Рішення № 41649097, 24.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 р. Справа № 914/3522/14

За позовом: заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів

про стягнення 232 966 грн. 86 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від прокуратури: Покора К.В., ст. прокурор відділу (посвідчення №024280);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м. Львів звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів про стягнення 232 966 грн. 86коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.10.2014р. призначив розгляд справи на 27.10.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 190 920 грн. 20 коп. Крім цього, у зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару нараховано пеню у сумі 17 721 грн. 37 коп., інфляційні втрати в сумі 24 325 грн. 29 коп. Відтак, прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 232 966 грн. 86 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.10.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника сторони, суд встановив наступне.

14.11.2012 р. Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» було поставлено Публічному акціонерному товариству «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» згідно накладної №1618 від 14.11.2012 р. товар на загальну суму 9 603 грн. 00 коп.

31 травня 2013 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №78.

За цим договором продавець (позивач) приймає на себе зобов'язання виготовити та передати згідно даного договору у власність покупця продукцію, що виготовляє продавець, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав у власність відповідачу згідно накладної №1618 від 14.11.2012 р., видаткових накладних №1035 від 06.08.2013 р., №1100 від 19.08.2013 р., №1101 від 19.08.2013 р., №1102 від 19.08.2013 р., №1419 від 20.09.2013 р., №1423 від 20.09.2013 р., №1426 від 20.09.2013 р., №1427 від 20.09.2013 р., №1429 від 20.09.2013 р., №1430 від 20.09.2013 р., №1431 від 20.09.2013 р., №1454 від 25.09.2013 р., №1998 від 16.11.2013 р., №1999 від 16.11.2013 р., №2000 від 16.11.2013 р., №2001 від 16.11.2013 р., №2002 від 16.11.2013 р., №2003 від 16.11.2013 р., №2028 від 20.11.2013 р. та довіреностей на отримання ТМЦ №142 від 01.08.2013 р., №175 від 19.08.2013 р., №216 від 19.09.2013 р., №293 від 15.11.2013 р., №306 від 20.11.2013 р., (оригінали видаткових накладних, довіреностей оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 416 317 грн. 20 коп.

Згідно п. 5.1. договору оплата товару здійснюється наступним шляхом: до 15.07.2013 р. покупець сплачує продавцю 30% вартості замовлення - 121761грн. 50 коп.; в наступному покупець сплачує вартість виготовлених плит на протязі 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунків і листів продавця про фактичне виготовлення плит і їх наявність на складі продавця.

По узгодженню сторін можлива оплата вартості товару протягом 3-х банківських днів з дня отримання товару відповідно до накладної, по якій він відпущений.

Відповідач оплатив вартість товару частково в сумі 235 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №590 від 08.11.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 190 920 грн. 20 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст.692 ЦК України).

З огляду на викладене, обов'язок по оплаті поставленого товару виникає у відповідача безпосередньо із самого факту поставки.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 6.2. договору, покупець за порушення терміну оплати сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день протермінування від вартості неоплаченого товару та 3% річних від неоплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 17 721 грн. 37 коп., інфляційні втрати в сумі 24 325 грн. 29 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 190920грн. 20 коп. основного боргу, 17 721 грн. 37 коп. пені, 24 325 грн. 29 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 612, 625, 626, 642, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів вул. Конюшинна, 14 (ідентифікаційний код 03335511) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м. Львів, вул. Городоцька, 222 (ідентифікаційний код 08006864) 190 920 грн. 20 коп. основного боргу, 17 721 грн. 37 коп. пені, 24 325 грн. 29коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів вул.Конюшинна, 14 (ідентифікаційний код 03335511) в користь державного бюджету 4 659 коп. 33 коп. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 24.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.