Постанова № 41650661, 25.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа №903/667/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Дорфман І.О. (довіреність №859 від 22.10.2014р.)

відповідача - Зубашенко Ю.В. (довіреність від 11.11.2014р.)

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойc" на рішення господарського суду Волинської області від 24 вересня 2014 року у справі №903/667/14 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойc"

до Приватного підприємства "Санте люкс"

про стягнення 442 005, 85 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2014 року, рішенням господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Паритет-Тойс" до ПП "Санте Люкс" про стягнення 442 005,85 грн.

Позивач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити його позовні вимоги, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки листом №14 від 27 лютого 2014 року, відповідач сам встановив собі більший ніж передбачено Договором поставки №02/356/1-СЛ строк сплати заборгованості - до 13 березня 2014 року, проте не дотримався його і заборгованість не повернув навіть після розірвання договору.

Також, вказує на те, що не відбулося і повернення поставленого за договором товару, оскільки, за документами, наявними в матеріалах справи, відповідач намагався 07 березня 2014 року доставити залишок товару на адресу? за якою позивач не знаходився, на суму 283 634,93 грн., яка була з'ясована сторонами лише у вересні 2014 року. Крім того, приймання товару могло відбутися лише якщо він відповідав вимогам якості та комплектності, що не було зроблено відповідачем.

27 жовтня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12 листопада 2014 року.

11 листопада 2014 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А. було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Дужич С.П. - головуючий, Крейбух О.Г., Саврій В.А.

12 листопада 2014 року, у судовому засіданні було оголошено перерву до 25 листопада 2014 року.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а рішення господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

01 вересня 2010 року, між ТОВ "Паритет-Тойс", як постачальником, та ПП "Санте Люкс", як покупцем, було укладено Договір поставки №02/356/1-сл, згідно умов якого постачальник зобов'язаний поставити товар партіями, згідно накладних у відповідності до замовлень, а покупець - приймати та оплачувати товар. (т.1, а.с.13-15)

Також, 01 вересня 2010 року, між сторонами було підписано протокол розбіжностей, яким змінено та доповнено деякі пункти Договору поставки №02/356/1-сл. (т.1, а.с.18-24)

Так, згідно п.п.3.1, 4.2 Договору поставки №02/356/1-сл, асортимент та кількість товару погоджується сторонами в замовленні і зазначаються в накладних на відпуск товару, який постачається протягом 7-ми календарних днів з моменту погодження замовлення.

Відповідно до п.4.1 цього Договору, поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням покупця, який доставляється транспортом та за рахунок постачальника. Базовими умовами поставки товару покупцю є поставка товару на умовах DDP (згідно правил ІНКОТЕРМС 200р): склад покупця до рампи або іншої розвантажувальної площі. У випадку постачання товару на інших умовах, відповідні умови зазначаються у заявці покупця.

У відповідності до п.4.7 Договору №02/356/1-сл, перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі чи пошкодження відбувається в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної, факт підписання якої засвідчує повне виконання постачальником своїх зобов'язань перед покупцем

Пунктами 4.12-4.13 Договору поставки №02/356/1-сл передбачено, що постачальник складає видаткову та податкову накладні, надсилає їх на поштову адресу покупця, а останній протягом 7-ми робочих днів з моменту отримання накладної зобов'язаний підписати та скріпити її печаткою та відправити постачальнику поштою або кур'єром.

Згідно п.п.5.2, 6.1 Договору поставки №02/356/1-сл, ціна товару погоджується сторонами та зазначається в замовленні, яке втрачає силу після підписання накладної, а оплата за товар здійснюється в міру його реалізації протягом 14-ти календарних днів з моменту надання звіту покупця, але не пізніше 120-ти календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно п.9.1.5 даного Договору, у виключних випадках (слабка реалізація, неможливість реалізувати товар) покупець окремою письмовою домовленістю з постачальником може повернути поставлений не оплачений товар, але належної якості на умовах, визначених відповідною письмовою домовленістю.

Пунктом 9.2.3 Договору №02/356/1-сл встановлено, що покупець зобов'язаний надавати постачальнику щотижнево кожного понеділка, не рідше кожного другого понеділка письмовий звіт за попередній звітний період про реалізований товар, починаючи з дати першої поставки.

Згідно п.п.11.1-11.3 Договору поставки №02/356/1-сл, він набирає чинності з 01 вересня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року, якщо зобов'язання за договором не будуть виконані, то дія договору продовжується до повного виконання зобов'язань, договір може бути розірваним з ініціативи будь-якої сторони після проведення повних взаємних розрахунків та письмового повідомлення про це іншої сторони за 15 днів. Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік, якщо до кінця дії договору від сторін не надійшла вимога про його розірвання.

11 жовтня 2012 року, сторонами було підписано Додаткову угоду №2 до Договору поставки №02/356/1-сл від 01 вересня 2010 року, згідно умов якої сторони узгодили нову редакцію Договору, так: (т.1, а.с. 26-42)

Згідно п.1.2 Договору, за Додатковою угодою №2, ціна договору є сумою, що визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, зазначеної у видаткових накладних на товар, які мають силу специфікацій.

Відповідно до п.4.2 Договору, за Додатковою угодою №2, обов'язки постачальника по виконанню замовлення покупця вважаються виконані з моменту отримання товару повноважним представником покупця, строк поставки - протягом 7-ми календарних днів з моменту погодження замовлення, а покупець не пізніше 10-ти днів з моменту отримання товару повинен підписати та повернути постачальнику належним чином оформленні та підписані товаросупровідні документи, відмова від підписання та/або не повернення таких документів у 10-денний строк або не надіслання письмових заперечень щодо їх підписання означає, що товар вважається прийнятим без будь-яких зауважень та претензій у повному обсязі.

Пунктом 9.2.3 Договору, за Додатковою угодою №2 передбачено, що покупець подає постачальнику звіт про реалізований товар через кожні 30 календарних днів з моменту першої поставки.

Згідно п.п.11.1-11.2 Договору, за Додатковою угодою №2, договір набирає чинності з 01 вересня 2010 року і діє до 31 грудня 2013 року, якщо зобов'язання не будуть виконані його дія продовжується до повного виконання зобов'язань. Строк дії договору продовжується на однорічні строки, якщо не менш ніж за 30 днів до закінчення його строку будь-яка сторона не повідомила іншу сторону про намір його змінити чи припинити дію.

У відповідності п.11.3 Договору, за Додатковою угодою №2, сторони можуть розірвати договір, повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів до передбачуваного розірвання. Повідомлення про розірвання має бути надіслане рекомендованим листом з повідомленням про отримання. У випадку такого розірвання сторони зобов'язуються протягом зазначених 30-ти днів здійснити звірку взаєморозрахунків і розрахуватися за поставлений товар у повному обсязі та здійснити повернення нереалізованого товару на умовах, передбачених даним договором. Передбачений у даному пункті порядок не вимагає від сторін укладення двосторонньої угоди про дострокове припинення договору.

Пунктом 12.3 Договору, за Додатковою угодою №2 передбачено, що порядок та строки обміну або повернення товару неналежної якості, а також порядок та строки повернення сплачених покупцем коштів за товар неналежної якості, який повертається постачальникові, обговорюється сторонами додатково.

Згідно 12.4 Договору, за Додатковою угодою №2, у випадку прострочення покупцем оплати за реалізований товар та/або надання звіту про реалізований товар більш ніж на 14 календарних днів, постачальник має право вимагати повернення нереалізованого товару, а покупець зобов'язаний виконати таку вимогу протягом 30-ти робочих днів з моменту її отримання. При цьому якість товару, що підлягає поверненню має бути такою ж самою, що і на момент його поставки, повинен бути упакований відповідно до вимог виробника і чинного законодавства України, на товарі, тарі тощо повинні бути відсутні та будь-яким чином до них не прикріплені ярлики, бірки, позначки, цінники, штрих-коди, наклейки, технічні пристрої для запобігання крадіжкам тощо, яких не було на момент постачання товару. Постачальник залишає за собою право не приймати товар, який не відповідає вимогам, встановленим у цьому пункті і вимагати відшкодування вартості такого товару. Покупець повинен відшкодувати вартість неякісного повернутого товару протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від постачальника.

Відповідно п.12.5 Договору, за Додатковою угодою №2, у випадку не повернення покупцем товару на вимогу постачальника, в строки та на умовах відповідно до п.12.4 договору, весь такий товар вважається реалізованим, не підлягає поверненню та повинен бути повністю оплачений протягом 45-ти календарних днів, з дати отримання вимоги постачальника про повернення нереалізованого товару, відповідно до п.12.7 Договору.

22 жовтня 2013 року, сторонами було прийнято Додаткову угоду №3 до Договору поставки №02/356/1-сл від 01 вересня 2010 року, згідно п.п. 6.1, 9.2.3 якої передбачено, що оплата за товар здійснюється в міру його реалізації покупцем протягом 14-ти календарних днів з моменту надання постачальнику звіту про його реалізацію, який надається кожного 1-го та 15-го числа кожного місяця.

28 січня 2014 року, позивач звернувся до відповідача з повідомленням №78 про розірвання Договору поставки №02/356/1-СЛ від 01 вересня 2010 року, в якому вимагав протягом 30 днів провести звірку взаєморозрахунків, розрахуватися за поставлений і реалізований товар та здійснити повернення нереалізованого товару. (том 1, а.с.116-117)

27 лютого 2014 року, відповідач листом №14 повідомив позивача про відсутність заперечень щодо розірвання Договору поставки №02/356/1-СЛ від 01 вересня 2010 року та зобов'язався повернути нереалізований товар і розрахуватися за реалізований протягом 30 робочих днів - до 13 березня 2014 року. (том 1, а.с.120)

27 лютого 2014 року, позивач звернувся до відповідача з претензією №168 щодо прострочення повернення товару, в якій просив сплатити загальну суму боргу у розмірі 552 983,16 грн. та зазначив, що відповідач проігнорував вимоги, викладені в листі від 28 січня 2014 року, а відтак, в порядку п.12.5 Договору поставки №02/356/1-СЛ від 01 вересня 2010 року, весь поставлений відповідачу товар вважається прийняти та повинен бути оплачений повністю. (том 1, а.с. 118-119)

07 березня 2014 року ПП "Санте Люкс" видатковою накладною (повернення) №000021 та товарно-транспортною накладною №21 на адресу ТОВ "Паритет-Тойс" (м. Київ, вул. Туполєва, 17) було відправлено залишковий товар на суму 283 684,93 грн., однак автомобільним перевізником Марчуком В.М. та експедитором Лемищуком С.П. складено акт про відмову від прийняття товару представниками ТОВ "Паритет-Тойс". (т.2, а.с.56-72)

30 квітня 2014 року, проведеною між сторонами звіркою взаємних розрахунків, було встановлено заборгованість відповідача перед позивачем за даним Договором поставки №02/356/1-СЛ у розмірі 534 632,29 грн. (т.2, а.с. 23)

В період з 30 жовтня 2012 року по 28 травня 2014 року позивач поставляв, а відповідач приймав товар за Договором поставки №02/356/1-сл, про що сторонами було складено та підписано видаткові накладні. (т.1, а.с.45-108)

14 липня 2014 року, ТОВ "Паритет-Тойс" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ПП "Санте Люкс" про стягнення 442005,85 грн. (т.1, а.с.5-8)

18 липня 2014 року, проведеною між сторонами звіркою взаємних розрахунків, було встановлено заборгованість відповідача перед позивачем за даним Договором поставки №02/356/1-СЛ у розмірі 333 684,93 грн. (т.1, а.с.180)

28 липня 2014 року, позивач заявою про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача борг за Договором поставки №02/356/1-СЛ у розмірі 333 684,93 грн., через часткове повернення товару. (т.1, а.с.173-175)

Згідно довідки №68 ПП "Санте Люкс" від 01 вересня 2014 року, після часткового повернення товару позивачу, у відповідача залишилось поставленого товару на загальну суму 283 684,93 грн. (т.1, а.с.252)

01 вересня 2014 року, позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором поставки №02/356/1-СЛ у розмірі 283 684,93 грн., оскільки відбулось часткове погашення заборгованості. (т.1, а.с.201-202)

24 вересня 2014 року, рішенням господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Паритет-Тойс" до ПП "Санте Люкс" про стягнення 442 005,85 грн. (т.2, а.с.75-78)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами був укладений Договір поставки №02/356/1-сл від 01 вересня 2010 року, на виконання умов якого в період з 30 жовтня 2012 року по 28 травня 2014 року позивач поставляв, а відповідач приймав продукцію.

28 січня 2014 року, посилаючись на систематичне невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати поставленого товару, позивач, на підставі п.11.3 Договору поставки №02/356/1-СЛ (в редакції Додаткової угоди №2 від 11 жовтня 2012 року), повідомив про дострокове розірвання Договору, а саме з 27 лютого 2014 року, та вимагав протягом 30 днів провести звірку взаєморозрахунків, розрахуватися за поставлений і реалізований товар та здійснити повернення нереалізованого товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, за п.6.1 Договору поставки №02/356/1-СЛ, сторонами було узгоджено, що передумовою для здійснення оплати поставленого позивачем товару є його реалізація відповідачем.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно дійшов висновку, що зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару могло виникнути лише після реалізації (продажу) отриманого від позивача товару, а оскільки реалізації не відбулося, то такий обов'язок по оплаті нереалізованого товару не настав.

Як уже зазначалося, сторони по справі домовились про дострокове з 27 лютого 2014 року розірвання спірного Договору поставки №02/356/1-СЛ.

Згідно з ст. 651, ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, як і дія договору припиняється на майбутнє, а норми такого договору не визначають жодних правових наслідків дій (бездіяльності, подій), які вчиняються сторонами чи настають після його розірвання.

Тому, позивач, посилаючись на положення п.п.12.4, 12.5 Договору №02/356/1-СЛ, не врахував, що з розірванням цього Договору відпадають підстави для застосування будь-яких договірних положень до нових порушень (прострочень), та безпідставно вказує на прострочення Договору №02/356/1-СЛ, яке виникло вже після припинення його дії. Однак, у відповідача залишився обов'язок по поверненню отриманого від позивача та нереалізованого товару.

Так, в матеріалах справи наявні видаткова накладна (повернення) №000021 та товарно-транспортна накладна №21 від 07 березня 2014 року, за якими ПП "Санте Люкс" направляло на адресу ТОВ "Паритет-Тойс" (м. Київ, вул. Туполєва, 17) та намагалось повернути отриманий від позивача товар на суму 283 684,93 грн., проте останній відмовився від прийняття даного товару (т.2, а.с.56-72)

Посилання позивача на те, що дані документи підроблені та на те, що позивач відсутній за даною адресою, колегією суддів оцінюється критично, оскільки позивачем не надано жодних доказів звернення з цього приводу до правоохоронних органів та/або доказів, які б свідчили про факт підроблення фальсифікації даних доказів, а в протоколі розбіжностей від 01 вересня 2010 року (т.1, а.с.18-24), в Додатковій угоді №1 до Договору поставки №02/356/1-сл від 01 вересня 2010 року (т.1, а.с.25), в Додатковій угоді №2 до Договору поставки №02/356/1-сл (т.1, а.с.42) та в Додатковій угоді №3 до даного Договору поставки №02/356/1-сл (т.1, а.с.43) зазначено позивачем його адресу, а саме - м. Київ, вул. Туполєва, 17.

Також, в своїх поясненнях позивач зазначає, що ним не була прийнята частина нереалізованого відповідачем товару, оскільки він не відповідав вимогам, встановленим в п.12.4 Договору поставки №02/356/1-сл, проте позивачем не було надано жодних доказів (зокрема, дефектних актів, актів невідповідності, листів, претензії) на підтвердження наявності недоліків у товарі, який намагався повернути їм відповідач. Крім того, умовами договору не було чітко передбачено місце передачі (повернення) товару.

У судовому засіданні представник позивача також повідомив, що 05 листопада 2014 року, тобто після прийняття рішення по справі місцевим господарським судом, позивачем робилась спроба отримати назад нереалізований товар, проте він не відповідав усім вимогам договору (якість товару, що підлягає поверненню мала бути такою ж самою, що і на момент його поставки, товар повинен був упакований відповідно до вимог виробника і чинного законодавства України, на товарі і тарі повинні бути відсутні ярлики, бирки, позначки, цінники, штрих-коди, наклейки, технічні пристрої для запобігання крадіжкам), однак доказів невідповідності залишкового товару вимогам договору не надано позивачем, причин такого відбору не наведено.

В ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що в даному випадку має місце порушення умов Договору, по поверненню товару та його прийняттю, саме з боку позивача.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявленого позову.

Інші заперечення позивача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 24.09.14 р. у справі №903/667/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Тойc" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/667/14 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.