не відшкодована, думку представника потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання, особу обвинуваченого - його вік, освіту, сімейний стан, а саме те, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, матеріальний стан обвинуваченого, що обвинувачений працює, стан його здоров'я, формально позитивну характеристику за місцем реєстрації та позитивну за місцем фактичного проживання, що обвинувачений раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд вважає: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, у судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді арешту ближче до максимальної межі санкції частини статті КК України, якою передбачено покарання за вчинений обвинуваченим злочин.

Щодо можливості призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, то суд, враховує наступні обставини, а саме те, що обвинувачений працює, характер його трудової діяльності, його стан здоров'я, освіту, його сімейний стан, які у своїй сукупності вказують, що обвинувачений може виконувати роботу, виконання якої не пов'язано з обов'язковою наявністю у нього права на керування транспортним засобом, характер порушення ним правил дорожнього руху, наслідки вчиненого ним злочину, і приходить до висновку, що обвинуваченого слід позбавити права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією частини статті КК України, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого.

Вказане вище покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого 18.02.2009 року ВРАЦС Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 має дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, а дані про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Згідно п. "в" ст.1 Закону України від 08 квітня 2014 року №1185-VIІ "Про амністію у 2014 році" підлягають звільненню від відбування покарання особи, які мають дітей, яким не виповнилось 18 років, а відповідно до ст.8 вказаного Закону ОСОБА_2 не є особою, до якої амністія не застосовується.

Враховуючи заяву ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році", він підлягає звільненню від покарання.

Цивільний позов ОСОБА_4 у частині стягнення матеріальної шкоди доведений документами, які підтверджують понесені витрати на лікування, але частково, оскільки кошти, сплачені ОСОБА_4, як благодійні внески, не є витратами на лікування, а тому відшкодуванню не підлягають. За вказаних підстав не підлягають відшкодуванню комісійні платежі банку при перерахуванні благодійних внесків. В іншій частині щодо стягнення матеріальної шкоди позов обґрунтований, оскільки доводиться, як чеками, доданими до позову, так і доказами, що були досліджені у судовому засіданні. Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд враховує наслідки, які настали від дій обвинуваченого, обґрунтування позивачем моральної шкоди щодо глибини фізичних та душевних страждань, приймає до уваги стан її здоров'я, зміни у її житті внаслідок злочину, матеріальний стан обвинуваченого та позивача, а також вимоги розумності та справедливості, і приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню у сумі 20 000 грн.

Доводи захисника обвинуваченого щодо заперечення позову та прохання про відмову у задоволенні позову є необґрунтованими, оскільки особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, що і було зроблено потерпілою ОСОБА_4

Речовий доказ: транспортний засіб "Volkswagen Passat B3", державний номерний знак НОМЕР_2, - необхідно повернути власнику ОСОБА_7

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, відповідно довідок наданих прокурором, у сумі 2 160,20 грн. на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді п'яти місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. "в" ст.1 Закону України від 08 квітня 2014 року №1185-VIІ "Про амністію у 2014 році".

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 10 513,44 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4.

Речовий доказ: транспортний засіб "Volkswagen Passat B3", державний номерний знак НОМЕР_2, - повернути ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2160,20 грн. процесуальних витрат.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.А.Мурашко