Рішення № 41649083, 24.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 р. Справа № 914/3537/14

За позовом: Приватного підприємства «Мірт», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ», м. Львів

про стягнення 66 234 грн. 72 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Наконечна О.-А. Є., представник (довіреність від 20.10.2014р.);

від відповідача: Чупахін І.Р., представник (довіреність №08/07-13-2 від 08.07.2013 р.)

Приватне підприємство «Мірт», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ», м. Львів про стягнення 66 234 грн. 72 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 09.10.2014р. призначив розгляд справи на 27.10.2014 р. В судових засіданнях оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду. Позивач відповідно до умов даного договору виконав роботи на суму 53 684 грн. 40 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду борг становить 53 684 грн. 40 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано 3% річних в сумі 3216грн. 65 коп., інфляційні втрати в сумі 9 333 грн. 67 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 66 234 грн. 72 коп. заборгованості та судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що договірна ціна відповідно до укладеного між сторонами договору підряду становила 317 690 грн. 40 коп. Позивач під час виконання робіт за цим договором не звертався до відповідача з пропозиціями щодо перегляду договірної ціни, будь-які додаткові угоди щодо зміни договірної ціни сторонами не укладалися. Таким чином, роботи за вказаним договором могли вважатися виконаними після підписання сторонами акту виконаних робіт, вартість яких становила 317 690 грн. 40 коп. І тільки при виконанні цієї умови договору щодо прийняття робіт вартістю 317 690 грн. 40 коп. у відповідача виникав обов'язок здійснити кінцевий розрахунок за виконані підрядником роботи. Оскільки позивач не виконав всього обсягу робіт, визначеного умовами договору, у відповідача не виник обов'язок провести кінцевий розрахунок, і він не вважається таким, що прострочив своє грошове зобов'язання. З огляду на наведене, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25 травня 2012 р. між Приватним підприємством «Мірт» (підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ» (замовник) було укладено договір підряду №17.

За цим договором підрядник (позивач) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по благоустрою рекреаційного комплексу зблокованої житлової забудови у м. Львові по вул. Бойківська, 5 А3 по генплану відповідно до затвердженої кошторисної документації і обумовлений договором строк.

Згідно п. 1.2. договору замовник (відповідач) зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, кошторисну документацію у трьохденний строк, після підписання договору, забезпечити своєчасне фінансування будівництва на виконання будівельних робіт, погодження у відповідних інстанціях на заборону руху транспорту по вулиці, на якій пропонується виконувати роботи та інші дозволи, передбачені законодавством, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому договорі складає 317 690 грн. 40 коп. (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов договору, позивач у серпні 2012 року виконав роботи на суму 53 684 грн. 40 коп., що підтверджується актом від 01.09.2012 р. приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. форми КБ-3. Зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 10-ти днів після підписання акту виконаних робіт.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку оплати вартості робіт, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 53684грн. 40 коп. несплаченої вартості виконаних робіт, 3 216 грн. 65 коп. 3% річних, 9 333 грн. 67 коп. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. типової форми №КБ-2в, відповідач підписав акт без зауважень.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 53 684 грн. 40 коп.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4.1. договору замовник забезпечує безперервне фінансування у відповідності з ходом виконання робіт, згідно документації до цього договору.

Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність актів і підписує його в частині виконаних обсягів робіт (п. 4.3. договору).

Згідно п. 4.5. договору замовник до початку виконання робіт перераховує у формі авансу 50% вартості і обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій і виробів.

З наведених умов договору вбачається, що сторони не ставили зобов'язання щодо оплати вартості робіт в залежність від документального підтвердження факту виконання усього обсягу робіт на загальну суму 317690грн. 40 коп., оскільки передбачили необхідність сплати позивачем 50% вартості робіт в якості авансу. Відповідачем доказів сплати позивачу авансу не представлено.

З умов договору також не вбачається, що на підрядника покладається обов'язок щодо складення акту виконаних робіт лише після завершення усіх робіт на суму 317 690 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно ч. 2. ст. 844 ЦК України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. 3 ст. 844 ЦК України).

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 845 ЦК України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ч. 3 вищевказаної статті).

З огляду на викладене, відсутність належного оформлення змін у кошторис впливає лише на можливість покладення на одну із сторін витрат (в разі перевищення кошторису), чи порядок розподілу сторонами заощадженого.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 3 216 грн. 65 коп. та інфляційні втрати в сумі 9 333 грн. 67 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 53684грн. 40 коп. основного боргу, 3 216 грн. 65 коп. 3% річних, 9 333 грн. 67 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «ЕКО-ДІМ», м. Львів, вул. Бескидська, 44 (ідентифікаційний код 05393518) на користь Приватного підприємства «Мірт», м. Львів, вул. Пасічна, 81/12 (ідентифікаційний код 22396799) 53 684 грн. 40 коп. основного боргу, 3216 грн. 65 коп. 3% річних, 9 333 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1 827 грн. 00коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 24.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.