Постанова № 41649490, 11.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2014 року № 826/1701/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по ВП № 33298567 від 15.08.2012 року в частині накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці АТ «Дельта Банк», а саме: 1) майнові права на об'єкт будівництва, що розташований за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Печерська, блок «В», а саме: кількість поверхів (шт.) -13,15,16; кількість квартир (шт.) - 38; загальна площа квартир - 3 218,20 кв. м., а саме квартир № 183, 188, 195, 218, 222, 234, 235, 236, 240, 246, 251, 252, 263, 264, 267, 270, 273, 308, 312, 313, 322, 332, 342, 1, 3, 9, 23, 34, 44, 49, 54, 64, 79, 106, 139, 143, 149, 155; загальна площа прибудованих приміщень - 2 104,80 кв. м.; корисна площа вбудованих нежитлових приміщень - 3 472,1 кв. м.; площа паркінгів - 3 573,71 кв. м. (загальна), з них 78 машиномісць, заг. пл. - 910,2 кв. м.; площа забудови - 5 307,41 кв. м.; площа земельної ділянки - 2,2612 га, кадастровий номер 3222485900:04:008:0010; 2) майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: об'єкт будівництва, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Печерська, блок «А» та «Б», а саме: блок «А» площа забудови 4 628,52 кв. м., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,8326га та 1,2245 га; блок «Б» площа забудови 4911,3 кв. м., який знаходиться на земельній ділянці площею 2,2036 га.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2014р. (суддя Смолій І.В.) відкрито провадження у справі №826/1701/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2014р. (суддя Смолій І.В.) позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у справі №826/1701/14 залишено без розгляду з підстав пропущення встановленого строку звернення до суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у справі №826/1701/14, - задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції від 02.04.2014р. скасовано, а матеріали справи скеровані до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2014р. справу прийнято до свого провадження суддею Качуром та призначено до розгляду по суті.

Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог покликався на те, що прийнята відповідачем постанова суперечить приписам Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку», що призводить до завдання шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неприбуття суд не повідомив. При цьому, письмових заперечень чи пояснень з приводу заявлених позовних вимог не виклав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи свідчать, що між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступником веж прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21666051, місцезнаходження: 01014, місто Київ, бульвар Дружби Народів/будинок 38) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоінвестбуд» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32667863, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 37) був укладений кредитний договір № 49.8/15/2007-КЛТ від 12 квітня 2007 року.

Сторони дійшли згоди внести зміни до кредитного договору № 49.8/15/2007-КЛТ від 12 квітня 2007 року та викласти його в новій редакції шляхом підписання договору про внесення змін від 10 травня 2012 року (зі змінами і доповненнями до нього, надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого ТОВ «Екоінвестбуд» було відкрито кредитну лінію в межах загальної суми, еквівалентної 28 998 250,00 (двадцять вісім мільйонів дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят) доларів США 00 центів за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожного Додаткового договору до Кредитного договору.

Встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 06 серпня 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Екоінвестбуд» був укладений іпотечний договір №49.12/15/1341/01 (надалі - Іпотечний договір-1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1721, відповідно до якого ТОВ «Екоінвестбуд» передало, а ПАТ «Кредитпромбанк» прийняв в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: об'єкт будівництва (блок «В»), місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Дачна (надалі - предмет іпотеки-1).

06 серпня 2007 року, на підставі Іпотечного договору-1, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено відомості про обтяження Предмету іпотеки-1 (реєстраційний запис № 5435397).

Згідно Договору про внесення змін до Іпотечного договору-1 від 12 квітня 2012 року предметом іпотеки є майнові права на об'єкт будівництва, що розташований за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Печерська, блок «В», а саме: кількість поверхів (шт.) - 13,15,16; кількість квартир (шт.) - 38; загальна площа квартир - 3 218,20 кв. м., а саме квартир № 183, 188, 195, 218, 222, 234, 235, 236, 240, 246, 251, 252, 263, 264, 267, 270, 273, 308, 312, 313, 322, 332, 342, 1, 3, 9, 23, 34, 44, 49, 54, 64, 79, 106, 139, 143, 149, 155; загальна площа прибудованих приміщень - 2 104,80 кв. м.; корисна площа вбудованих нежитлових приміщень - 3 472,1 кв. м.; площа паркінгів - 3 573,71 кв. м. (загальна), з них 78 машиномісць, заг. пл. - 910,2 кв. м.; площа забудови - 5 307,41 кв. м.; площа земельної ділянки - 2,2612 га, кадастровий номер 3222485900:04:008:0010.

Відповідні зміни були внесені до Державного реєстру іпотек 12 квітня 2012 року.

07 вересня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ТОВ «Екоінвестбуд» з метою забезпечення виконання зобов'язань останньою було укладено іпотечний договір № 49.12/15/1250/10 (надалі - Іпотечний договір-2), посвідчений ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1537, за яким Третя особа передала, а ПАТ «Кредитпромбанк» прийняв в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: об'єкт будівництва, місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Печерська, блок «А» та «Б», а саме: блок «А» площа забудови 4 628,52 кв. м., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,8326 га та 1,2245 га; блок «Б» площа забудови 4911,3 кв. м., який знаходиться на земельній ділянці площею 2,2036 га (надалі - Предмет іпотеки-2).

07 вересня 2010 року, на підставі Іпотечного договору-2, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено відомості про обтяження Предмету іпотеки-2 (реєстраційний запис № 10219388).

27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-6 та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» укладено та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Договір купівлі-продажу прав вимоги (зареєстрований в реєстрі за №2466).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору купівлі-продажу прав вимоги Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну.

Пунктом 2.3 Договору купівлі-продажу прав вимоги Права вимоги переходять від Продавця до Покупця, та обов'язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги.

Згідно з визначенням термінів та їх тлумачення в Договорі купівлі-продажу прав вимоги "Права вимоги" означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) Продавця у якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до Осіб, які надали забезпечення, за Договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Продавцю, щодо виконання Позичальниками та/або Особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Таким чином, відповідно до умов Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року та ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінвестбуд», за Кредитним договором відбулася заміна кредитора з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», яке набуло статусу нового кредитора.

Відповідно до п. п. 3.2.1, 3.2.2., 4.1., 4.2., Іпотечних договорів позивач має право звернути стягнення на Предмет іпотеки з метою погашення заборгованості ТОВ «Екоінвестбуд» за Кредитним договором.

В той час, 03 лютого 2014 року позивачу стало відомо, що відповідачем на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.05.2012р. за № 53/404 про стягнення з ТОВ «Екоінвестбуд» на користь Державного будівельного комбінату управління справами, Верховної Ради в загальній сумі 6 437 334,47 гривень, відкрито виконавче провадження за № 33298567 від 11 липня 2012 року, а Постановою від 15 серпня 2012 року накладено арешт та оголошення заборони відчуження на все майно ТОВ «Екоінвестбуд», в тому числі на Предмет іпотеки.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо накладення арешту на спірне майно такими, що порушують його права як Іпотекодержателя, а отже є неправомірними звернувся за даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами 1, 2 ст. 2 Закону № 606 зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606).

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 573 Цивільного кодексу України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

За змістом ч.1 ст. 575 ЦК України окремим видом застави є застава нерухомого майна (іпотека).

Згідно ч. 3 ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

При цьому, згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, за ст.ст. 36, 38 Закону України «Про іпотеку», ст. 20 Закону України «Про заставу» та згідно з п. п. 3.2.1., 3.2.2., 4.1.-4.5. Іпотечних договорів, позивач, як іпотекодержатель Предметів іпотеки, у зв'язку із невиконанням ТОВ «Екоінвестбуд» зобов'язань за Кредитним договором, має право звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Водночас, згідно довідки № 2/01-17/1685 від 06.02.2014 року заборгованість ТОВ «Екоінвестбуд» за Кредитним договором складає 174 534 409,23 гривень (сто сімдесят чотири мільйона п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста дев'ять гривень, 23 копійки).

З огляду на вищевикладене, накладення відповідачем арешту на Предмет іпотеки позбавляє позивача права звернення стягнення на цей Предмет іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі, на погашення заборгованості ТОВ «Екоінвестбуд» перед позивачем за Кредитним договором.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» держаний виконавець має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відповідно до пункту 5.3.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна державний виконавець може отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно - правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", зареєстрованим в Мін'юсті України 10.06.1999р. № 364/3657.

Частиною 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, вказана правова норма передбачає дві обов'язкові умови, за наявності яких на заставне майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Так, вказана правова норма передбачає дві обов'язкові умови, за наявності яких на заставне майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

В межах судового розгляду підтверджено, що право застави у позивача виникло:

- на Предмет іпотеки-1 виникло 06 серпня 2007 року, з моменту внесення на підставі Іпотечного договору-1 до Державного реєстру іпотек (реєстраційний запис №6468666) та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний запис за № 5435397) відомостей про обтяження Предмету іпотеки;

- на Предмет іпотеки-2 виникло 07 вересня 2010 року, з моменту внесення на підставі Іпотечного договору-2 до Державного реєстру іпотек (реєстраційний запис № 10219723) та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний запис за № 10219388) відомостей про обтяження Предмету іпотеки, тобто раніше ніж було прийняте судом рішення про стягнення з ТОВ «Екоінвестбуд» на користь Державного будівельного комбінату управління справами Верховної Ради заборгованості.

Крім того, сума заборгованості за Кредитним договором дорівнює 174 534 409,23 гривень (сто сімдесят чотири мільйона п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста дев'ять гривень, 23 копійки), що значно перевищує вартість Предметів іпотеки, яка встановлена Іпотечними договорами та дорівнює 96 620 488,20 гривень (дев'яносто шість мільйонів шістсот двадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень, 20 копійок).

Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про накладення арешту на майно боржника, яке перебуває у заставі та іпотеці позивача, та відповідно роз'яснення його права на звернення до суду з позовом про зняття арешту із вказаного майна.

Відповідно до пункту 5.3.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. за № 865/4158, кошти, отримані від реалізації заставленого майна, використовуються, насамперед, для задоволення зобов'язань боржника перед заставодержателем, і лише залишок коштів - для задоволення вимог стягувача. При реалізації цієї норми державний виконавець зобов'язаний попередити заставодержателя про звернення стягнення на майно боржника для задоволення вимог інших стягувачів, з'ясувати, чи не знаходиться майно в податковій заставі, чи є наступні застави цього ж майна і повідомити наступних заставодержателів, оскільки забезпечені заставою вимоги задовольняються в першу чергу (частина перша ст. 44 Закону «Про виконавче провадження»). При цьому для того, щоб визначити, чи достатньо буде коштів, отриманих від реалізації предмету застави, для задоволення вимог заставодержателя (заставодержателів) та вимог інших стягувачів, державний виконавець має отримати від заставодержателя (заставодержателів) розмір вимог, які мають бути задоволені за рахунок заставленого майна. Згідно із ст. 19 Закону «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Отже, з огляду на вищевикладене, у спірних правовідносинах відповідач не мав правових підстав на звернення стягнення на предмет іпотеки на користь суб'єкта, який не є заставодержателем.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 11, 128, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по ВП № 33298567 від 15.08.2012 року в частині накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці АТ «Дельта Банк», а саме: 1) майнові права на об'єкт будівництва, що розташований за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Печерська, блок «В», а саме: кількість поверхів (шт.) -13,15,16; кількість квартир (шт.) - 38; загальна площа квартир - 3 218,20 кв. м., а саме квартир № 183, 188, 195, 218, 222, 234, 235, 236, 240, 246, 251, 252, 263, 264, 267, 270, 273, 308, 312, 313, 322, 332, 342, 1, 3, 9, 23, 34, 44, 49, 54, 64, 79, 106, 139, 143, 149, 155; загальна площа прибудованих приміщень - 2 104,80 кв. м.; корисна площа вбудованих нежитлових приміщень - 3 472,1 кв. м.; площа паркінгів - 3 573,71 кв. м. (загальна), з них 78 машиномісць, заг. пл. - 910,2 кв. м.; площа забудови - 5 307,41 кв. м.; площа земельної ділянки - 2,2612 га, кадастровий номер 3222485900:04:008:0010; 2) майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: об'єкт будівництва, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вулиця Печерська, блок «А» та «Б», а саме: блок «А» площа забудови 4 628,52 кв. м., який знаходиться на земельній ділянці площею 0,8326га та 1,2245 га; блок «Б» площа забудови 4911,3 кв. м., який знаходиться на земельній ділянці площею 2,2036 га.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур