Постанова № 41649707, 06.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 804/14225/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Комунального підприємства "Міське ринкове господарство" Нікопольської міської ради про стягнення 1984 грн. 30 коп., -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2014 року Нікопольський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Міське ринкове господарство" Нікопольської міської ради та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 1984 грн. 30 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 29.07.2013р. по 04.03.2014р. на обліку у Нікопольському міськрайонному центрі зайнятості перебував безробітний ОСОБА_1, який був звільнений з посади за п.8 ст.36 Кодексу законів про працю України та йому була виплачена допомога по безробіттю в період з 03.11.2013р. по 04.03.2014р. у розмірі 1984, 30грн. 26.02.2014р. за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 був поновлений на роботі на підприємстві відповідача, у зв'язку з чим у відповідності до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено позивачу суму виплаченої гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 1984,30грн., позивач просить стягнути зазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 12.09.2014р. було відкрито скорочене провадження та зобов'язано відповідача у 10-денний строк після отримання ухвали про відкриття провадження надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про наявність даної справи та розгляд її судом у скороченому провадженні повідомлений належним чином 23.09.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового повідомлення (а.с.34).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до ч.1, 3 Положення про Нікопольський міськрайонний центр зайнятості, затвердженого директором Дніпропетровського обласного центру зайнятості 18.03.2011р. Нікопольський міськрайонний центр зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Нікопольському районі та м.Нікополі. Центр підпорядковується та підзвітний Дніпропетровському обласному центру зайнятості.

Основним завданнями Центру є, зокрема, реєстрація, перереєстрація та ведення обліку громадян, які шукають роботу, та безробітних; надання особам, які звертаються до центру зайнятості, у тому числі тим, що потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, соціальних послуг, передбачених ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За п.16 ч.5 вказаного Положення визначено, що центр має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Із наданих суду документів встановлено, що Нікопольським міськрайонним центром зайнятості згідно наказу № НТ130729 29.07.2013р. гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 29.07.2013р. та призначено виплату допомоги по безробіттю з 05.08.2013р. відповідно до наказу позивача від 05.08.2013р. (а.с.18, 20).

Згідно довідки позивача від 04.09.2014р. № 3072 гр., розрахунку суми позову, платіжних доручень та відомостей виплат за видами забезпечення за листопад 2013р.-лютий 2014р., ОСОБА_1 в період з 03.11.2013р. по 04.03.2014р. була виплачена допомога по безробіттю у сумі 1984,30грн. (а.с.19, 36-64).

26.02.2014р. рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області гр. ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора Комунального підприємства «Міське ринкове господарство» та рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.05.2014р. рішення суду першої інстанції в частині поновлення гр. ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було залишено без змін (а.с. 21, 22).

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Нікопольського міського голови від 27.02.2014р. №52к гр. ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора комунального підприємства «Міське ринкове господарство» з 27.02.2014р. (а.с. 23).

05.09.2014р. Нікопольським міськрайонним центром зайнятості було направлено відповідачу претензію від 19.08.2014р. №2891, згідно до якої відповідачу було запропоновано добровільно перерахувати кошти у розмірі 1984,30 грн. на рахунок центру зайнятості у розмірі 1984,30грн., яка залишилася без виконання (а.с.24).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів повернення позивачеві виплаченої гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 03.11.2013р. по 04.03.2014р. у зв'язку з поновленням його на посаді директора позивача у сумі 1984,30грн. не надав, а також не надав і доказів на спростування вищенаведених обставин та норм чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, норми п.1 ч.4 ст.35 вказаного вище Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Комунального підприємства "Міське ринкове господарство" Нікопольської міської ради про стягнення 1984 грн. 30 коп. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Міське ринкове господарство" Нікопольської міської ради (53211, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Кріпака, буд.2, код ЄДРПОУ 38033158) на користь Нікопольського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37174001002843 в банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 21910812) кошти у сумі 1984грн. 30коп. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 30коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва