Постанова № 41649981, 10.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2014 року 12:17 № 826/14488/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі Островській О.В., за участю представників позивача - Бузинного А.С., Ясінської А.Г., Антощук Л.П., представника відповідача - Гнип О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ»доКиївського міського центру зайнятостіпровизнання протиправним та скасування рішення в частині накладення штрафу,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ» (далі - ТОВ «ПАРИТЕТ») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру зайнятості про скасування рішення № 7 (про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу) від 10.06.2014 року в частині накладення штрафу в розмірі 86086,57 грн відповідно до ст. ст. 17, 18, 19, 106 КАС України. Вказує, що з 26.05.2014 року по 28.05.2014 року Оболонським районним центром зайнятості була проведена перевірка за період із 11.02.2005 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 205 від 28.05.2014 року, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу донараховано страхових внесків (недоїмку) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 430,44 грн, пеню в розмірі 35,44 грн та штраф на суму 86086,57 грн. Зазначає, що недоїмка, пеня та штраф нараховані на суму оплати праці працівника ТОВ «ПАРИТЕТ» ОСОБА_6 за період з квітня 2007 року по січень 2009 року включно.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, дали пояснення аналогічні мотивам звернення до суду, зазначивши, що оскаржується рішення Київського міського центру зайнятості № 7 від 10.06.2014 року в частині накладення та стягнення штрафу у розмірі 86086,57 грн. Вважають, що позивачем помилково не утримувалися із застрахованої особи страхові внески на випадок безробіття по ставці 0,5 %, але сума виплат, на яку згідно з законодавством мають бути нараховані страхові внески, прихована не була.

Представник відповідача проти позову заперечувала та пояснила, що при проведенні перевірки ТОВ «ПАРИТЕТ» встановлено порушення п. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме: несвоєчасна та неповна сплата страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд). Зазначила, що сума виплат, на яку повинні бути нараховані підприємством та своєчасно сплачені страхові внески була прихована підприємством, тому позивач повинен сплатити Фонду штраф у розмірі 86086,57 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ПАРИТЕТ» зареєстроване 11.03.1994 року, код ЄДРПОУ 21575029.

11.02.2005 року позивача було взято на облік Оболонським районним центром зайнятості як платника страхових внесків до Фонду.

Відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період до 01.01.2011 року за Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування та перерахування страхових внесків на випадок безробіття, які діяли до набрання чинності зазначеного Закону, шляхом проведення перевірок платників.

З 26.05.2014 року по 28.05.2014 року Оболонським районним центром зайнятості була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду за період із 11.02.2005 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 205 від 28.05.2014 року.

10.06.2014 року за результатами перевірки та на підставі даного Акту Київським міським центром зайнятості прийнято рішення № 7 від 10.06.2014 року, яким позивачу донараховано страхових внесків (недоїмку) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 430,44 грн, пені в розмірі 35,44 грн, штрафу на суму 86086,57 грн.

Згідно даного рішення, недоїмка, пеня та штраф нараховані на суму оплати праці (основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівника ТОВ «ПАРИТЕТ» ОСОБА_6 за період з квітня 2007 року по січень 2009 року включно. Так, згідно даних розрахункових відомостей по заробітній платі за період з квітня 2007 року по січень 2009 року ОСОБА_6 нараховано у 2007 році (з квітня по грудень включно) 30550,00 грн, у 2008 році (з січня по грудень включно) 54450, 86 грн, у 2009 році (січень) 1085,71 грн, що у сумі складає 86086,57 грн.

19.06.2014 року позивачем було подано скаргу до Київського міського центру зайнятості на його рішення № 7 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, зокрема донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу від 10.06.2014 року, якою просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення в частині нарахування штрафу за неповне перерахування страхових внесків у розмірі 86086,57 грн.

03.07.2014 року позивачем було отримано відповідь Київського міського центру зайнятості № 07-7019 від 02.07.2014 року, якою оскаржуване рішення залишено без змін.

11.07.2014 року позивачем було направлено другу скаргу Державному центру зайнятості Міністерства соціальної політики України, в якій просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення в частині нарахування штрафу за неповне перерахування страхових внесків у розмірі 86086,57 грн.

18.08.2014 року позивач отримав відповідь «Про надання інформації» № 03-5380/0/6-14 від 14.08.2014 року, яким оскаржуване рішення також залишено без змін, з посиланням на ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою визначено вичерпний перелік осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття, а саме працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, тому працюючі інваліди підлягають страхуванню.

27.08.2014 року відповідач надіслав ТОВ «ПАРИТЕТ» претензію № 08-9227, якою визначено, що позивач повинен сплатити до Фонду суму коштів в розмірі 86552,45 грн.

Крім того, в даній претензії зазначено, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, на основі чого Київський міський центр зайнятості просив позивача в місячний термін перерахувати суму заборгованості на вказаний в претензії рахунок.

Відповідно до п. 5.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000 року, роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Згідно п. 9.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми внесків, нарахованих, зокрема, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, строк сплати яких не настав на 01.01.2011 року, не сплачені станом на 01.01.2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 01.01.2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, зазначеним вище законом передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову діяльність» від 23.02.2006 року, які набрали чинності з 01.01.2007 року, внесені зміни до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою визначено вичерпний перелік осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття, а саме працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, тому працюючі інваліди підлягають страхуванню.

Вказана норма на працюючих інвалідів, які отримували пенсію по інвалідності не розповсюджується, тому з 01.01.2007 року працюючі інваліди є застрахованими особами, які підлягають страхуванню на випадок безробіття.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Під приховуванням слід розуміти невідображення виплат у розрахунковій відомості (звіті), що подається до Фонду.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПАРИТЕТ» виконало рішення Київського міського центру зайнятості № 7 в іншій частині, яка не оскаржується, і сплатило донараховані страхові внески та пеню, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 1500 від 16.09.2014 року та № 1501 від 16.09.2014 року. Крім того, позивач надав до суду копії Індивідуальних відомостей про застраховану особу по ОСОБА_6 за період з квітня 2007 року по січень 2009 року, що подавались до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Разом з тим, представник позивача мотивує свої вимоги тим, що в листі Державного центру зайнятості від 08.01.2003 року № ДЦ-09-43 вказано, що у тому випадку, коли у розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття сума коштів, на яку згідно з законодавством мають бути нараховані страхові внески, відображена, але на неї внески не нараховувались, або нараховувались та своєчасно не сплачені, то на цю суму нараховується недоїмка, пеня, а штрафні санкції не застосовуються.

Представник відповідача зазначила, що за результатами перевірки загальна сума заборгованості позивача перед Фондом складає 86552,45 грн, проте ним 16.09.2014 року була сплачена недоїмка (донараховані страхові внески) в сумі 430,44 грн, тому залишок заборгованості складає 86086,57 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума коштів, на яку згідно законодавства мають бути нараховані страхові внески, не була відображена в повному обсязі в розрахунковій відомості, а тому різниця коштів відображених позивачем у поданій звітності до Фонду та коштів, на які повинні були нараховуватися страхові внески, що встановлено під час проведення перевірки відповідачем, є прихованою, що відображено в додатку до Акту перевірки від 28.05.2014 року № 205 у розділі «2. Утримання страхових внесків» за 2007, 2008, 2009 роки, і, як наслідок, на цю різницю, внески не були нараховані.

Суд звертає увагу на те, що лист Міністерства праці та соціальної політики України, на який робить посилання позивач, є листом Державного центру зайнятості, який носить рекомендаційний характер і не є законодавчим або нормативно-правовим актом.

Крім того, існує лист Державного центру зайнятості від 17.05.2006 року № ДЦ-09-2529/0/6-06, в якому зазначено, що якщо платник страхових внесків до Фонду допустив в Розрахунковій відомості помилки за минулі звітні періоди й виявив їх у майбутніх періодах, то такий страхувальник повинен відкоригувати такі показники у відповідних рядках у Розрахунковій відомості за наступний звітний період і сплатити суми донарахованих внесків (недоїмки) і пені, якщо такі є, і сповістити про це фахівцям базового центру зайнятості, у якому такий платник перебуває на обліку. Якщо роботодавець сам до початку перевірки виявив помилки, правильно донарахував страхові внески, розрахував пеню і перерахував до Фонду відповідні суми, то до такого страхувальника штрафні санкції не застосовуються.

Проте, судом встановлено, що позивач, всупереч зазначеному вище положенню, не відкоригував показники страхових внесків, які підлягають сплаті, у відповідних рядках у Розрахунковій відомості за наступний звітний період та не сплатив суму донарахованих внесків (недоїмки) і пені до проведення перевірки, а сплатив їх лише 16.09.2014 року, тобто після проведення перевірки та надіслання претензії.

Крім того, слід зазначити, що позивачем неправомірно був зменшений фонд оплати праці і розподілений на дві частини (для роботодавців та для застрахованих осіб), в результаті чого було приховано загальний фонд оплати праці працівників підприємства та ненарахована відповідна сума страхових внесків.

Таким чином, суд вважає, що невідображення виявленої суми коштів під час перевірки не є «методологічною помилкою», як зазначає позивач, а є саме прихованою сумою, в розмірі якої позивачу правомірно нарахований штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур

Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2014