Постанова № 41649359, 26.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2014 р.Справа № 916/1540/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф, Лисенко В.А.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 732 від 28.10.2014 року)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.11.2014 року:

від позивача: Бонтлаб В.В., за довіреністю;від відповідача: Горовий А.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»

на рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року

по справі № 916/1540/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»

до відповідача: Фермерського господарства «Сади Градениці»

про стягнення 1024263,58 грн.

В судовому засіданні 26.11.2014 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Імперія-Агро») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства «Сади Градениці» (далі відповідач, ФГ «Сади Градениці»), в якому просило стягнути з відповідача за договором поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року 517 466,04 грн. основного боргу, 258733,02 грн. дооцінки вартості неоплаченого товару, 36% річних у розмірі 91993,20 грн., 33219,77 грн. пені, 19358,34 грн. інфляційних втрат, 103493,21 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року, за яким до настання обумовленої договором дати відповідач не розрахувався у повному обсязі, посилаючись на ст. ст. 11, 259, 509, 524, 533, 549 610, 625-629, 655, 692-694 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 231, 232 ГК України та постанову пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року по справі № 916/1540/14 (колегія судів у складі: головуючий суддя Малярчук І.А., судді Степанова Л.В., Шаратов Ю.А.) у позові відмовлено. Господарський суд першої інстанції вказав про недоведеність позивачем своїх вимог фактичними, належними первісними документами.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Імперія-Агро» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 15.09.2014 року по справі № 916/1540/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Серед доводів апеляційної скарги наведено наступні:

- судом першої інстанції не досліджено належним чином всіх обставин та матеріалів справи, не взято до уваги доводів позивача, викладених у письмових поясненнях;

- судом першої інстанції не взято до уваги факт зайвої сплати відповідачем у розмірі 12548,00 грн. згідно договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 р.;

- судом залишені поза увагою наявні в матеріалах справи банківські виписки на підтвердження оплати товару за договором № КВ-48/13 від 26.03.2013 р., не взято до уваги також видаткові накладні № 2548 від 31.05.2013 р., № 2949 від 11.06.2013 р.. за якими також встановлено факт отримання товару за договором поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 р.;

- судом не взято до уваги, що укладаючи договір поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 р. сторони обумовили, що сума договору визначається сукупністю додатків, накладних, рахунків-фактур, що зазначені в пункті 2.1 договору;

- судом не враховано положення пункту 3.5 договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 р., яким встановлено, що переданий за договором товар в межах цього договору може бути тільки згідно накладних;

- оскаржуване рішення суду від.15.09.2014 року не відповідає положенням ст. 672 ЦК України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, 26.03.2013 р. ТОВ „Імперія-Агро" (постачальник) та ФГ „Сади Градениці" (покупець) укладено договір поставки №КВ-48/13, відповідно до умов якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього суму (вартість, ціну) визначену договором (п.1.1 договору).

Ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США (п.2.2. Договору).

Зі змісту п.п. 2.1., 2.3., 2.4. договору вбачається, що покупцю постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та (або) накладними та (або) рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1. договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). У разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.5., 3.6. договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору. Сторони погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору. В тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів), є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми, належної до оплати використовують таку формулу: С=А1/А2 х В, де С - сума належна до оплати, В - ціна товару на момент підписання додатку, А1 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу дол. США до гривні) на день перерахування коштів, А2 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу дол. США до гривні) на день підписання відповідного додатку. При проведенні розрахунків сума у гривнях, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч.1 цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США на курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення оплати. Товар, що був переданий покупцю в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод-додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною. Покупець при перерахуванні коштів за товар в платіжному дорученні (в графі „Призначення платежу") повинен зазначити згідно якого договору та якого додатку перераховано даний платіж. В разі не зазначення цих даних або в разі неправильно вказаного призначення платежу, постачальник має право на свій розсуд віднести отримані суми за продукцію, в тому числі за ту, що поставлена в минулі періоди.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3., 6.7., 6.10. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах, визначених у додатках до цього договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі доручення.

В пунктах 7.1., 7.1.1, 7.2.1. договору визначено, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору. Крім відповідальності, встановленої п.7.1. даного договору покупець: за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, а також додатково штраф 20 % від суми несплаченого боргу; за відмову від отримання або в разі необгрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 10% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції; за відмову від отримання продукції або в разі необгрунтованого повернення продукції, якою є Насіння, сплачує штраф в розмірі 100% (сто) процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції. Крім відповідальності, встановленої п.п. 7.1., 7.2. даного договору, постачальник за прострочення поставки продукції більш ніж на 10 днів, сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, якщо таке порушення не є наслідком впливу незалежних від постачальника обставин.

Пунктом 11.2. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

26.03.2013р. сторонами підписано додаток №1 до договору поставки від 26.03.2013р. № ВК-48/13, в якому зазначено асортимент, кількість, ціну та вартість товару на загальну суму, включаючи ПДВ, 288381,80грн. (п.2. додатку №1). Згідно п.п. 3.1., 3.2., 4. додатку № 1 покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 45% вартості товару, що складає 129771,81грн., зазначеної в п.2 цього додатку та рахунку-фактурі шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 15 серпня 2013р. Залишок суми 55% вартості товару, що складає 158609,99грн., перераховуються покупцем до 15 жовтня 2013р. Оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням п.3.3. договору від 26.03.2013р. №КВ-48/13.

27.03.2013р. сторонами було підписано Додаток №2 до договору поставки від 26.03.2013р. №ВК-48/13, в якому вказано асортимент, кількість, ціну та вартість товару на загальну суму, включаючи ПДВ, 251420,60грн. ( п.2. додатку №2). Згідно п.п. 3.1., 3.2., 4. додатку № 2, покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 45% вартості товару, що складає 113139,27грн. зазначеної в п.2 додатку та рахунку-фактурі шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 15 серпня 2013р. Залишок суми 55% вартості товару, що складає 138281,33грн. оплачується покупцем до 15 жовтня 2013р. Оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням п. 3.3. договору від 26.03.2013р. №КВ-48/13.

29.05.2013р. сторонами підписано додаток № 3 до договору поставки від 26.03.2013р. № ВК-48/13, в якому вказано асортимент, кількість, ціну та вартість товару на загальну суму, включаючи ПДВ, 25352,00грн. ( п.2. додатку №3). Згідно п.п. 3.1., 3.2., 4. додатку № 3 покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 45% вартості товару, що складає 11408,40грн. зазначеної в п.2 додатку та рахунку-фактурі шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 15 серпня 2013р. Залишок суми 55% вартості товару, що складає 13943,60грн. оплачується покупцем до 15 жовтня 2013р. Оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням п. 3.3. договору від 26.03.2013р. №КВ-48/13.

10.06.2013р. сторонами підписано додаток № 4 до договору поставки від 26.03.2013р. № ВК-48/13, в якому вказано асортимент, кількість, ціну та вартість товару на загальну суму, включаючи ПДВ, 4100,00грн. ( п.2. додатку №3). Згідно п.п. 3., 4. додатку №4, покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100% вартості товару, що складає 4100,00 грн. зазначеної в п.2 додатку та рахунку-фактурі шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 01 серпня 2013р. Оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням п. 3.3. договору від 26.03.2013р. № КВ-48/13.

Звернувшись до суду з позовом, ТОВ «Імперія-Агро» обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року щодо повної та своєчасної оплати вартості товару, поставленого відповідачу згідно видаткових накладних від 02.04.2013р. №241, від 04.04.2013р. №311, від 05.04.2013р. №324, від 10.04.2013р. №437, від 15.04.2013р. №536, від 16.04.2013р. №633, від 17.04.2013р. №644, від 18.04.2013р. №683, від 22.04.2013р. №816, від 25.04.2013р. №1074, від 29.04.2013р. №1186, від 31.05.2013р. №2548, від 11.06.2013р. № 2949, всього на загальну суму 559466,04 грн., з яких відповідачем сплачено тільки 42000,00 грн. (17.10.2013р. - 25000,00 грн.; 23.10.2013 р. - 17000,00 грн.).

Враховуючи наявність боргу станом на 16.10.2013 року та умови договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013р., позивач нарахував 36% річних, пеню, інфляційні втрати, штраф та здійснив дооцінку вартості неоплаченого товару, які заявив до стягнення з ФГ „Сади Градениці" разом з сумою основного боргу.

Місцевий господарський суд, відмовляючи позивачу повністю в позові, дійшов висновку про недоведеність заявлених вимог, з чим колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Згідно частин 1, 2 ст. 712 ЦК України з договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи видаткові накладні, на які посилається позивач як на докази здійснення поставки товару відповідачу відповідно до договору поставки КВ-48/13 від 26.03.2013р., колегія суддів встановила, що тільки видаткова накладна № 2548 від 31.05.2013 року на суму25352,00 грн. та видаткова накладна № 2949 від 11.06.2013 року на суму 4100,00 грн. містять посилання на договір № КВ-48/13 від 26.03.2013 року; інші видаткові накладі містять посилання на договір № КВ-48/13-1 та договір № КВ-48/13-2.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу шляхом подання письмової заяви, тобто зміна підстави позову є виключним правом позивача і можлива тільки до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що підставою позову ТОВ «Імперія-Агро» є умови договору № КВ-48/13 від 26.03.2013 року, встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин щодо здійснення за цим договором тільки двох поставок, колегією суддів досліджуються обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними № 2548 від 31.05.2013 року та № 2949 від 11.06.2013 року.

Так, згідно видаткової накладної № 2548 від 31.05.2013 року відповідачу було поставлено канонір 3808919000 у кількості 15 кг, гуміфілд - 25 кг, актив харвест олійні - 180 л, актив харвест бор - 80 л; всього на загальну суму 25352,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2949 від 11.06.2013 року відповідачу було постановлено димефос к.е 3808914010 у кількості 20 л, агрохлорпірифос-20 л; всього на загальну суму 4100,00 грн.

Відповідач, стверджуючи про оплату товару за вказаними видатковими накладними, посилається на платіжне доручення № 142 від 17.10.2013 р. та платіжне доручення № 145 від 23.10.2013 р., за яким оплачено позивачу згідно договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року 25000,00 грн. та 17000,00 грн. відповідно.

Втім, колегія суддів зазначає, що за вказаними платіжними дорученнями відповідач здійснив перерахування грошових коштів позивачу з зазначенням призначення платежу: «сплата насіння соняшника», тоді як за видатковими накладними № 2548 від 31.05.2013 року та № 2949 від 11.06.2013 року позивачем було поставлено інший товар.

Відтак, відповідачем не доведено допустимими доказами оплату позивачу у встановлений договором поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року (з урахуванням додаткових угод) строк - 15.10.2013 р. вартості товару на загальну суму 29452,00 грн. (25352,00 грн.+4100,00 грн.).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо здійснення поставок відповідачу за іншими видатковими накладними: 02.04.2013р. №241, від 04.04.2013р. №311, від 05.04.2013р. №324, від 10.04.2013р. №437, від 15.04.2013р. №536, від 16.04.2013р. №633, від 17.04.2013р. №644, від 18.04.2013р. №683, від 22.04.2013р. №816, від 25.04.2013р. №1074, від 29.04.2013р. №1186, на виконання умов договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року, оскільки як вже вказувалось вище, вони місять посилання на інші договори з іншими реквізитами, а твердження позивача щодо визначення реквізитів з позначками « 1», « 2» для зручності є неспроможними.

Більш того, згідно з пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до пункту 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

В матеріалах справи містяться податкові накладні від 31.05.2013 року та від 11.06.2013 року, які надані покупцю (відповідачу) продавцем - ТОВ «Імперія-Агро» на суму 25352,00 грн. та 4100,00 грн.

Вказані податкові накладні містять посилання на договір поставки від 26.03.2013 року № КВ-48/13, тоді як інші податкові накладні (т. 1 а.с. 236-246) містять посилання на договір поставки від 26.03.2013 р. № КВ-48/13-1 та № КВ-48/13-2.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені норми матеріального права, умови договору поставки № КВ-48/13 від 26.03.2013 року та встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, позовні вимоги ТОВ «Імперія-Агро» підлягають задоволенню частково, що зумовлює скасування рішення від 15.09.2014 року з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково.

Як вже зазначалось, колегією суддів встановлено наявність боргу відповідача станом на 16.10.2013 року в розмірі 29452,00 грн., період прострочення - з 16.10.2013 року по 15.04.2014 року; 36% річних (за 180 днів) складають 5257,79 грн. 20% штрафу - 5890,40 грн.; пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 1903,49 грн.; інфляційні втрати (з листопада 2013 р. по квітень 2014р., індекс інфляції 107,16444099) - 2110,07 грн. (31562,07 грн.) -29,452,00 грн.). Вказані позовні вимоги підлягають задоволенню як доведені.

В частині позовних вимог щодо здійснення дооцінки вартості неоплаченого товару на суму 29452,00 грн. колегія суддів не здійснює свого розрахунку виходячи з пункту 3.2 договору поставки КВ-48/13 від 26.03.2013 року, яким передбачено визначення еквіваленту у доларах США в залежності від виду товару, а позивачем не доведено вид товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива), поставленого за накладними № 2548 від 31.05.2013 року та № 2949 від 11.06.2013 року.

Приймаючи до уваги викладене, в іншій частині позову слід відмовити з зазначених раніше підстав.

Керуючись ст. ст. 44,49, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року по справі № 916/1540/14 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Сади Градениці» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» 29452,00 грн. основного боргу, 5257,79 грн. - 36% річних, 5890,40 грн. штрафу, 1903,49 грн. пені, 2110,07 грн. інфляційних втрат та 1161,93 грн. судового збору, в тому числі 387,45 грн. за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 01.12.2014 року.

Головуючий суддя Т.Я. Гладишева

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя В.А. Лисенко