Вирок № 41665013, 01.12.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5433/14-к

В И Р О К

іменем України

"01" грудня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Пащенко Ю.В.,

з участю прокурора Кравченка К.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Малаївці Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працює, сімейний стан - одружений, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимості відповідно до п.1 ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України

В С Т А Н О В И В:

В ніч на 28 жовтня 2014 року біля опівночі в селі Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_2, знаходився на території автомобільного гаражного кооперативу «Авіатор». В цей час у обвинуваченого ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, який знаходився у користуванні потерпілого ОСОБА_1. З метою реалізації незаконного та протиправного умислу, достовірно знаючи, що салон транспортного засобу не зачинений на замки, обвинувачений ОСОБА_2 шляхом вільного доступу, проник до салону даного транспортного засобу, де шляхом пошкодження замка запалювання запустив двигун автомобіля, після чого керуючи даним транспортни засобом поїхав до смт Веселинове Миколаївської області у власних справах.

До направлення кримінального провадження до суду, обвинуваченим ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 був повернутий викрадений у нього транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1. Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_1 заявлений не був.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, дав визнавальні показання, які відповідають обвинувальному акту та підтвердив факт скоєння ним цього злочину, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми діями вчинив умисний злочин, та щиро розкаюється в скоєному.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, з'ясувавши думки учасників судового провадження, вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду кримінального провадження.

Ставити під сумнів достовірність та об`єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні підтвердив свою участь у незаконному заволодінні транспортним засобом у суда немає підстав. Ці показання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідають цілком всім матеріалам кримінального провадження.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки він скоїв закінчений злочин, з прямим умислом.

Суд знаходить доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його умисні дії за ч.1 ст.289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд в якості обставин, які пом`якшують йому покарання, визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не виявлено.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, а також його соціально-психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлював значення своїх дій і в повній мірі міг керувати ними. Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_2, який посередньо характеризується за місцем проживання, вважається особою, яка не має судимості, відповідно до п.1 ст.89 КК України.

Таким чином з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, його наслідки, та інші обставини провадження, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_2 основне покарання в виді обмеження волі, в межах найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.289 КК України.

Суд вважає, що даний вид покарання в виді обмеження волі, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України. З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_2, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст. 75 - 78 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначити йому покарання в виді обмеження волі строком на 03 /три/ роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально - виконавчої інспекції.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: таблиця із слідами папілярних узорів, яка відповідно до квитанції з порядковим номером 808; 2/152, який зберігається в камері речових доказів Вознесенського МВ УМВС - знищити.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі об`єднаної Державнлої Податкової Інспекції, одержувач - держбюджет міста Вознесенська, Банк УДК в Миколаївській області, код банку 38037770, МФО 826013, р/р 31116115700007, код платежа 24060300 в сумі 294 (двісті дев`яносто чотири)гривні 84 копійки за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: О.Е. Дробинський