Рішення № 41656824, 27.11.2014, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2439/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання, додаткових витрат, пов'язаних із навчанням,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася в суд з даним позовом до відповідача.

В судове засідання ні позивачка, ні її довірена особа не з'явилися, але від довіреної особи позивачки ОСОБА_4 поступила заява про розгляд справи без їх участі та про підтримання позовних вимог. Просить позов задоволити.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що в шлюбі позивача та відповідачки народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням Косівського районного суду від 19.12.2008 року по справі № 2-566/2008 року вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання доньки аліменти до досягнення нею повноліття. 01.10.2014 року дочці виповнилося 18 років, вона досягнула повноліття, а тому виплата аліментів на її утримання відповідачем припинена.

Позивачка зазначила, що донька з 2013 року навчається на денній формі в Інституті міжнародних відносин Варшавського Університету, що підтверджується листом довідкою від 07.07.2014 року, виданою Др. ОСОБА_6, керівником програми Бакалаврату в галузі міжнародних відносин Варшавського Університету. Відповідно до довідки, виданої Інститутом міжнародних відносин Варшавського університету від 18.06.2014 року, зазначено, що стаціонарне навчання ОСОБА_5 триває з 01.10.2013 року та триватиме до 30.09.2016 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вважає позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними та необґрунтованими, як такі що не підлягають до задоволення.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задоволити частково із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 25.05.2009 року, виданого відділом РАЦС Косівського РУЮ Івано-Франківської області батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3, що стверджує факт обов'язку відповідача, як батька повнолітньої дочки, надавати кошти для її утримання до закінчення навчання у вищому навчальному закладі. На даний час ОСОБА_5 є студенткою Інституту міжнародних відносин Варшавського Університету, навчається з 01.10.2013 року, термін навчання 3 роки, що підтверджується листом довідкою від 07.07.2014 року, виданою Др. ОСОБА_6, керівником програми Бакалаврату в галузі міжнародних відносин Варшавського Університету.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Однак, беручи до уваги ті обставини, що дохід відповідача ОСОБА_3 є мінливим та не постійним, відповідач не має додаткових джерел для існування, а тому не має фізичної змоги сплачувати аліменти у розмірі 1500 грн., як цього просить позивачка ОСОБА_2

Позивачка ОСОБА_2 вимагає стягнути додаткові витрати на навчання в розмірі 75288,74 грн. Слід зазначити, що дана вимога є безпідставною та не ґрунтується на вимогах закону. Посилання позивачки на ст.185 СК України, як на підставу стягнення додаткових витрат на навчання є необґрунтованими, оскільки дана стаття регулює правовідносини по утриманню неповнолітніх дітей, і відповідно не може бути застосована до правовідносин які склались між відповідачем та повнолітньою ОСОБА_5 Крім того, відповідно до вимог ст.185 СК України, додаткові витрати на дитину мають бути викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Оплата за навчання в звичайному навчальному закладі після закінчення школи, не може розцінюватись як додаткові витрати, викликані особливими обставинами.

Дані правовідносини регулюються гл.16 СК України, зокрема ст. 199, яка відповідно до постанови пленуму ВСУ №3, від 15 травня 2006 р., може бути застосована за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, а також сама дочка, яка продовжує навчання. Жодних підстав неможливості звернення до суду дочки відповідача ОСОБА_5, суду не надано.

У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, відповідно до яких обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження нею навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Лише та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 181-183, 199, 200 СК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки АДРЕСА_2, НОМЕР_2, виданий 18.06.2009 року Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, ІН НОМЕР_3, аліменти на утримання дочки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 500 (п'ятсот) грн. щомісячно, до закінчення дочки навчання у Варшавському Університеті, але не довше досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів розпочати з 14.10.2014 року, тобто з моменту звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_3, ІН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1 на користь отримувача коштів УДКСУ у Косівському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31210206700266, код класифікації доходів 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891606, - 243,60 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. Є. Турянський