Ухвала суду № 41648724, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10303/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ Телеком» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «СВ Телеком» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «СВ Телеком» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «СВ Телеком» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЕСУ» (код ЄДРПОУ 38464859) за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року та щодо складання акту перевірки № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року, а також дій, які полягають в зміні в базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «СВ Телеком» за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року на підставі акту перевірки № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 16 по 18 червня 2014 року на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, наказу № 705 від 16 червня 2014 року та повідомлення № 5359/26-56-22-01-16 від 16 червня 2014 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПП «СВ Телеком» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЕСУ» (код ЄДРПОУ 38464859) за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлені наступні порушення податкового законодавства: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного завищення ПП «СВ Телеком» податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЕСУ» на загальну суму 165 353,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «Холдинг-Будпроект» на загальну суму 172 049,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом п.п. 79.1, 79.2, 79.3 ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Виходячи з системного аналізу викладених законодавчих положень, колегія суддів приходить до висновку, що умовами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є оформлення контролюючим органом наказу на її проведення та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2014 року ПП «СВ Телеком» отримано письмовий запит ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 1392/10/26-56-15-01-46 від 14 лютого 2014 року про надання пояснень та їх документальних підтверджень з належним чином завіреними копіями документів, що підтверджують реалізацію товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинах з ТОВ «ЕСУ» за грудень 2013 року.

На запит податкового органу позивачем надано письмові пояснення № 1 від 18 березня 2014 року, а також № 2 від 20 березня 2014 року, до яких додано копії договорів, актів приймання-передачі робіт, податкових накладних, платіжних доручень та рішення № 3 від 08 лютого 2008 року.

За результатами вивчення зазначених документів, 16 червня 2014 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України начальником ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено наказ № 705 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СВ Телеком» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЕСУ» за період з 01 по 31 грудня 2013 року тривалістю 3 робочі дні з 16 по 18 червня 2014 року.

16 червня 2014 року відповідачем зазначений наказ разом із повідомленням № 5359/26-56-22-01-16 від 16 червня 2014 року направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим той факт, що відповідачем виконано умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що передбачені ст. 79 ПК України.

З приводу посилань позивача в апеляційній скарзі на відсутність підстав для проведення перевірки з урахуванням того, що ним на запит податкового органу надано відповіді із долученням відповідних копій первинних документів, колегія суддів зазначає, що факт надання платником податків інформації та документів на запит податкового органу сам по собі не виключає призначення перевірки, якщо податковий орган в ході їх оцінки дійде висновку про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Крім того, сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Законний інтерес платника податків у проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

У разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 липня 2014 року у справі № К/800/17592/14.

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Крім того, відповідно до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.

У свою чергу, висновки, викладені в акті перевірки, складеному за результатом позапланової невиїзної перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки містять лише інформацію про виявлені контролюючим органом порушення законодавства та не створюють правових наслідків для позивача.

Тому висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб відповідача та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права осіб, які перевіряються, безвідносно до змісту таких актів, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності висновків акту перевірки.

Зі змісту викладеного слідує, що дії з оформлення результатів позапланової невиїзної перевірки у формі акту перевірки є по суті виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 року у справі № К/800/30711/13, постанові Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року у справі № К/800/12884/13.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права. та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, в якій зазначено, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті перевірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження податкового органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки такого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги Приватного підприємства «СВ Телеком» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «СВ Телеком» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЕСУ» (код ЄДРПОУ 38464859) за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року та щодо складання акту перевірки № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року.

З приводу позовної вимоги про визнання протиправними дій, які полягають в зміні в базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «СВ Телеком» за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року на підставі акту перевірки № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом ст. 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача по внесенню коригувань у базу даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод чи інтересів, а тому такі дії не тягнуть правових наслідків для позивача.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази внесення відповідачем змін до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «СВ Телеком» за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року на підставі акту перевірки № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП «СВ Телеком» та щодо складання акту перевірки № 3204/26-56-22-01-03/34295020 від 19 червня 2014 року, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними в матеріалах справи документами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Приватного підприємства «СВ Телеком» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ Телеком» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року - залишити без змін.

Повний тест ухвали виготовлений 01 грудня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.