Постанова № 41659110, 02.12.2014, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3293/13-к

Провадження №1/138/4/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Савкової І.М.,

з участю: секретаря Цибульської Т.І.,

прокурора Вітковської Л.Ф.,

підсудного ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта вища, неодруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ст.. 307 ч. 2 КК України, в тім, що останній, працюючи на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ямпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області, на яку призначений наказом ГУМВС України у Вінницькій області № 93 від 01.06.2006, у невстановлений час та невстановленим способом без передбаченого законом дозволу, умисно, з метою збуту, придбав речовину, яка відповідно до списку № 1 таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, масою 791,50 г у висушеному стані, кількість якого згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 є великим розміром, та зберігав його у невстановленому слідством місці з метою збуту. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 15 листопада 2009 року, умисно, з метою незаконного збуту незаконно придбаного ним наркотичного засобу, вступив у попередню злочинну змову з жителем м. Ямпіль, Вінницької області ОСОБА_4, якому запропонував спільно збути особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, на що останній погодився, і на виконання їх спільного умислу, близько 14 год. 00 хв. вони зустрілись у м. Ямпіль на роздоріжжі вулиць Миру та Виноградної з особою зі зміненими прізвищем і даними - ОСОБА_5, який діяв на виконання постанови заступника начальника - начальника відділення оперативного супроводження 1-го ВВБ (у Вінницькій області) СВБ ГУБОЗ МВС України від 04 вересня 2009 року про проведення оперативної закупівлі та домовились про збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу в кількості 25 стаканів за ціною 7000 грн.

Цього ж дня, близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, зустрілись на території недіючої автозаправної станції ДП РТД РАТС за адресою: м.Ямпіль вул. Леніна, 3, з ОСОБА_5, де повідомили останньому, що можуть продати меншу за попередньо обумовлену кількість наркотичної речовини - 10 стаканів за ціною 250 грн. за стакан, та отримавши згоду ОСОБА_5 придбати вказану ними кількість наркотичної речовини, провели його до місця, розташованого неподалік домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2, де умисно передали останньому завчасно схований пакет з речовиною, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, масою 791,50 г у висушеному стані, після чого, пройшовши до місця, розташованого поряд з адміністративною будівлею ГЕЛКС № 135 за адресою: м. Ямпіль, вул. Леніна, 1, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2500 грн., який таким чином незаконно збув вказаний наркотичний засіб.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину не визнав, суду дав показання, згідно яких влітку 2009 року, житель Ямпільського району ОСОБА_5 став провокувати підсудного до злочинних дій пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. ОСОБА_1 повідомляв ОСОБА_5 неодноразово, що не займається збутом наркотичних засобів, у нього їх не має. Оскільки ОСОБА_5 продовжував наполягати, вирішив з'ясувати що він від нього хоче та хто за цим стоїть. З цією метою залучив ОСОБА_4, якого знає з дитинства. Пояснив, що неодноразово, з метою викрити ОСОБА_5, призначав йому зустрічі. 15.11.2009 перебував у відпустці. Декілька разів зустрічався з ОСОБА_5 останній просив найти наркотичний засіб, провокував підсудного. Пояснив, що навмисно підтримував розмову, хотів вияснити хто стоїть за провокацією. Вважає, що ОСОБА_5 навмисно міг підставити підсудного, оскільки між ними склались неприязні відносини, у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 посадових обов'язків начальника ВБНОН Ямпільського РВ. ОСОБА_5 ввечері 15.11.2009 призначив зустріч біля старої заправки. Розуміючи, що його можуть підставити, взяв з собою ОСОБА_4. ОСОБА_5 приїхав на зустріч автомобілем. Під час розмови ОСОБА_5 запропонував сісти в авто, переїхати в інше місце. Коли ОСОБА_5 став вести мову про наркотичні засоби, підсудний пішов додому. Перебуваючи неподалік будинку, по телефону ОСОБА_5 запитав де конопля, на що підсудний відповів "забереш там, де сам сховав".

В ході судового розгляду кримінальної справи захисник підсудного ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунені під час судового розгляду.

Підсудний ОСОБА_1 підтримав вказане клопотання.

Прокурор вважає, що підстав направляти кримінальну справу на додаткове розслідування не має, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши зміст письмового клопотання та матеріали кримінальної справи, суд дійшов висновку, що клопотання адвоката підлягає задоволенню, а кримінальна справа направленню на додаткове розслідування виходячи з наступного.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування"досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України (1960 року) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 64 КПК України (1960 року), обов'язковому доказуванню в кримінальній справі підлягає подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Згідно обвинувального висновку "ОСОБА_1, ОСОБА_4 отримавши згоду ОСОБА_5 придбати вказану ними кількість наркотичної речовини, провели його до місця, розташованого неподалік домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2, де умисно передали останньому завчасно схований пакет з речовиною, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, масою 791,50 г, після чого, пройшовши до місця, розташованого поряд з адміністративною будівлею ГЕЛКС № 135 за адресою: м. Ямпіль, вул. Леніна, 1, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2500 грн."

В судовому засіданні з оголошених показань підсудного ОСОБА_4, встановлено, що ввечері 15.11.09 разом з ОСОБА_1 прийшли до АЗС, яка знаходиться на виїзді з м. Ямпіль. До них підійшов ОСОБА_5 ОСОБА_1 відходив в бік, розмовляв з ОСОБА_5, повернувшись сказав ОСОБА_4 сісти в авто.

З показань свідка ОСОБА_5, встановлено, що місце де знаходиться конопля вказав ОСОБА_1, свідок з ОСОБА_4 довго не могли знайти вказане місце, після чого підійшов ОСОБА_1 вказав місце. З протоколу допиту свідка встановлено, що ОСОБА_1 дістав пакунок, передав свідку.

Підсудний в судовому засіданні дав показання, згідно яких, після того як ОСОБА_5 під час зустрічі ввечері, неподалік АЗС, став вести розмову про наркотичні засоби, залишив їх з ОСОБА_4, пішов додому. Перебуваючи неподалік будинку, по телефону ОСОБА_5 став запитувати де конопля, на що останній відповів "там де ти її заховав".

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема обвинувального висновку, пред'явлене обвинувачення є неконкретним, досудовим слідством не встановлено способу вчинення злочину, не конкретизовано хто з підсудних передав ОСОБА_5 пакунок з наркотичною речовиною, яким чином відбулася передача.

Крім того, як з показань свідка ОСОБА_5, так і з показань підсудного ОСОБА_1 встановлено, що відстань від місця де знаходився під час оперативної закупівлі транспортний засіб ОСОБА_5 до місця де згідно обвинувального висновку відбулась передача наркотичних засобів складає приблизно 500-600 м.. Виникає сумнів чи можливо подолати вказану відстань за такий короткий час, та чи встановлено точне місце збуту наркотичного засобу.

Згідно абзацу 4 ч. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", вказівки судді (суду) є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними (п.2 ч.2 ст. 368 КПК (1960 року), що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування.

В ухвалах Апеляційного суду Вінницької області від 10.02.2011 (т.2 а.с.380-384), від 22.02.2012 (т. 4 а.с. 329-332) зазначалось про необхідність перевірки можливості оговору чи помсти з боку ОСОБА_5 та скасування заходів безпеки відносно особи під вигаданим прізвищем "ОСОБА_5", з огляду на конкретну ситуацію і близьке знайомство фігурантів.

Орган досудового слідства під час виконання вказівок Апеляційного суду обмежився лише повторним допитом свідка.

Підсудний ОСОБА_1 як під час досудового розслідування так і в ході судового розгляду дав показання, згідно яких особа закупника, яка в матеріалах кримінальної справи фігурує під вигаданими прізвищем "ОСОБА_5" є жителем Ямпільського району ОСОБА_5, з яким у підсудного склалися неприязні відносини.

Згідно ст.52-4 КПК України (1960 року), суд, в даному випадку, позбавлений можливості скасувати заходи безпеки.

Неодноразові спроби суду, за клопотанням сторони захисту, допитати в якості свідка ОСОБА_5, в тому числі доставити приводом, результату не дали, оскільки останній за адресою реєстрації не проживає.

При обставинах, що сторона захисту стверджує про наявність неприязних відносин у ОСОБА_5 та ОСОБА_1, суд позбавлений можливості в судовому засіданні перевірити версію підозрюваного про помсту з боку ОСОБА_5, та дати належну оцінку показанням підозрюваного в цій частині.

Згідно зі ст.ст.6,8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативна закупівля здійснюється з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь, однак до проведення такого заходу, органи, що здійснюють таку діяльність, мають обов'язково в інший спосіб, перевірити вже отриману від агентів інформацію про те, чи дійсно певна особа займається збутом наркотичних засобів.

З показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що підставою для проведення оперативної закупівлі стала інформація відносно ОСОБА_1, який займається незаконним збутом наркотичних та психотропних речовин, які раніше придбав з метою збуту. Від кого надійшла інформація свідок не пам'ятає.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 12.10.2012 у справі "Веселова та інших проти Росії", закріплена правова позиція, згідно якої, якщо доказ є результатом негласної операції, такої як оперативна закупівля наркотиків, органи влади повинні бути готовими продемонструвати, що у них були обґрунтовані причини для організації негласної операції. Наявність конкретних та об'єктивних підстав є обов'язковою умовою дотримання прав та основоположних свобод людини при здійсненні негласних операцій, в тому числі і використання агентів під прикриттям. Згідно рішення у справі "Ваньян проти Російської Федерації" від 15.12.2005 та "Худобін проти Російської Федерації" від 26.10.2006 слідує, що просте твердження працівників міліції в суді про те, що вони мали інформацію про причетність особи до розповсюдження наркотиків, яке не було перевірене судом, не може прийматись до уваги. За умови відсутності у справі даних про те, що особа займалась збутом наркотичних засобів іншим особам, крім легендованої, є достатні підстави підозрювати, що мала місце провакація.

Крім показань свідка ОСОБА_8 - ст.о/у ОВС, в матеріалах кримінальної справи відсутні документи, що стали підставою для проведення оперативної закупівлі. Суд позбавлений можливості перевірити зазначену вище інформацію.

Крім того, в матеріалах кримінальної справи відсутній протокол огляду транспортного засобу, який використовувася при проведені оперативної закупівлі, хоча згідно показань свідка ОСОБА_5 (протокол додаткового допиту свідка від 20.04.2012 - т. 5 а.с. 63-64) транспортний засіб свідка перед зустріччю з ОСОБА_1 оглядався.

Вказана неповнота не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки потребує проведення таких процесуальних дій та в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду.

Враховуючи, що сторона обвинувачення не скористалася правилами ст. 277, 315-1 КПК України (1960 року), зазначені неправильність та неповнота не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а тому, враховуючи вимоги ст. 281 КПК України (1960 року), справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

Керуючись ст.ст.22, 52-4, 64, 281 КПК України (1960 року), суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України направити прокурору Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування.

Під час досудового розслідування провести комплекс слідчих дій для виконання вказівок суду, викладених в мотивувальній частині даної постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її винесення до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: