Рішення № 41648874, 25.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21055/14 25.11.14

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про стягнення 65 802,10 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення 65 802,10 грн.

Ухвалою від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.10.2014 р.

28.10.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду.

28.10.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 28.10.14р. оголошено перерву до 25.11.14р.

В судовому засіданні 25.11.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2014 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 16-04/00001699/1.1.2.00 транспортного засобу (далі - Договір) легкового автомобілю Renault Fluence АА3738КО -далі ТЗ. За даним договором ТЗ застраховано від дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ, пожеж та незаконного заволодіння. Страхова сума за даним договором складала 180 000.00 грн.

22.05.2014 року на вул.Івана Кудрі, 39 в м.Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу «Renault Fluence», державний реєстраційний номер АА 3738 КО, який належить ПІІ ТОВ «Бюро Верітас Україна» під керуванням Соколова І.Г., та наземного транспортного засобу «Acura MDX», державний реєстраційний номер АА 2822 ІА,під керуванням Новікової О.І. внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 03.07.2014 року визнано Соколова І.Г. винним у правопорушенні, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із п. 37.1.1. Договору ДТП - подія, що сталася під час руху Застрахованого ТЗ або іншого транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки Страхувальникові.

Згідно п. 31.1.3 Договору Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування у порядку та на умовах, що передбачені даним Договором та Правилами добровільного страхування наземного транспорту.

Згідно п. 35.1. Договору страхове відшкодування підлягає виплаті після повного встановлення обставин, причин та розмірів заподіяної шкоди та (або) завданих збитків внаслідок настання страхового випадку.

Згідно п. 35.2. Договору рішення про виплату або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування приймає Страховик протягом 7 робочих днів після отримання всіх необхідних документів.

Строк дії договору з 05.05.2014 р. до 04.05.2015 р.

16.06.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою № RTM 395-14/NZ про виплату страхового відшкодування в якому просив оплату страхового відшкодування здійснити відповідно до рахунку-фактури № СФ -00000012 ФОП Овсюк О.О. від 03.06.14р. суму у розмірі 57 687,80 грн.

У відповідь на заяву відповідач зазначив, що рахунок № СФ -00000012 від 03.06.2014р. погоджено про що складено додатковий страховий акт.

18.06.2014 р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про порядок виплати страхового відшкодування, в якому просив оплату страхового відшкодування здійснити відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000012 ФОП Овсюк Оксани Олександрівни від 03.06.2014 р. на поточний рахунок ФОП Овсюк Оксани Олександрівни у сумі 57 687,80 грн. за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 900.00 грн.

Станом на 29.08.2014 р. Відповідач не перерахував страхове відшкодування. Згідно отриманого від Відповідача листа гранична дата виплати страхового відшкодування - 21 липня 2014 року.

У зв'язку із необхідністю використання автомобіля у виробничій діяльності, Позивач звернувся до Відповідача з проханням погодження нового рахунку СТО, оскільки з дати погодження початкового рахунку ціни СТО на ремонт транспортного засобу підвищились.

02.09.2014 р. Позивач звернувся до Відповідача за погодження нового рахунку СТО на суму 63 634,00 грн., який було погоджено Відповідачем 10.09.2014 р. 11.09.2014 р. Позивачем було оплачено за ремонт ФОП Овсюк Оксані Олександрівні 63 634,00 грн. 15.09.2014 р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про порядок виплати страхового відшкодування, в якій просив перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Позивача в строк до 17.09.2014 р.

Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У ст. 8 Закону України "Про страхування" зазначено, що страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" визначено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 63 188,30 грн., яку заявлено до стягнення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов Договору, а тому задоволенню підлягає.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 2 333,75 грн., 3% річних у розмірі 280,05 грн., 454,30 грн. інфляційних.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 31.4.2 Страхувальник має право при порушенні строків виплати страхового відшкодування вимагати від Страховика сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нарахована пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній має сплатити пені у розмірі 2 333,75 грн., 3% річних у розмірі 280,05 грн., 454,30 грн. інфляційних.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» (м.Київ, вул.. Городецького, 11 В, код ЄДРПОУ 21674731) 62 734 (шістдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 00 коп. - заборгованості, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. - інфляційних, 2 333 (дві тисячі триста тридцять три) грн. 75 коп. пені, 280 (двісті вісімдесят) грн. 05 коп. 3% річних, 1 827 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн.00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.11.2014р.

Суддя І.О.Домнічева