Постанова № 41650621, 01.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа№ 910/9426/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»

на рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р.

у справі №910/9426/14 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 40533,33 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.07.2014 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16990,26 грн. шкоди та 765,82 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 13.11.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 40533,33 грн. на підставі ст.ст. 993, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

11.07.2012 р. по вул. Короленка у м. Краснограді Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Мерседес», д.н. АН 1017 ЕІ, що належить Приватному акціонерному товариству «АПК-Інвест» під керуванням Петракова М.В. та «Деу», д.н. АА 1276 КЕ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Метро кеш енд кері Україна» під керуванням Коломійця Ю.Л.

Вказане підтверджується відомостями управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 12.07.2012 р. та постановою Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2012 р. у справі № 2021/2504/2012.

Внаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль «Мерседес» д.н. АН 1017 ЕІ та його власнику заподіяно матеріальну шкоду.

Позивач, як страховик, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Мерседес» відповідно до умов укладеного з ним договору страхування транспортного засобу за програмою «Бізнес-стандарт» СТД № 3042073 від 28.04.2012 р. страхове відшкодування в розмірі 40533,33 грн. шляхом зарахування недоплаченої частини страхової премії позивача на підставі заяви № 1075 від 17.09.2012 р.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 статті 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Частинами 1, 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 06.08.2012 р. у справі № 2021/2504/2012 винним у вчиненні ДТП визнано Коломійця Ю.Л., якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди Коломієць Ю.Л. працював водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Метро кеш енд кері Україна», що підтверджується вищевказаною постановою суду у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро кеш енд кері Україна» як власника автомобіля «Деу», д.н. АА 1276 КЕ, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6629433 від 01.08.2011 р. на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, особами, відповідальними за завдані Приватному акціонерному товариству «АПК-Інвест» збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро кеш енд кері Україна» відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1188 ЦК України у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу за програмою «Бізнес-стандарт» СТД № 3042073 від 28.04.2012 р. перейшло право вимоги, яке Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» мало до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Розмір шкоди позивачем було визначено на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 365/07 від 30 липня 2012 р. (а.с.13-16).

При цьому, з наявних реєстраційних документів на автомобіль «Мерседес», д.н. АН 1017 ЕІ, вищевказаного висновку автотоварознавчого дослідження, а також з розрахунку аварійного комісара Стрілець О.В. від 08.11.2012 р. вбачається, що строк експлуатації пошкодженого автомобіля на час ДТП складав 4 р. 5 міс., його фактичний пробіг склав 510975 км за нормативного пробігу 113500 км, що свідчить про його експлуатацію в інтенсивному режимі

Відповідно до п.п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі-Методика) значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Виходячи з наведеного при визначенні оцінки заподіяної шкоди необхідно застосовувати коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Виплата позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування без урахування зносу пошкодженого транспортного засобу не тягне обов'язку відповідача як страховика за договором обов'язкового страхування здійснити страхову виплату без урахування такого зносу.

У висновку № 365/07 від 30.07.2012 р. фізичний знос не врахованою. Згідно розрахунку аварійного комісара Стрілець О.В. від 08.11.2012 р. значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Мерседес», д.н. АН 1017 ЕІ, становить 0,5674.

Доказів, які б спростовували розмір зазначеного коефіцієнта не надано.

З урахуванням наведеного, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес», д.н. АН 1017 ЕІ, з урахуванням зносу становить 20387,59 грн. (складових частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 15359,61 грн. (35505,35 грн. (1-0,5674) вартість запчастин + 5027,98 грн. вартість робіт).

При цьому, за відсутності доказів отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, сума відшкодування відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розміру оціненої шкоди підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Оскільки, позивачем було зараховано суму страхового відшкодування в рахунок сплати недоплаченої частини страхової премії, то суму страхового відшкодування слід зменшити на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість 3397,93 грн.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновокм суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 16990,26 грн. оціненої шкоди (20387,59 грн. шкоди - 3397,33 грн. ПДВ).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. у справі №910/9426/14 залишити без змін.

Справу №910/9426/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун