КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/5223/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
02 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари», Державної фіскальної служби України, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» до Державної фіскальної служби України, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 № 0005962203 і рішення про результати розгляду скарги від 21.08.2014 № 2138/6/99-99-10-01-02-15.
Постановою Київського окружного адміністративного суду 01 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.06.2014 № 0005962203. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Також, не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій відповідно просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем і Броварською міською радою Київської області укладено договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою площею 9,5000 га для будівництва і обслуговування складського комплексу логістичний парк по Об'їздній дорозі в м. Бровари.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.07.2008 до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на час прийняття в експлуатацію закінченого будівництва становить 3 274 431,00 грн.
Річна орендна плата становить 10 % від нормативної грошової оцінки і складає 327 433,10 грн. з дати здачі об'єкта в експлуатацію (пункт 3 додаткової угоди № 1 від 10.07.2008).
Посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Термінал Бровари» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 12.03.2014 № 166/10-06-22-03/33584049.
Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено, що за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 ТОВ «Термінал Бровари» задекларовано орендну плату за землю у розмірі 798 940,17 грн.
Перевіркою повноти визначення орендної плати за землю за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 встановлено її заниження позивачем на загальну суму 5 774 040,83 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 3 149 476,84 грн. і за 2012 рік у сумі 2 624 563,99 грн.
На сторінці 24 акта перевірки Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області зазначила, що згідно нормативної грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Броварської міської ради Київської області від 30.09.2008 № 883-46-05, вартість земельної ділянки площею 9,5000 га на Об'їздній дорозі, 62 в м. Бровари, становить 35 489 469,00 грн. Податковим органом було надано запит Відділу Держземагенства у місті Броварах щодо нормативно-грошової оцінки землі, яку орендує ТОВ «Термінал Бровари» та отримано відповідь від 19.02.2014, яка підтверджує вартість земельної ділянки у розмірі 35 489 469,00 грн.
З огляду на викладене, Державна фіскальна служба України дійшла висновку про те, що ТОВ «Термінал Бровари» подавало податкові декларації з плати за землю, в яких визначена сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю без врахування нормативної грошової оцінки землі, затвердженої рішенням Броварської міської ради Київської області від 30.09.2014 № 883-46-05, чим порушено статті 271, 289 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 № 0003862203, відповідно до якого позивачу визначено суму зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 8661062,00 грн., з них 5774041, 00 грн. за основним платежем і 2887021 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 06.06.0214 року 1376/10/10-36-10-01-04/358 зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині основного платежу.
На підставі даного рішення Головного управління Міндоходів у Київській області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 № 0005962203, відповідно до якого позивачу визначено суму зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 7348080,00 грн., з них 5249128, 00 грн. за основним платежем і 2099652,79 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 21.08.2014 № 2138/6/99-99-10-01-02-15 про результатами розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність дій відповідачів. З таким висновком не можливо не погодитися, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.
Методику розрахунку ставок земельного податку визначено у статті 7 Закону України «Про плату за землю».
Таким чином, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються у договорі відповідно до Закону України «Про плату за землю».
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України «Про оцінку земель», відповідно до абзацу п'ятого статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).
Згідно зі статтею 18 даного Закону нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
З наведеного слідує, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Відтак, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою, у зв'язку із чим зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру встановленої умовами договору орендної плати.
У відповідності до пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом.
Згідно з пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу (пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України) не може бути меншою 3 відсотків нормативно-грошової оцінки.
Таким чином, підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Між позивачем і Броварською міською радою Київської області укладено договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року площею 9,5000 га для будівництва і обслуговування складського комплексу логістичного парку за адресою м. Бровари, Об'їздна дорога, 62.
Пунктом 2.3 даного договору визначено нормативну грошову оцінку землі у розмірі 1 107 700,00 грн. на період будівництва і 5540400,00 грн. з дати затвердження акта Державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва.
Згідно з пунктом 4.1 договору оренди земельної ділянки річна плата складає 55 385,00 грн.
10.07.20008 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди від 13.04.2006 року, в частині нормативної грошової оцінки і розміру орендної плати. Так, нормативна грошова оцінка становить 654 886,00 грн. на період будівництва і 3274431,00 грн. з дати затвердження акта Державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва.
Таким чином, в 2011 та в 2012 роках між позивачем і Броварською міською радою Київської області діяв договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року з урахуванням додаткової угоди від 10.07.2008 року, в якому встановлено грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 654886,00 грн. на період будівництва і 3274431,00 грн.
В травні 2014 року Броварська міська рада Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом про внесення змін до пунктів 2.3. та 4.1. договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року в частині визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та встановлення річної орендної плати. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2014 року відкрито провадження у справі № 911/1852/14, однак, рішення по суті не прийнято.
З огляду на викладене вбачається, що позивач обґрунтовано сплачував орендну плату за землю у 2011 і 2012 роках у розмірі, яка визначена умовами договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року з урахуванням змін до договору, внесених додатковою угодою № 1 від 10.07.2008 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що підставою для висновку щодо заниження розміру орендної плати є рішення Броварської міської ради від 30.09.2008 року № 883-46-05 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Бровари», відповідно до якого вартість земельної ділянки площею 9,5000 га по Об'їзній дорозі, 62 становить 35 489 469,00 грн. З цього приводу судом першої інстанції в своїй постанові вірно зауважено, що вказане рішення суду надано не було, як і доказів його опублікування у друкованих органах відповідно до вимог статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 - ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому такі твердження до уваги не бралися.
Крім того, з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.12.2009 № 04-3/13-3/1277, сформований Відділом Держкомзему у місті Броварах Київської області, вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 5539668,00 грн., а не 35489469,00 грн.
Слід також, зауважити, що згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Так, судом першої інстанції вірно зауважено, що перевірка повноти визначення задекларованих та встановлених сум земельного податку проводилась за період з січня 2011 року по грудень 2012 рік та з березня 2012 року по грудень 2012 рік. Рішенням від 06.06.2014 № 1376/10/10-36-10-01-04/358 Головного управління Міндоходів у Київській області в ході розгляду скарги позивача встановлено, що Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією при розрахунку суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю було допущено помилку, а саме, донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю за січень та лютий 2011 року, по яких, як вірно зазначив суд першої інстанції, минули строки давності для нарахування податкових зобов'язань.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 № 0005962203 є протиправним і підлягає скасуванню.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари», Державної фіскальної служби України, Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду 01 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2014 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 41651312, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/5223/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: