Рішення № 41653700, 24.11.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1471/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3394/14

Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С.

Доповідач Петренко В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Петренка В.М.

суддів: Одринської Т.В., Акопян В.І.

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк

,, Приватбанк''

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк

,, Приватбанк '' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

24 лютого 2014 року позивач ПАТ ,, Приватбанк '' звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 27 грудня 2006 року між ПАТ КБ ,,Приватбанк'' та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №PLRW20122001 відповідно до якого банк взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит у розмірі 38 604 грн. на термін до 27 грудня 2011 року

Відповідачка ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку встановлених кредитним договором.

Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 131 628 грн. 01 коп. з яких :

- 13 125 грн. 82 коп. - заборгованість за кредитом;

- 50 987 грн. 45 коп. - заборгованість за користування кредитом;

- 6 562 грн. 68 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 60 952 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Прохає стягнути з відповідачки ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

ПАТ КБ ,, Приватбанк'' в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено, що висновки суду є необґрунтованими та суперечать фактичним обставинам. Суд неповно та не всебічно дослідив всі обставини справи, невірно втлумачив норми матеріального права, порушив норми цивільного процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове в разі порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ ,,Приватбанк'' суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк для пред'явлення позову, який закінчується 27.08.2013 року.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Згідно вимог ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно доч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вимог ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції, з дотриманням норм цивільного процесуального права, встановлено, що 27 грудня 2006 року між ПАТ КБ ,,Приватбанк'' та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №PLRW20122001 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 38 604 грн. з кінцевим терміном повернення коштів 27 грудня 2011 року.

Згідно п.2.3.7. кредитного договору у разі порушення позичальником своїх зобов'язань банк має право вимагати дострокового виконання позичальником кредитного зобов'язання шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Судом встановлено, що в зв'язку з невиконанням позичальника ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ ,, Приватбанк '' звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно.

Встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 31 травня 2011 року позов ПАТ КБ ,, Приватбанк '' задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №PLRW20122001 від 27 грудня 2006 року в сумі 51 059 грн. 54 коп. звернуто стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль ВАЗ-10930-20. 2006 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені відповідачки.

Як вбачається із матеріалів справи 18 жовтня 2012 року заставлений автомобіль був проданий за 33 000 грн.

30 жовтня 2012 року на рахунок №2909505456895, призначений для зарахування заборгованості ОСОБА_1 спрямовано після реалізації заставного майна - авто - 32670 грн., які зараховані:

- на рахунок № НОМЕР_1 - 16 335 грн. 00 коп. - прострочене тіло кредиту;

- на рахунок НОМЕР_2 - 934 грн. 56 коп. - витрати, пов'язані з підготовкою авто до продажу;

- на рахунок НОМЕР_3 - 15 400 грн. 04 коп. - штраф за збереження і утримання предмету застави на майданчику банка;

- на рахунок НОМЕР_4 - 33 грн. податок з доходу за продаж авто в розмірі 1% від суми продажу ( а.с.142 - 155 ).

В рахунок погашення боргу було перераховано 16 335 грн. 00 коп., що не покрило суму заборгованості на час ухвалення рішення.

Відповідно до п.17 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом ( ч.1 ст.598 ЦК ). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Як вбачається із позовної заяви, станом на 14 лютого 2014 року в зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 покладених на неї кредитним договором обов'язку щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредиту, за нею утворилась заборгованість в сумі 131 628 грн. 01 коп. з яких :

- 13 125 грн. 82 коп. -заборгованість за кредитом;

- 50 987 грн. 45 коп. - заборгованість за користування кредитом;

- 6 562 грн. 68 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 60 952 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

( а.с.2,3 ).

Крім того, як вбачається із наданого суду позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №PLRW20122001 від 27.12.2006 р. після часткового погашення заборгованості за рахунок продажі автомобіля, відповідачкою ОСОБА_1 проводилась проплата : 17.01.2013 р. - в сумі 200 грн., 15.02.2013р.- в сумі 200 грн., 25 лютого 2013 р. - в сумі 100 грн. та 20.05.2-13 року - в сумі 150 грн. , тобто вчинялись дії, щодо погашення нею боргу.

Доводи відповідача ОСОБА_1, викладені в запереченні позову, про сплив позовної давності та заяві про застосування давності, спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Звертаючись 27 липня 2010 року до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на заставлене майно, позивач не заявляв вимогу про дострокове погашення кредиту.

Отже строк позовної давності необхідно обчислювати з 31 травня 2011 року з дня ухвалення рішення про звернення стягнення на заставлене майно, яким частково задоволено вимоги позивача.

На підставі вимог п.1 ч.1 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ).

Відповідно до наявного у справі розрахунку, наданого позивачем, заборгованості за кредитом за період з 14 лютого 2013 року і по 14 лютого 2014 року сума нарахованої пені за один рік складає 4 957 грн. 82 коп.

( а.с.53).

Цю суму пені, виходячи із вимог п.1 ч.1 ст.258 ЦК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

А всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути( 13 125.82+50 987.45+ 6 562.68+4 957.82 ) заборгованість на загальну суму 75 633 грн. 77 коп.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.58,59 ЦПК України докази по справі повинні бути належними, допустимими та достовірними.

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду будь яких належних та допустимих доказів, які б спростували докази надані позивачем в розрахунку заборгованості про те, що нею не проводилися у вказані в розрахунку дати суми платежів в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, при подачі позовної заяви ПАТ ,,Приватбанк'' сплатило судовий збір у сумі 1316 грн. 28 коп.

Оскільки позовні вимоги ПАТ ,, Приватбанк' ' задоволено частково на 57.5 % то і судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно задоволеному позову на суму 756 грн. 86 коп.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ ,,Приватбанк'' задовольнити частково.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.2, ст.309 ч.1 п.4, ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк

,, Приватбанк'' - задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк

,, Приватбанк '' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ,, Приватбанк'' заборгованість за кредитним договором в сумі 75 633 грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ,, Приватбанк'' судові витрати в сумі 756 грн.86 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.М.Петренко

Судді: В.І.Акопян

Т.В.Одринська

З оригіналом згідно

Суддя В.М.Петренко