Рішення № 41659524, 24.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1299/14-ц Провадження № 22-ц/772/3203/2014Головуючий в суді першої інстанції Гаврищук А. В.Категорія 27 Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Оніщука В.В., Медвецького С.К.

При секретарі : Богацькій О.М.

За участю : представників по довіреності: позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» - Тимцясь І.В., відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ТОВ «Кредитні ініціативи») на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 25 серпня 2014 року, встановила :

У липні 2014 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3. Зазначили, що 17.10.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №02-2.1/697 відповідно умов якого, кредитор зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 40000,00 доларів США. Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах кредитного договору повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. 17.12.2012 р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк» (правонаступник Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку) та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав грошових вимог до боржників за кредитними договорами, в тому числі за вищезазначеним кредитним договором №0202.1/697 від 17.10.2006 р. Таким чином, на підставі набутого права первісного кредитора у зобов'язанні, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути з відповідача виниклу станом на 01.06.2014 р. прострочену заборгованість у розмірі 184 807,52 грн., а саме : за кредитом - 173 566,64 грн.; по відсотках - 10 289,11 грн.; пеня за рік - 951,77 грн., а також відшкодувати 1 848,08 грн. судових витрат.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 25.08.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись, в апеляційній скарзі ТОВ «Кредитні ініціативи» посилається на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме характеру виниклих у сторін спірних правовідносин та належної до них норми закону, ненадання правильної оцінки встановленим фактам, що в свою чергу призвело до винесення помилкового та неправомірного рішення, у зв'язку з чим ставиться питання щодо скасування рішення і ухвалення нового по суті позовних вимог, яким позовну заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнити у повному обсязі.

У письмовому запереченні представником відповідача ОСОБА_4 наведені доводи, за яких вважає рішення суду першої інстанції ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок повного та всебічного розгляду справи, за наявними у справі доказами, що відповідно до ст. 308 ЦПК України обумовлює відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в апеляційну інстанцію, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності належними та допустимим доказами позивачем порушення відповідачем його прав, в тому числі й недоведеності позивачем факту набуття прав кредитора за кредитним договором, укладеним 17.10.2006 р.

При цьому договір від 17.12.2012 р., укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк», яке є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, і ТОВ «Кредитні ініціативи», суд розцінив як неналежний доказ на підтвердження факту набуття права кредитора за вищевказаним договором, виходячи з того, що позивачем не надано Додаток №1 до цього договору.

Наявний у справі витяг з реєстру позичальників, завірений аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи», щодо простроченої станом на 01.06.2014 р. заборгованості ОСОБА_3: за кредитом - 14 740,27 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 173 566,64 грн.; по відсотках - 873,81 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 10 289,11 грн.; пеня - 80,83 дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 951,77 грн., не може вважатися належним та допустимим доказом не лише розміру заборгованості, а і не підтверджує самого факту переходу до ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги до ОСОБА_3

Крім того, суд вмотивував рішення тим, що позивачем не надано у оригіналі доказів, які б підтвердили передані позивачу права вимоги за кредитним договором від 17.10.2006 р., не надано жодних розрахунків заборгованості, акту приймання - передачі кредитної справи ОСОБА_3, реєстру позичальників, оригіналів чи належним чином посвідчених копій договору про передачу активів та кредитних зобов'язань та додатку №1, доказів стосовно надання Національним банком України повноважень ТОВ «Кредитні ініціативи» на здійснення операцій з іноземною валютою, адже первісний кредитор відступав право вимоги саме в іноземній валюті.

Проте погодитись із такими передчасними та які ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин справи висновками суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 57 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказі окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в чому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом установлено, що 17.10.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №02-2.1/697, згідно якого банк надає позичальнику кредит у сумі 40 000,00 дол. США, зі сплатою 13% річних за користування кредитом, на умовах погашення процентів щомісячно, а кредиту у відповідності до графіку, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 16.10.2016 р. (а.с. 5-7).

Згідно п. 3.5 кредитного договору, у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту і відсотків за користування ним (п. 2.3, п. 2.4 цього договору), позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 36% річних, порядок нарахування та сплати яких визначається відповідно до п.п. 3.2. та 3.3 цього договору.

Виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується іпотекою, предметом якої є нерухомість: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 81,6 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Жмеринка Вінницької області, пров. Гоголя буд.8 (п.4.1. договору).

Передбачено цим договором у п. 5.3.1 право банку вимагати від позичальника незалежно від настання строку погашення кредиту сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, процентів за неправомірне користування кредитом, суму неустойки і збитків, передбачених договором, у випадках, в тому числі якщо позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Оговорена сторонами їх відповідальність, в тому числі за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань винуватою стороною у виді сплати неустойки та збитків.

Зокрема, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 6.2 договору).

За невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6 та 5.2.11 цього договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 15% річних від суми кредиту за кожний випадок невиконання (п. 6.4 договору).

З матеріалів справи також убачається, 17.12.2012 р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк», яке є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно якого останнє набуло право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставлене майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними з боржниками, визначеними у реєстрі заборгованості боржників, про що свідчить копія вказаного договору на а.с. 14-24.

На а.с. 36 міститься надіслана 08.07.2014 р. ТОВ «Кредитні ініціативи» на відому в кредитній справі адресу місця реєстрації ОСОБА_3 копія повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні з кредитного договору №02-2.1/697 від 17.10.2006 р. та вимогою про сплату загальної суми заборгованості - 184 807,52 грн. станом на 01.06.2014 р. У строк до 30 днів з дати отримання цієї вимоги, але не пізніше 37 днів з моменту відправлення цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штрафні санкції.

З огляду на вищевикладене не є безспірним висновок суду про недоведеність ТОВ «Кредитні ініціативи» факту набуття ним прав кредитора за кредитним договором, укладеним 17.10.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_3, і що внаслідок укладення 17.12.2012 р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк» (правонаступник Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку) та ТОВ «Кредитні ініціативи» договору відступлення прав грошових вимог не відбулася заміна первісного кредитора на нового кредитора - ТОВ «Кредитні ініціативи» за кредитним договором від 17.10.2006 р. №02-2.1/697 щодо позичальника ОСОБА_3

У виниклому питанні щодо подання позивачем оригіналів письмових доказів суд зайняв пасивну позицію, яка не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 64 ЦПК України у взаємозв'язку з передбаченими ч. 2 ст. 10 ЦПК України правилами змагальності сторін щодо сприяння судом всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Поряд з цим суд, пов'язавши питання доведеності з неподанням позивачем Додатку №1, дійшов помилкової оцінки договору відступлення права вимоги як неналежного доказу на підтвердження факту набуття позивачем права кредитора за кредитним договором .

Так, п. 4.1. договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 р. передбачає, що відступлення прав первісним кредитором новому кредитору, набуття новим кредитором прав вимоги та заміна кредитора за правами вимоги на нового кредитора набувають чинності у день укладення договору, за умови належного оформлення сторонами (підписання та скріплення відбитком печаток сторін) реєстру позичальників. При цьому права вимоги, що виникнуть у майбутньому, набуваються новим кредитором з моменту їх виникнення, але в будь-якому разі після підписання сторонами реєстру позичальників.

На а.с. 34 міститься витяг з реєстру позичальників (додаток №1) до договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 р. згідно якого, в переліку за №381 відображений кредитний договір №02-2.1/697 від 17.10.2006, прізвище позичальника - ОСОБА_3, валюта кредиту - 840, відсоткова ставка за кредитним договором - 13, основна непогашена строкова сума кредиту (у валюті кредиту) на 17.12.2012 р. - 20 387.18, основна непогашена прострочена сума кредиту (у валюті кредиту) на 17.12.2012 - 2 058.83, сума нарахованих, але не сплачених строкових процентів (у валюті кредиту) на 17.12.2012 р. - 687.34, сума нарахованих, але не сплачених прострочених процентів (у валюті кредиту) на 17.12.2012 р. - 771,59.

Реєстр позичальників, складений ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк» і ТОВ «Кредитні ініціативи» та оглянутий в ході розгляду справи апеляційним судом, стверджує ідентичність змісту вищезазначеної виписки стосовно заборгованості відповідача перед первісним кредитором.

Окрім того, факт підписання сторонами 17.12.2012 р. та скріплення відбитком печаток реєстру позичальників усуває будь-які сумніви, яких убачив суд, щодо набуття ТОВ «Кредитні ініціативи» прав кредитора за кредитним договором, а отже і права вимоги за позовом до ОСОБА_3

Не можна погодитись також із передчасним висновком суду у оцінці неналежним та недопустимим доказом витягу з реєстру позичальників, й з тих підстав, що він завірений аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_6, оскільки згідно довіреності від 08.09.2014 р. ця особа уповноважена товариством діяти в якості повноваженого представника довірителя, в тому числі підписувати та/або подавати будь-які необхідні документи, в тому числі витяги з договорів факторингу та інші.

Мотивація у рішення стосовно ненадання позивачем жодних розрахунків заборгованості у зворотному спростовується наявною у справі довідкою-розрахунком, підписаною тим же уповноваженим представником ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.35).

Заперечення представника відповідача, відображені судом у рішенні, про недоведеність та відсутність у ТОВ «Кредитні ініціативи» повноважень на здійснення операцій з іноземною валютою, адже первісний кредитор відступав право вимоги саме в ній, слід було залишити поза увагою, так як відносини даних конкретних суб'єктів господарювання у сфері фінансування під відступлення права грошової вимоги, в яких відповідач не є учасником, не являються предметом позову.

За вищенаведених обставин рішення суду першої інстанції, ухвалене без додержання вимог закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ТОВ «Кредитні ініціативи».

Як свідчать матеріали справи, прийняті на себе зобов'язання відповідач-позичальник належним чином не виконує.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

При цьому, неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов'язання не новому, а колишньому кредитору. Проте ОСОБА_3 після останньої ним сплати 19.12.2012 р. в сумі 16 000,00 грн. не здійснював погашення кредитної заборгованості ні ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк», яке є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, ні ТОВ «Кредитні ініціативи», відтак у спосіб захисту цивільних права позивача підлягають стягненню з відповідача заподіяні порушенням зобов'язання збитки та неустойка, оскільки сторони зазначили це у договорі, в тому числі й щодо права кредитора вимоги дострокового погашення кредиту у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним.

Зокрема, виходячи з наданого ТОВ «Кредитні ініціативи» розрахунку, який не був спростований відповідачем, з урахування сплачених відповідачем первісному кредитору платежів за кредитним договором та обмеженого однорічним строком позовної давності розміру пені (ч. 2 ст. 258 ЦК України), остаточно до стягнення з відповідача підлягає виникла станом на 01.06.2014 р. прострочена заборгованість у розмірі 184 807,52 грн., а саме: за кредитом - 173 566,64 грн.; по відсотках - 10 289,11 грн.; пеня за рік - 951,77 грн.

Позивачу, на користь якого ухвалено дане рішення, апеляційний суд за правилами ст. 88 ЦПК України присуджує з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у виді сплати судового збору з позовної заяви та апеляційної скарги на загальну суму 1 848,08 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - задовольнити. Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 25 серпня 2014 року скасувати і ухвалити нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» прострочену заборгованість за кредитним договором у розмірі 184807,52 грн., а саме : за кредитом - 173566,64 грн.; по відсотках - 10289,11 грн.; пеня - 951,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 1848,08 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та 924,04 грн. з апеляційної скарги, а всього 2772,12 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.О. Чуприна

Судді: (підпис) В.В. Оніщук

(підпис) С.К. Медвецький