Постанова № 41650926, 27.11.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 803/2314/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представників позивача Кушнір Ю.В., Ковальчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватного підприємства "Руфусів" про арешт коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2014 року Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Руфусів" (ПП "Руфусів") (зазначивши його юридичну адресу: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22, ідентифікаційний номер юридичної особи 36112337) про арешт коштів на рахунках платника податків.

Позовні вимоги обгрунтовано наступними обставинами.

У зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача і виникненням права податкової застави на його майно Луцькою ОДПІ 29 вересня 2014 року було прийнято рішення № 26 про опис майна платника податків у податкову заставу на підставі статті 89 Податкового кодексу України (ПК України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

Проте, при виїзді податкового керуючого за юридичною адресою ПП "Руфусів": Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22, відповідачем не було допущено податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу і не подано документів, необхідних для такого опису.

Згідно з правилами пункту 89.4 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

На виконання вимог закону податковим керуючим 07 листопада 2014 року було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 515/25.

Відповідно до підпункту 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно із абзацом другим підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У зв'язку з наведеним позивач просив здійснити арешт коштів на рахунках відповідача у банках.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримують повністю, просять здійснити арешт коштів на рахунках відповідача у банках на суму податкового боргу 220 796 грн. 13 коп. Додатково суду пояснили, що відповідач змінив юридичну адресу з: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22 на: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Іови Кондзелевича, 1, у зв'язку з чим 16 жовтня 2014 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР). У позовній заяві помилково була зазначена попередня юридична адреса відповідача, а також помилково вказано, що податковим керуючим здійснювався виїзд за юридичною адресою ПП "Руфусів": Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22 для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу. Крім того, були допущені описки в рішенні про застосування адміністративного арешту майна платника податків: дата прийняття рішення 10 листопада 2011 року замість 10 листопада 2014 року і що рішення прийняте заступником начальника Луцької ОДПІ Івасишиним П.С. замість - першим заступником начальника Луцької ОДПІ Дячуком В.М. При виїзді за юридичною адресою відповідача 05 листопада 2014 року податковий керуючий не зміг пред'явити керівнику відповідача рішення керівника контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, однак, від ОСОБА_5 - особи, яка представилася бухгалтером підприємства "Луцьккомунсервіс", дізнався номер телефону керівника відповідача ОСОБА_6 чи ОСОБА_7, чи ОСОБА_8, з яким зустрівся 07 листопада 2014 року, пред'явив йому рішення керівника контролюючого органу про опис майна у податкову заставу і склав акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. ОСОБА_6 представився виконуючим обов'язки керівника відповідача, однак документів, що посвідчують особу і підтверджують зайняття відповідної посади не надав. При цьому податковому керуючому було відомо, що керівником відповідача відповідно до ЄДР є Швець Зінаїда Арсеніївна. Крім того, представники позивача не надали доказів, що у контролюючого органу на час розгляду судом справи про застосування адміністративного арешту коштів наявне право на стягнення податкового боргу в сумі 220 796 грн. 13 коп.

Відповідач письмових заперечень проти позову суду не подав, представник відповідача в судове засідання не прибув, хоч про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про вручення судових повісток на 17 і 27 листопада 2014 року (а.с.16, 17, 23, 24).

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, однак без поважних причин не прибув у судове засідання, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі № 803/1525/14 за адміністративним позовом Луцької ОДПІ до ПП "Руфусів" про стягнення податкового боргу, яка набрала законної сили 09 вересня 2014 року, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України податковий борг в сумі 194 799 грн. 17 коп. (а.с.35, 36).

29 вересня 2014 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення № 26 про опис майна у податкову заставу (а.с.6).

07 листопада 2014 року податковим керуючим складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу № 515/25 (а.с.7).

Як вбачається з рішення Луцької ОДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ПП "Руфусів" з підстав, передбачених підпунктом 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, воно прийняте 10 листопада 2011 року заступником начальника Луцької ОДПІ Івасишиним П.С., однак підписане першим заступником начальника Дячуком В.М. (а.с.4, 5).

Представники позивача ствердили в судовому засіданні, що у рішенні допущені описки.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Отже, адміністративний арешт, передбачений даною нормою, охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.4 статті 94 ПК України визначено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна визначені розділом VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 568 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1839/24371). Так, відповідно до пунктів 7.1, 7.3 Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Підстави застосування арешту коштів на рахунках платника податків визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт може бути застосовано, якщо платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Суд вважає, що в даній справі відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки контролюючим органом не доведено факту недопущення платником податків податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Так, Луцькою ОДПІ при зверненні 10 листопада 2014 року до суду в позовній заяві адреса місцезнаходження, що ніби-то зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичної особи - ПП "Руфусів" вказана: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 36112337 (а.с.2).

Також в адміністративному позові стверджено, що виїзд податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків ПП "Руфусів" здійснено за тією ж адресою.

Проте, як встановлено судом з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14, 26-28), з витягу з автоматизованої інформаційної системи ДПС - системи "Податковий блок"- підсистеми "Реєстрація платників податків", яка відображає отримання ДПС реєстраційних даних суб'єктів господарювання та зміни до них від уповноваженого органу з питань державної реєстрації, на який покладено функцію ведення Єдиного державного реєстру (а.с.30), 16 жовтня 2014 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме адреса місцезнаходження ПП "Руфусів": Волинська область, місто Луцьк, вулиця Іови Кондзелевича, 1.

В жодному з рішень позивача: № 26 від 29 вересня 2014 року про опис майна у податкову заставу (а.с.6), від 10 листопада 2011 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.4), в акті № 515/25 від 07 листопада 2014 року про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу (а.с.7) Луцькою ОДПІ не вказано адреси місцезнаходження ПП "Руфусів" за якою мав здійснюватися опис майна у податкову заставу і за якою для здійснення такого опису виходив податковий керуючий.

З пояснень представника позивача (він же - податковий керуючий) Ковальчука А.А. вбачається, що він двічі 05 і 07 листопада 2014 року виходив для здійснення опису майна відповідача у податкову заставу за новою адресою місцезнаходження відповідача, однак, лише 07 листопада при допомозі ОСОБА_5 - особи, яка представилася бухгалтером підприємства "Луцьккомунсервіс", дізнався номер телефону керівника відповідача і зустрівся з особою, яка представилася як виконувач обов'язків керівника відповідача ОСОБА_6 чи то ОСОБА_7, чи ОСОБА_8, однак документів, що посвідчують особу і підтверджують зайняття відповідної посади не надав. Дана особа не допустила податкового керуючого до складення акта опису майна у податкову заставу. При цьому податковому керуючому було відомо, що керівником відповідача відповідно до ЄДР є Швець Зінаїда Арсеніївна.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником юридичної особи ПП "Руфусів" є Швець Зінаїда Арсеніївна (а.с.14).

Отже, оскільки контролюючим органом не доведено недопущення платником податків податкового керуючого до опису майна в податкову заставу, то відсутня підстава, передбачена підпунктом 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі підпункту 94.2.7 пункту 94.2, абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватного підприємства "Руфусів" про арешт коштів на рахунках платника податків відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 грудня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий М.А. Александрова