Рішення № 4165238, 19.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/121

19.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" про стягнення 339 120,31 грн.

Суддя Хоменко М.Г. Представники:

від позивача – Кулик С.А.

від відповідача –не з’явились (у попередньому судовому засіданні –Ободовський О.Є.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" на користь позивача 339 120,31 грн. заборгованості (199 289,87 грн. основного боргу, 8 324,59 грн. інфляційних нарахувань, 4 673,85 грн. трьох процентів річних, 37 038,36 грн. пені та 89 793,64 грн. збитків) за договором поставки.

Позовну заяву 16.02.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/121.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі № 15/121.

Заявою від 18.05.2009 № 226 про збільшення та уточнення позовних вимог позивач заявив про стягнення з відповідача 370 951,31 грн. заборгованості (199 268,00 грн. основного боргу, 24 768,25 грн. інфляційних нарахувань, 6 705,09 грн. трьох процентів річних, 45 957,16 грн. пені та 94 252,81 грн. збитків).

У судове засідання 19.05.2009 відповідач не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив.

У попередньому судовому засіданні відповідач надав пояснення по суті спору, визнав суму основного боргу та просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № КV106NК249 про довгострокові поставки від 23.02.2006 (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язувався поставляти у власність відповідача товари окремими партіями за цінами, асортиментом та у кількості, що визначені в накладних, а відповідач зобов’язувався приймати товар і оплачувати його вартість на встановлених договором умовах.

Згідно з п. 5.1 договору відповідач зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману партію товару протягом узгодженого сторонами та зазначеного у накладній строку розрахунків.

Позивач свої зобов’язання за договором щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а відповідач лише частково оплатив поставлений позивачем товар.

Відповідно до підписаного акту звірки взаєморозрахунків від 31.03.2009 станом на 31.03.2009 заборгованість відповідача перед позивачем склала 199 268,00 грн. і відповідачем не заперечується.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на порушення відповідачем умов договору, на підставі викладених норм з відповідача підлягає стягненню 199 268,00 грн. основного боргу.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі викладеної норми та остаточного розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 24 768,25 грн. інфляційних нарахувань та 6 705,09 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за затримку оплати товару, сплата якої передбачено п. 10.2 договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання становить 45 957,16 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

З огляду на скрутне фінансове становище відповідача, а також те, що відповідач визнав суму основного боргу та надав позивачу гарантійний лист про погашення своєї заборгованості, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 10 000,00 грн.

Оскільки заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 94 252,81 грн. збитків, понесених за час прострочення з урахуванням змін офіційного курсу НБУ EUR/UAN, належним чином не доведені та не обґрунтовані, суд відмовляє у їх задоволенні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 240 741,34 грн. заборгованості (199 268,00 грн. основного боргу, 24 768,25 грн. інфляційних нарахувань, 6 705,09 грн. три проценти річних та 10 000,00 грн. пені).

Крім того, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 766,99 грн. витрат по сплаті державного мита та 88,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, код ЄДРПОУ 32384506, р/р 26008012827322 у ВАТ "Укрексімбанк", МФО 322313), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 135, код ЄДРПОУ 20454393, р/р 260054876 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 199 268 (сто дев’яносто дев’ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 24 768 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 6 705 (шість тисяч сімсот п’ять) грн. 09 коп. три проценти річних, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені, 2 766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 99 коп. витрат по сплаті державного мита та 88 (вісімдесят вісім) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: