Рішення № 41648770, 02.12.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2014 р. Справа № 903/1151/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Володимир-Волинської філії

до відповідача: Володимир-Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства

про стягнення 77 424 грн. 24 коп.

Суддя Шум М. С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лонюк А.П., довіреність №19/26-68 від 03.01.2014р.

від відповідача: Миргородська О.Я., довіреність №263 від 27.11.2014р. та Смиковська Я.В., довіреність №263 від 27.11.2014р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Володимир - Волинської філії звернулося з позовом до Володимир - Волинського управління водопровідно - каналізаційного господарства про стягнення 77 424 грн. 24 коп. з них 36 076 грн. 56 коп. пені, 5 190 грн. 97 коп. 3% річних, 36 156 грн. 71 коп. втрат від інфляції та 1 827 грн. 00 коп. судового збору .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати електроенергії, поставленої згідно договору №521-0182 від 14.05.2004 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.11.2014 року порушено провадження у справі, сторін зобов'язано надати суду необхідні для розгляду справи документи.

На виконання вимог ухвали суду від 19.11.2014 року відповідач надав суду пояснення по суті пред'явленого позову від 26.11.2014 року №431. Представники відповідача у відповідних поясненнях та в судовому засіданні позовні вимоги визнають повністю, нараховані суми пені, 3%річних та втрат від інфляції не оспорюють.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2014 року через канцелярію суду подав пояснення від 26.11.2014 року №02/5-2412 з обґрунтуванням нарахованих штрафних санкцій. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

14.05.2004 року між Володимир - Волинською філією ВАТ "Волиньобленерго", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Волиньобленерго», що підтверджується статутом ПАТ «Волиньобленерго», що затверджений загальними зборами акціонерів 22.04.2014 року, протокол №19 (далі - постачальник) та Володимир - Волинським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (далі - споживач) було укладено договір №521-0182 про постачання електроенергії (далі - договір, а. с. 9-20), згідно з умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п.1. договору).

Згідно п.2.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №3 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п.п.8.1, 8.5 договору оплата електроенергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електроенергії в терміни, визначені додатком №2 "Порядок розрахунків".

Остаточний розрахунок за всіма платежами - протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.

На виконання умов договору №521-0182 від 14.05.2004 року про постачання електричної енергії позивач в період з грудня 2013 року по червень 2014 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 1 565 509 грн. 98 коп. (рахунки за активну електричну енергію, а. с. 22-28), а відповідач оплату за спожиту електричну енергію проводив з порушенням строків, визначених договором, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками (а. с. 29-32).

Згідно п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. цього договору, з порушенням термінів, визначеним додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нараховані позивачем 36 076 грн. 56 коп. пені за період з січня 2014 року по червень 2014 року відповідачем визнаються, підставні та підлягають до стягнення в силу п. 4.2.1 договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на порушення відповідачем строку оплати електроенергії, встановленого п.8.5. договору, до стягнення з відповідача підлягає нараховані позивачем 5 190 грн. 97 коп. 3% річних, 36 156 грн. 71 коп. втрат від інфляції. Відповідні суми відповідачем визнаються повністю.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Володимир - Волинського управління водопровідно-каналізаційного господарства (44700, Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 211 код ЄДРПОУ 05391703) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Володимир - Волинської філії (44700, Волинська обл., м. Володимир - Волинський, вул. Цинкаловського, 26, код ЄДРПОУ 00131512)

- 36 076 грн. 56 коп. пені, 5 190 грн. 97 коп. 3% річних, 36 156 грн. 71 коп. втрат від інфляції та 1 827 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 79 251 грн. 24 коп. (сімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одна грн. 24 коп.) .

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

повний текст

рішення складено 02.12.2014 року

Суддя М. С. Шум