Ухвала суду № 41650902, 27.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 р. Справа № 876/6713/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю представника відповідача Чижевського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергопроект» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у адміністративній справі №813/7228/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергопроект» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Монтаженергопроект» 25.09.2013 року звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.09.2013 року №0000372210/3226.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергопроект» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та висновки суду суперечать фактичним обставинам у справі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На підставі направлення від 21.08.2013 року №128, згідно п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу від 21.08.2013 року №146 працівниками податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Монтаженергопроект» з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за січень 2012 року, ТОВ «Укрміксі» за грудень 2012 року та лютий 2013 року, ТОВ «Будівельна компанія «Адена» за грудень 2012 року та лютий 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №101/34/22-1/37656463 від 29 серпня 2013 року.

Згідно висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 369 478,00 грн., в тому числі: за січень 2012 року в сумі 153 683,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 138 649,00 грн., за лютий 2013 року в сумі 77 146,00 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Адена», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ТОВ «Укрміксі» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Будівельна компанія «Адена», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ТОВ «Укрміксі» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів. Таким чином, господарські операції позивача з контрагентами фактично не відбувались, є безтоварними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а спрямовані лише на формування платниками витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000372210/3226 від 16 вересня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 461 847,50 грн., в тому числі за основним платежем - 369 478,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 92 369,50 грн.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду по взаємовідносинах з:

- ТзОВ «Укрміксі» - договір №08/10/12-03 від 08.10.2012 року, додаткову угоду до Договору № 08/12-03 від 08.10.2012 року, податкові накладні № 492 від 22.02.2013 року, № 373 від 18.02.2012 року, № 238 від 12.02.2013 року, № 60 від 04.02.2013 року, № 59 від 04.02.2013 року, 39 від 03.12.2012 року, № 78 від 05.12.2012 року, № 114 від 06.12.2012 року, № 210 від 11.12.2012 року, № 360 від 17.12.2012 року, №592 від 27.12.2012 року, № 724 від 28.12.2012 року; видаткові накладні № 04/02-9 від 04.02.2013 року, № 04/02-10 від 04.02.2013 року, № 12/02-5 від 12.02.2013 року, № 18/02-3 від 18.02.2013 року, № 22/02-6 від 22.02.2013 року, № 03/12-7 від 03.12.2012 року, № 05/12-4 від 05.12.2012 року, № 06/12-1 від 06.12.2012 року, № 11/12-5 від 11.12.2012 року, № 17/12-3 від 17.12.2012 року, № 27/12-5 від 27.12.2012 року, № 28/12-7 від 28.12.2012 року; платіжні доручення № 38 від 11.01.2013 року, № 39 від 11.01.2013 року, № 40 від 11.01.2013 року, № 96 від 24.01.2013 року, № 97 від 24.01.2013 року, № 337 від 03.04.2013 року, № 351 від 08.04.2013 року, № 385 від 18.04.2013 року, № 406 від 19.04.2013 року, № 407 від 19.04.2013 року, № 408 від 22.04.2013 року, № 409 від 22.04.2013 року.

- ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» - договір № 26/09/12-01 від 26.09.2012 року, додаткова угода до Договору № 26/09/12-01 від 26.09.2012 року; податкові накладні № 302 від 22.02.2013 року, № 328 від 25.02.2013 року, № 329 від 25.02.2013 року, № 395 від 28.02.2013 року, № 396 від 28.02.2013 року, № 397 від 28.02.2013 року, № 398 від 28.02.2013 року, № 399 від 28.02.2013 року, № 401 від 28.02.2013 року, № 402 від 28.02.2013 року, № 403 від 28.02.2013 року, № 157 від 12.12.2012 року, № 178 від 13.12.2012 року, № 224 від 17.12.2012 року, № 242 від 18.12.2012 року, № 356 від 25.12.2012 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року №№ 22/02-03, 25/02-02, 28/02-10, 28/02-11, 28/02-15, 28/02-21, 28/02-22, 28/02-23, за грудень 2012 року №№ 12/12-02, 13/12-01; акти надання послуг № 28/02-24 від 28.02.2013 року, № 28/02-25 від 28.02.2013 року, № 17/12-01 від 17.12.2012 року, № 18/12-01 від 18.12.2012 року, № 25/12-03 від 25.12.2012 року; платіжні доручення № 1596 від 20.12.2012 року, № 1597 від 20.12.2012 року, № 1598 від 20.12.2012 року, № 1607 від 21.12.2012 року, № 1608 від 21.12.2012 року, № 1609 від 21.12.2012 року, № 1628 від 24.12.2012 року, № 1629 від 24.12.2012 року, № 1630 від 24.12.2012 року, № 1643 від 26.12.2012 року, № 1651 від 27.12.2012 року, № 1654 від 27.12.2012 року, № 1655 від 27.12.2012 року, № 12 від 03.01.2013 року, № 11 від 03.01.2013 року, № 55 від 14.01.2013 року, № 56 від 14.01.2013 року, № 54 від 14.01.2013 року, № 199 від 26.02.2013 року, № 230 від 01.03.2013 року, № 229 від 01.03.2013 року, № 228 від 01.03.2013 року, № 283 від 14.03.2013 року, № 282 від 14.03.2013 року, № 295 від 19.03.2013 року, № 301 від 21.03.2013 року, № 302 від 21.03.2013 року, № 313 від 27.03.2013 року, № 318 від 28.03.2013 року, № 330 від 02.04.2013 року.

- ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» - договір № 01/11/11-08 від 01.11.2011 року, податкові накладні № 328 від 16.01.2012 року, № 492 від 25.01.2012 року, № 493 від 25.01.2012 року, № 504 від 26.01.2012 року, № 511 від 26.01.2012 року, № 512 від 26.01.2012 року, № 538 від 30.01.2012 року, № 540 від 30.01.2012 року, № 539 від 30.01.2012 року, № 585 від 31.01.2012 року, № 584 від 31.01.2012 року, № 583 від 31.01.2012 року, № 582 від 31.01.2012 року, № 581 від 31.01.2012 року, № 580 від 31.01.2012 року, № 579 від 31.01.2012 року, № 578 від 31.01.2012 року, № 577 від 31.01.2012 року, № 576 від 31.01.2012 року, № 575 від 31.01.2012 року, № 574 від 31.01.2012 року, № 573 від 31.01.2012 року, №572 від 31.01.2012 року, № 571 від 31.01.2012 року, № 568 від 31.01.2012 року, № 567 від 31.01.2012 року; акти надання послуг № 31/01-34 від 31.01.2012 року, № 31/01-33 від 31.01.2012 року, № 31/01-32 від 31.01.2012 року, № 31/01-31 від 31.01.2012 року, № 31/01-30 від 31.01.2012 року, № 31/01-27 від 31.01.2012 року, № 31/01-26 від 31.01.2012 року, № 26/01-02 від 26.01.2012 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року № 31/01-29, № 31/01-28, № 31/01-25, № 31/01-24, № 31/01-23, № 31/01-18, № 30/01-08, № 30/01-07, № 30/01-06, № 26/01-03, № 26/01-01, № 25/01-02, № № 16/01-01; платіжні доручення № 24 від 13.01.2012 року, № 25 від 13.01.2012 року, № 26 від 13.01.2012 року, № 61 від 25.01.2012 року, № 62 від 25.01.2012 року, № 74 від 30.01.2012 року, № 75 від 30.01.2012 року, № 76 від 30.01.2012 року, № 77 від 30.01.2012 року.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами реальність здійснених господарських операцій тому податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено правомірно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірним та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «Монтаженергопроект» укладались договори №26/10/11-03 від 26.10.2011 року з Українським Католицьким університетом Української Греко-Католицької Церкви згідно якого, Виконавець (ТзОВ «Монтаженергопроект») зобов'язаний здійснити поставку матеріалів, електрообладнання та виконати електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню комплексу будівель Українського Католицького Університету УГКЦ за адресою: м. Львів вул. Стрийська, 29, №12/01/12-01 від 12.01.2012 року з ТзОВ ТВК «Львівхолод», згідно якого Виконавець зобов'язаний виконати проектні, електромонтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по електропостачанню приміщень магазину «Рукавичка» за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги,56 згідно технічних умов ПАТ «Львівобленерго», крім п.7.1.А, №23/10/12-01 від 23.10.2012 року з Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області згідно якого, Виконавець зобов'язаний виконати електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи по влаштуванню електропостачання та обліку електроенергії офісних приміщень УДСО ГУ МВСУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. Липинського, 44. Даними договорами передбачено, що виконавець має право за згодою Замовника залучати до виконання Договору третіх осіб. Однак, при залученні третіх осіб позивач не просив згоди Замовника.

Листами №329 від 19.12.2013 року Українського католицького університету Греко-Католицької Церкви, №12/3-58 від 10.01.2014 року Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області та №7465 від 29.11.2013 року ТзОВ ТВК «Львівхолод» повідомлено, що роботи на підставі укладених договорів виконувались лише ТзОВ «Монтаженергопроект», а з іншими контрагентами підприємства не співпрацювали.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст. 1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не враховано, що головною ознакою правомірності формування податкового кредиту є реальність здійснення господарської діяльності між підприємствами, яка підтверджується наявністю первинних документів, що оформлені належним чином та містять дані про зміст господарських операцій.

Відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтаженергопроект» та ТОВ «Будівельна компанія «Адена», ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та ТОВ «Укрміксі».

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесене правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується посилань апелянта на судові рішення Львівського окружного адміністративного суду, які залишені без змін Львівським апеляційним адміністративним судом, зокрема у справах за позовами ПП «Мокоша», ТзОВ «Сітіфрукт», ТзОВ «Мегамайстер-Плюс», ПП «Будторгсервіс», ТзОВ «Ромус-Поліграф», ПВПМП «Заграва», ТзОВ «Преміум Маркет Пак», ТзОВ «Підприємство «Турист», ПП «Будформат», ФОП ОСОБА_3, які перебували у господарських відносинах із контрагентами позивача у даній справі з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» як на підставу реальності здійснених господарських операцій та господарської діяльності вказаних підприємств, то такі судом до уваги не беруться, оскільки вказані контрагенти до виконання проектних, електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню приміщень магазину «Рукавичка» за адресою м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5б; виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по влаштуванню електропостачання та обліку електроенергії офісних приміщень УДСО ГУ МВСУ у Львівській області за адресою м. Львів, вул. Липинського, 44 та виконання електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню комплексу будівель Українського Католицького Університету УГКЦ за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 29 ніякого відношення не мали.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаженергопроект» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у адміністративній справі №813/7228/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 28.11.2014р.