Рішення № 41649121, 25.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2014 р.Справа № 910/17423/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 11488,31грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ", звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 11488,31грн., а саме: основного боргу у розмірі 9145,92грн., індексу інфляції у розмірі 1314,48грн., 3% річних у розмірі 186,59грн. та пені у розмірі 841,32грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.08.2014р. №910/17423/14 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 11488,31грн. надіслано за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.14р. порушено провадження у справі №910/17423/14.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.14р. строк вирішення спору по справі №910/17423/14 було продовжено до 30.11.14р., в порядку ст. 69 ГПК України.

17.11.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.№30233/14 від 17.11.2014р.) згідно якого просить суд вирішити спір за відсутності представника позивача.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.11.2014р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

03.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір №030112/13 поставки продукції періодичного друкованого засобу масової інформації, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передавати продукцію періодичного друкованого засобу масової інформації (Продукція) у власність Покупця для її подальшої реалізації споживачам через власну мережу розповсюдження Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти Продукцію й оплатити її на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити замовлену кількість видань на умовах договору та додатків до нього.

Згідно з п. 2.13. Договору, підставою для зменшення боргу Покупця перед Постачальником на суму ремісійних лімітів може бути лише фізичне отримання Постачальником ремісійніх лімітів, та накладної на повернення на них з коректною інформацією щодо найменувань видань, їх намерів, кількості, ціни відвантаження та загальної вартості ремісійних лімітів.

Пунктом 2.7. Договору і додатками до Договору (специфікаціями) передбачено повернення ремісійних лімітів Покупцем Постачальнику можливо в розмірі 100 % (від кількості непроданої Покупцем продукції, термін реалізації якої завершився).

Згідно з п. 2.8. Договору за повернення Покупцем ремісійних лімітів Постачальнику несе відповідальність Покупець, який самостійно формує та здійснює повернення на протязі 14 днів з дня закінчення продажу видань. Сторони можуть домовитись про повернення непроданих видань, одночасно з відвантаженням наступних.

У відповідності з п. 5.1 Договору, у випадку порушення Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати цього договору він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Так на виконання умов договору, позивач, вчасно відвантажив Продукцію належної якості на склад відповідача, а Покупець отримав продукцію, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: №У-0033493 від 11.11.2013р. на суму 638,50грн., №У-0033696 від 18.11.2013р. на суму 794грн., №У-0033894 від 25.11.2013р. на суму 694грн., №У-0034096 від 02.12.2013р. на суму 649грн., №У-0034285 від 09.12.2013р. на суму 886,50грн., №У-0034489 від 16.12.2013р. на суму 830грн., №У-0034686 від 23.12.2013р. на суму 676,75грн., №У-0034878 від 26.12.2013р. на суму 1215,50грн., №У-00000034 від 13.01.2014р. на суму 1053грн., №У-0035009 від 20.01.2014р. на суму 977,50грн., №У-0035174 від 27.01.2014р. на суму 860,50грн., №У-0035340 від 03.02.2014р. на суму 832,50грн., №У-0035506 від 10.02.2014р. на суму 1053грн., №У-0035678 від 17.02.2014р. на суму 977,50грн., №У-0035844 від 24.02.2014р. на суму 860,50грн., №У-0036010 від 03.02.2014р. на суму 832,50грн., №У-0036177 від 10.03.2014р. на суму 860,50грн., №У-0036521 від 24.03.2014р. на суму 633грн., №У-0036688 від 31.03.2014р. на суму 607,50грн., №У-0036856 від 07.04.2014р. на суму 669грн., №У-0037030 від 14.04.2014р. на суму 836грн., №У-0037375 від 28.04.2014р. на суму 827,50грн., №У-0037548 від 12.05.2014р. на суму 1095,50грн., №У-0037728 від 19.05.2014р. на суму 663,5грн.

У процесі співпраці позивача з відповідачем виявилось, що існує різниця між вартістю відвантаженої відповідачу продукції і математичною сумою вартості оплаченої відповідачем Продукції і вартості повернених відповідачем ремісійних лімітів Продукції.

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ" було вжито заходи досудового врегулювання спору та 11 червня 2014р. було надіслано на адресу відповідача лист №0-0606/1 від 06.06.2014р. з проханням погасити заборгованість.

Зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Однак в порушення умов договору, розрахунок за отриману продукцію було проведено не в повному обсязі, неоплаченим залишилась продукція в сумі 9145,92грн.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ" до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу продукції, існування заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по оплаті, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 9145,92рн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені в розмірі 841,32грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 841,32грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 186,59грн. та індексу інфляції у розмірі 1314,48грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних та індексу інфляції, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3%річних, та індексу інфляції на думку суду, здійснений належним чином, а тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 186,59грн., та індексу інфляції у розмірі 1314,48грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 11488,31грн., а саме: основного боргу у розмірі 9145,92грн., індексу інфляції у розмірі 1314,48грн., 3% річних у розмірі 186,59грн. та пені у розмірі 841,32грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1827грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: 65122, АДРЕСА_1; фактична адреса: 65089, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в ПАТ"Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ" (03680, м.Київ, пр-т.Палладіна,44; адреса для листів:03142, м.Київ, а/с 24, код ЄДРПОУ 33777785; р/р 26009053116830 в Київському ГРУ ПАТ КБПРИВАТ БАНК" м.Київ, МФО 321842) основний борг у розмірі 9145(дев'ять тисяч сто сорок п'ять)грн.92коп., пеню у розмірі 841(вісімсот сорок одну)грн..32коп., індекс інфляції у розмірі 1314(одну тисячу триста чотирнадцять)грн.48коп., 3%річних у розмірі 186(сто вісімдесят шість)грн.59коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.12.2014р.

Суддя С.Ф. Гут