Ухвала суду № 41654365, 28.11.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8604/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

05.08.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто вказану справу та було постановлене рішення, відповідно до якого позов було задоволено. 12.08.2014 року відповідачем була подана заява про перегляд заочного рішення. Свою заяву аргументувала тим, що про наявність рішення їй стало відомо 06.08.2014 року. Наявність судового спору та наявність судового рішення стало для неї несподіванкою, адже жодних документів із суду вона не отримувала. Вважає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Кредит вона не отримувала, і не мала наміру його отримувати. Вона є лише поручителем. При укладенні договору працівники Банку не надали їй інформацію по кредиту, та не роз'яснили про можливі ризики, що суперечить Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору є несправедливими, а тому договір є нікчемним. Крім того, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Зазначила, що судом не було проведено попереднє судове засідання. Вона не погоджується з розрахунком банку, оскільки він є неточним, неналежно оформленим та не ґрунтується на доказах. Розрахунок виконаний станом на 08.04.2013 року, а позов подано пізніше. Що позбавляє можливості перевірити правильність нарахування відсотків та пені і точної суми боргу. Сума боргу розрахована неправильно, та підлягає уточненню, так як третя особа здійснювала сплату кредитних коштів. Пеня, яка нарахована банком є значною, тому суд мав би її зменшити на підставі ст. 551 ЦК України. Документи, які надані представником позивача завірені не належним чином. Окрім того, суд порушив права відповідача та не повідомив її належним чином. З рішенням ознайомилася лише 08.08.2014 року, після того, які про його наявність дізналася від державного виконавця.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про перегляд заочного рішення, просив її задовольнити. Додатково зазначив, що жодного судового виклику відповідач не отримувала, усі документи повернуті без вручення адресату, що дає підстави вважати, що відповідач не була належним чином повідомлена. Крім того, ОСОБА_2 сплачував кредит, про що є квитанції.

Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечував, просив відмовити у її задоволенні з тих підстав, що заява безпідставна та необґрунтована. Всі суми, які були сплачені позичальником були враховані. З приводу того, що відповідачу судові виклики не були вручені зазначив, що на його думку відповідач їх навмисно не отримувала.

Третя особа - ОСОБА_2 до суду не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про день та час судових засідань направлялися за адресою, які вказані у позовній заяві, та які відповідають фактичному місцю проживання відповідача, що підтверджується самим відповідачем. Посилання заявника на те, що їй не було відомо про наявність справи в суді, не приймають судом до уваги, оскільки судом неодноразово відкладалися судові засідання у зв'язку з неявками відповідача, третьої особи, усі конверти з судовими викликами поверталися до суду за терміном зберігання. Враховується те, що позовна заява була зареєстрована в суді 16.04.2013 року, а рішення прийнято 05.08.2013 року. Всі ці чотири місяці розгляд справи переносився для виклику відповідача та третьої особи з метою повного, всебічного розгляду справи та не порушення прав сторін.

Суд не враховує і інші посилання відповідача як на підставу для скасування заочного рішення, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими, та не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, суду не було надано жодного доказу щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, та не було зазначено жодного доказу, який має істотне значення, і який не був відомий суду.

Всі викладені обставини, факти свідчать про те, що відсутні будь-які підстави для скасування та перегляду заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2013 року.

Оскільки, з рішенням відповідач ознайомилася 08.08.2014 року, а заява про перегляд заочного рішення подана 12.08.2014 року, то строк звернення до суду з вказаною заявою не пропущено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228, 231-232 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: