Ухвала суду № 41665446, 18.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/11617/14-ц 18.11.2014 18.11.2014 18.11.2014

Провадження №22-ц/784/3038/14

Головуючий у першій інстанції Гуденко О.А.

Доповідач у апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Шпонарській О.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2014 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до фізичної особи-підприємця ( далі - ФОП ) ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного виробничо-комерційного підприємства «Фроуз» ( ПрВКП «Фроуз») про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_7, приватного виробничо-комерційного підприємства «Фроуз» про стягнення кредитної заборгованості,

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2014 року відкрито провадження у справі за цією позовною заявою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, оскільки порушено правила підсудності, просив її скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Питання щодо підсудності справ врегульовано Главою 1 Розділу III ЦПК України. Зокрема, ч. 1 ст. 109 ЦПК України та ч.1 ст.113 ЦПК України.

Так, ч. 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місце її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно роз'яснень, викладених у п.40 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача ( ч.1 ст.113 ЦПК України).Суди мають виходити з того, що таке правило підсудності зазвичай стосується позовних вимог, які випливають із однієї правової підстави та пред'являються до кількох осіб. За змістом ст.109 та ч.1 ст.113 ЦПК України такий вибір підсудності поширюється лише на позови, для яких встановлено загальну підсудність.

Із позовної заяви вбачається, що предметом позову є кредитний договір, за яким відповідач ФОП ОСОБА_4, який на час укладання договору був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ( Центральний район м. Миколаєва) отримав грошові кошти.

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором:

між Банком та ОСОБА_6, який на час укладання договору був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 ( Центральний район м. Миколаєва )

та Банком і ОСОБА_7, який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 укладено договори поруки.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, позивач скористався своїм правом вибору суду і звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до даних САДР УДМС в Миколаївської області, наданих на запит суду, вбачається, що ОСОБА_4, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та вибув до Малої Коренихи. Відомості про реєстрацію за новою адресою відсутні.

Інші відповідачі ОСОБА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_3, а ОСОБА_7 - АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Центрального району м. Миколаєва.

За такого суд першої інстанції вірно вважав, що дана справа підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва.

Враховуючи викладене, посилання в апеляційній скарзі на порушення судом правил підсудності при відкритті провадження у справі є необґрунтованими.

Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування громадян України регулюється положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»( далі - Закону України).

Процедура реєстрації місця проживання та місця перебування визначена наказом МВС України №1077 від 21 листопада 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року №2109/22421, яким затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів ( далі - Порядку).

Відповідно до абзаців 6,8 ч.1 ст. 3 вищевказаного Закону України реєстрація фізичних осіб - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, документом до якого вносяться відомості місця проживання та місця перебування особи - паспорт громадянина України, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні та інші.

Реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації ( ч.1 ст.11 Закону).

Відповідно до п.1.3 вищевказаного Порядку реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання / перебування здійснюється управліннями, відділами( сектора) Державної міграційної служби України в районах, районах в містах, містах обласного, республіканського значення.

Реєстрацію місця перебування вносять до паспортного документу шляхом проставлення в ньому штампу реєстрації місця перебування, форма якої наведена у додатку до цього Порядку (п.4.5 розділу ІУ).

Згідно з п.8.1 розділу УІІІ Порядку відомості про місце проживання/перебування особи та інші персональні дані особи надаються адресно-довідковими підрозділами територіальних органів ДМС України і підрозділами ДМС України та оформляються відповідно до ст.16 Закону України «Про захист персональних даних».

З огляду на вищевикладене, посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 на тимчасове місце перебування, яке не зареєстровано у встановленому законом порядку - АДРЕСА_5 і як наслідок зміна підсудності , є такими, що не ґрунтуються на законі.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підлягає залишенню без змін на підставі п.1 ст.312 ЦПК України.

Залишаючи дану ухвалу суду першої інстанції без змін в межах доводів апеляційної скарги, між тим слід зауважити на таке.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції не звернув уваги на склад осіб, а саме те, що, крім фізичних осіб, відповідачами зазначено - суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 та приватне виробничо-комерційне підприємство «Фроуз», не враховано вимоги ст.15 ЦПК України та висновки Постанови Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року у справі за №6-5цс10, яка є обов'язкова для застосування всіма судами України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: