Рішення № 4166549, 01.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/141

01.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/141

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебасто Україна ТзОВ»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-Сервіс»

про

стягнення 106142,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- Промкін (08.04.2009 р.),

Данков О.О. (01.07.2009 р.)

від відповідача

- Ободовський О.М. (15.05.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вебасто Україна ТзОВ»(надалі –ТОВ «Вебасто Україна ТзОВ») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-Сервіс»(надалі –ТОВ «БМ-Сервіс») про стягнення 100842,19 грн. основного боргу, 4240,61 грн. пені, 1060,15 грн. відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу № 18/2008 від 01.09.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 08.04.2009 р., від 15.05.2009 р., від 29.05.2009 р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладався.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2008 р. між ТОВ «Вебасто Україна ТзОВ»(постачальник) та ТОВ «БМ-Сервіс»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 18/2008 (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався згідно із замовленнями покупця, здійснювати поставку продукції, а покупець зобов’язався прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором, а також в комплектації, кількості і за цінами, що визначені сторонами.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка здійснюється окремими замовленнями, що надсилає покупець шляхом факсимільного або електронного зв’язку постачальнику у визначеному форматі, впродовж терміну дії даного договору.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW, місце поставки –склад постачальника (п. 2.5 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору покупець оплачує вартість товару згідно з даним договором на підставі рахунків, у яких вказано вартість, кількість та асортимент товару, що поставляється.

Оплата товару повинна бути здійснена на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (п. 3.3 Договору).

Відповідно до первинних документів, на виконання Договору позивач у період з 16.09.2008 р. по 03.11.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 100842,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та довіреностями на одержання товару.

Відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства за поставлений товар не розрахувався.

Відповідно до положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не заперечує проти наявності у нього заборгованості перед позивачем в сумі 100842,19 грн., про що свідчить підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 03.03.2009 р.

Довідкою від 30.06.2009 р., підписаною директором позивача, останній підтвердив, що станом на 30.06.2009 р. сума боргу не змінилась і становить 100842,19 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована. Тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 4240,61 грн. пені та 1060,15 грн. відсотків річних.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку порушення покупцем умов пункту 3.3 Договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від усієї суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом усього періоду прострочення до моменту повного погашення заборгованості.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 4240,61 грн. пені та 1060,15 грн. відсотків річних, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази, зважаючи на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги предмет доказування у даній справі, враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ-Сервіс»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, код 32384506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебасто Україна ТзОВ»(03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, код 33736534) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 100842,19 грн. основного боргу, 4240,61 грн. пені, 1060,15 грн. відсотків річних, 1061,43 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 06.07.2009 р.