Постанова № 41650630, 24.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа№ 910/21478/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: Мирончак А.П.

від відповідача 2: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2014р.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі №910/21478/14 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «БІПРОДУКТ»

про стягнення 20 866 066,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Златобанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО», Товариства з обмеженою відповідальністю «БІПРОДУКТ» про солідарне стягнення 20 866 066,29 грн., з яких заборгованість за основним боргом (кредитом) у сумі 1 560 362,25 доларів США, що еквівалентно 20 197 681,61 грн., заборгованість за процентами в сумі 44 279,89 доларів США, що еквівалентно 573 168,90 грн., пеня у розмірі 85 847,36 грн., штрафу у розмірі 4 900,00 грн., 3% річних у розмірі 4 468,42 грн.

Також Публічним акціонерним товариством «Златобанк» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми 20 939 146,29 грн., яка включає 20 866 066,29 грн. позовних вимог та 73 080,00 грн. судового збору, на кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» згідно Додатку та будь-яких інших рахунках, відкритих Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» у банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014р. заяву Публічного акціонерного товариства «Златобанк» задоволено, з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» в межах суми 20 939 146,29 грн., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО», виявлених державним виконавцем під час виконання даної ухвали (зокрема, на рахунках: розрахунковий рахунок №26001010007744 Філія ПАТ "КредитБанк", у м. Києві, МФО 300744; розрахунковий рахунок №26157010021345 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26003011057444 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", МФО 300023; розрахунковий рахунок №26007011057558 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", МФО 300023; розрахунковий рахунок №26005011057505 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", МФО 300023; розрахунковий рахунок №26101322134501 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26100312134501 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26003312134501 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26058000001560 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26059000001547 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26002312134502 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26001312134503 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; розрахунковий рахунок №26000298731978 Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", МФО 328168; розрахунковий рахунок №26041298731 Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", МФО 328168; розрахунковий рахунок №26008298731840 Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", МФО 328168; розрахунковий рахунок №26007298731 Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", МФО 328168; розрахунковий рахунок №26026300002249 Публічне акціонерне товариство "Златобанк", МФО 380612; розрахунковий рахунок №26008310231901 ФАБ "Південний", м. Одеса, МФО 328964; розрахунковий рахунок №26005204462101 Ф ОРУ АТ "Банк Фінанси та Кредит", м. Одеса, МФО 328823).

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 09.10.2014р. у справі №910/21478/14 повністю.

Апеляційна скарга мотивна порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Апелянт вважає, що враховуючи, що зобов'язання по Кредитному договору додатково забезпечені на суму, що перевищує суму боргу, а також знаходження на ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» майна, яке також в декілька разів перевищує суму боргу, заява про забезпечення позову є недоцільною та відсутні утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Златобанк», надав суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Як вказує позивач, підставами для звернення з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову стало: інформація про те, що позичальник здійснює видаткові операції по рахунках, які не направлені на погашення простроченої заборгованості перед банком за Кредитним договором; порушення обов'язку згідно п. 3.4.9. Кредитного договору №23/12/13-KLMV від 07.02.2013р. шляхом укладення без відома позивача договору застави з АТ «Південний»; факт ненадання до банку інформації з реквізитами усіх рахунків, відкритих позичальнику у банківських установах та найменування таких банківських установ.

Відповідач 2 не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України та не надав письмового відзиву на апеляційну скаргу чи письмових пояснень стосовно доводів, викладених в ній.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» та призначено її до розгляду на 24.11.2014р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічним акціонерним товариством «Златобанк» заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 20 866 066,29 грн., з яких заборгованість за основним боргом (кредитом) у сумі 1 560 362,25 доларів США, що еквівалентно 20 197 681,61 грн., заборгованість за процентами в сумі 44 279,89 доларів США, що еквівалентно 573 168,90 грн., пеня у розмірі 85 847,36 грн., штраф у розмірі 4 900,00 грн., 3% річних у розмірі 4 468,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014р. задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про забезпечення позову та з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» в межах суми 20 939 146,29 грн., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО» вважає ухвалу суду від 09.10.2014р. незаконною та такою, що винесена за відсутності підстав для забезпечення та недоведеності в необхідності забезпечення.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Предметом спору по даній справі є, зокрема, стягнення заборгованості за Кредитним договором №23/12/13-KLMV від 07.02.2013р.

При цьому, як зазначає позивач, йому стало відомо, що позичальник здійснює видаткові операції по рахунках, які не направлені на погашення простроченої заборгованості перед банком за Кредитним договором, також він порушив обов'язок згідно п. 3.4.9. Кредитного договору №23/12/13-KLMV від 07.02.2013р., уклавши без його відома договір застави з АТ «Південний». Крім того, як вказує позивач, він не надав інформації з реквізитами усіх рахунків, відкритих у банківських установах та найменування таких банківських установ.

На підтвердження обставин, викладених в заяві, позивачем надано до матеріалів справи виписки по особових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ЗЕРНО», відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Златобанк», з яких вбачається, що позичальник дійсно здійснював операції по переміщенню коштів між власними рахунками, відкритими у різних фінансових установах, здійснював оплату комісії, отримував надходження від контрагентів по господарській діяльності, однак не направляв отримані кошти на погашення заборгованості за Кредитним договором №23/12/13-KLMV від 07.02.2013р.

Також, як вбачається з витягу з Державного реєстру рухомого майна №45228697 від 25.09.2014р., між ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» та ПАТ «Акціонерний банк «Південний» був укладений Договір застави від 10.04.2014р., предметом якого стали майнові права на депозитний внесок згідно Договору строкового банківського вкладу №3152014 від 10.04.2014р., які належать ТОВ «ТІС-ЗЕРНО». При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» погоджувало з позивачем укладення цього Договору застави, що є порушенням п. 3.4.9. Кредитного договору.

З огляду на наведені факти та обставини, судова колегія приходить до висновку, що грошові кошти можуть зникнути або зменшитись до моменту виконання рішення суду у цій справі в разі задоволення позову повністю або частково.

Виходячи з вказаного, а також з того, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, судова колегія погоджується з необхідністю забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» в межах суми 20 939 146,29 грн.

Виходячи з вказаного, підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2014р. №910/21478/14 та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103 , ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2014р. у справі №910/21478/14 залишити без змін.

3. Справу №910/21478/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця