Постанова № 41648592, 25.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

є

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 р. Справа № 804/10783/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача представника відповідача Бичкова В.В. Лісніченко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Спецстальтрейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, третя особа Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "ГАЛА-СКД" про скасування податкових повідомлень-рішень №0003532201, №0003522201 від 08.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецстальтрейд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, третя особа Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГАЛА-СКД», в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0003532201, №0003522201 від 08.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення, які виніс відповідач є незаконними та такими, що порушили права та законні інтереси позивача, тому вони підлягають скасуванню, оскільки господарські операції були реально здійсненні в межах господарської діяльності позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з мотивів викладених у письмових запереченнях та зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень при прийнятті податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача щодо взаємовідносин з Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «ГАЛА-СКД» та зазначив про реальність укладення угод.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецстальтрейд» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, як платник податків.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання провела планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спецстальтрейд» (ТОВ ТД «Спецстальтрейд») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

За результатами перевірки складений акт від 17.03.2014 року за №902/22-01/37274621, згідно із висновками якого встановлено порушення п.п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р.; п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14; ст.44; п.138.1, п.138.2 п.п. абз (е) 138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України 2756-VI від 02.12.2010р., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 157 927, в т.ч. І кв. 2011р. - 9184 грн., II кв.2011р. - 3513 грн., IIIкв. 2011р. - 10603 грн., VI кв.2011p. - 7738 грн., І кв.2012р. - 10873 грн., II кв.2012р. - 44621 грн., ІІІ кв.2012р. - 46795 грн., ІУ кв. 2012р. - 24600 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України 2756-VI від 02.12.2010р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104177 грн., в тому числі: січень 2011р. - 206 грн., січень 2012р. - 12401 грн., лютий 2012р. - 4345 грн., березень 2012р. - 9145 грн., квітень 2012р. - 6248 грн., травень 2012р. - 3081 грн., липень 2012р.-29481 грн., грудень 2012р. - 39270 грн..

На підставі акту перевірки №902/22-01/372746 від 17.03.2014 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення №0003532201 від 08.04.2014 року про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 155956, 50 грн., №0003522201 від 08.04.2014 року про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 189650, 25 грн..

На акт перевірки від №902/22-01/372746 від 17.03.2014 року позивачем були подані заперечення.

Згідно п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

Так, на підставі наказу від 27.05.2014 року за №716 проведена перевірка згідно п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт від 04.06.2014 року №3959/22-01/37274621, яким підтверджено висновки викладені в акті перевірки від 17.03.2014 року№902/22-01/37274621 щодо виявлених порушень.

На акт перевірки від 04.06.2014 року №3959/22-01/37274621 позивачем були поданні заперечення, згідно статті 86 Податкового кодексу України, однак акт перевірки залишений без змін, згідно листа від 18.06.2014 року №21564/10/221.

ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» подало скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно статті 56 Податкового кодексу України. Рішенням про результати розгляду скарги від 12.06.2014 року №3524/10/04-36-10-08-09 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. В тому числі, за результатами розгляду скарги позивача, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 року №12408/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно Акту перевірки, ТОВ «ТД «Спецстальтрейд» (страхувальник) мало взаємовідносини з ПАТ «Страхова компанія «ГАЛА-СКД» (страховик) на підставі договорів: №ФР-12-763 від 21.11.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ВАТ «Ашинський металургійний завод» своїх зобов'язань за договором №3414/2012, укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-712 від 27.09.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ТОВ «Металургійний завод «Камасталь» (Росія) контрагентом своїх зобов'язань за договором №RU53504410/00064 від 31.07.20102 року, укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-678 від 20.09.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ТОВ «Металургійний завод «Камасталь» (Росія) контрагентом своїх зобов'язань за договором №RU53504410/00064 від 31.07.20102 року, укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-655 від 20.08.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ТОВ «Металургійний завод «Камасталь» (Росія) контрагентом своїх зобов'язань за договором №RU53504410/00064 від 31.07.20102 року, укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-628 від 20.07.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ВАТ «Ашинський металургійний завод» своїх зобов'язань за договором №3414/2012, укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-567 від 31.05.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки Дніпропетровська регіональна філія АТ «УГМК» контрагентом своїх зобов'язань за договором №62/12-ПР-М від 26.04.2012 року, укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-471 від 14.03.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №306802 від 22.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-447 від 08.02.2012 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-12-437 від 01.02.2012 року ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-11-416 від 19.12.2011 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-11-403 від 05.12.2011 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-11-391 від 14.11.2011 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-11-321 від 29.07.2011 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-11-273 від 12.07.2011 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом; №ФР-11-19 від 10.03.2011 року фінансові ризики страхувальника, пов'язаними з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки ЗАТ «Донецький металургійний завод» контрагентом своїх зобов'язань за договором №308039 від 21.10.2010 р., укладеного між страхувальником та контрагентом.

Предметом даних угод є: майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з прямими (непрямими) фінансовими збитками, з невиконанням (неналежним виконанням) у встановлені строки постачальниками своїх зобов'язань за угодами, укладеними між постачальниками.

Відповідно до умов договорів, які укладені з постачальниками, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом здійснення передплат.

В ході перевірки встановлено, що операції мають по зазначеним постачальникам мають постійний характер та здійснюються у строки обумовлені угодами.

Перевіркою не встановлено будь-яких підстав, які б свідчили про сумнівність заборгованостей з постачальниками.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що страхуванням даних фінансових ризиків не є обов'язком для підприємства (здійснюється за власним бажанням та спрямовано лише на отримання податкової вигоди з податку на прибуток) та не підпадає під визначення їх витрат операційної діяльності (в даному випадку витрат на збут) та витрат пов'язаних з веденням господарської діяльності підприємства, та не підтверджено наявність надання послуг страхування у періоді перевірки, що свідчить про правочин між ПАТ «Страхова компанія «ГАЛА-СКД» та страхувальниками не мали мети настання реальних наслідків, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період.

Однак з таким висновком податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами добровільного страхування фінансових ризиків до перевірки та до суду було надано первинні документи, а саме договори, Акти приймання-передачі наданих послуг, розрахунки-фактури.

Відповідно до п.18. ч.4 ст.6 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР страхування фінансових ризиків є добровільним страхуванням.

Згідно ст.ст. 16,18 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Таким чином, договори добровільного страхування набрали чинності з моменту внесення позивачем першого страхового платежу, що не спростовано представником відповідача.

Відповідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) яким визначені особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку, так до валових витрат включаються: будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів,

що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Відповідачем не спростовано, що передплата за договорами поставки є складовою частиною господарської діяльності позивача та страхуванням фінансових ризиків.

Згідно статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Стаття 140 Податкового кодексу України також визначає особливості визнання витрат подвійного призначення, аналогічно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб (п.140.1.6 ст.140 Податкового кодексу України).

Слід також зазначити, що не настання страхового випадку, який призвів би до страхової виплати, не є підставою для висновку про відсутність фінансових ризиків, при цьому, що оцінка відповідачем фінансових ризиків здійснена під час проведення перевірки, а не під час укладення угод в 2011-2012 роках.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум страхових платежів до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Щодо невизнання відповідачем витрат позивача та сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Такт» відносно зберігання металопрокату в 2011, 2012 роках.

В ході документальної перевірки встановлено, що між ТОВ «Такт» (зберігач) та ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» (поклажедавач) було укладено договори складського зберігання №1010 від 01.06.2011 р., №2 від 18.10.2010 року, №1399 від 03.01.2012 року, за якими поклажедавач передає, а зберігач приймає на зберігання металопрокат на базі ТОВ «Такт» за адресою вул.Курсанська, 1-р в м.Дніпропетровську.

Вартість послуг встановлена по узгодженню сторін. Предача товару третім особам можлива тільки з письмової згоди поклажедавця. Передача товару третім особам можлива тільки з письмової згоди поклажедавця. Зберігач має право користуватись товаром, якщо інше не встановлено письмовою згодою сторін.

На виконання умов вищезазначено угоди ТОВ ТД «Спецстальтрейд» отримало послуг по зберіганню ТМЦ на загальну суму 292397,23 гривень, в т.ч. ПДВ - 48732, 87 грн.. Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами складського зберігання до перевірки надано угоди, акти виконаних робіт, Акти здачі-прийняття ТМЦ та податкові накладні.

Представником відповідача зазначено, що під час проведення обстеження складу ТОВ ТД «Спецстальтрейд» за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська, 1р, про що складено акт №693 від 25.02.2014 року, в якому зазначено, що відповідачем отримано копію Інвентаризаційного опису №1 від 24.02.2014 року, надалі було запропоновано провести обстеження складу, яке фактично провів співробітник ТОВ «Такт», який показав наявність та розташування металевих листів на складській ділянці, встановити право власності не є можливим визначити, бо не має чіткого розмежування ділянок, відсутнє маркування та металопрокаті тощо.

При цьому, відповідач посилається, що в ході перевірки підприємством не надано до перевірки складських квитанцій, складських свідоцтв, чи будь-яких інших документів які б підтверджували прийняття товару на відповідальне зберігання, оскільки відповідач відніс ТОВ «Такт» до товарного складу визначення якого міститься в ст.956 Цивільного кодексу України, а також не надано до перевірки посвідчень на прийняття зберігачем товару на зберігання, довіреностей виданих зберігачем. У зв'язку, з чим відповідач приходить до висновку, що перевіркою не встановлено, а ТОВ ТД «Спецстальтрейд» не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Такт» по придбанню послуг зберігання носять реальних характер, а придбанні послуги використано в господарській діяльності підприємства.

Під час судового розгляду справи судом направлено письмовий запит до ТОВ «Такт» щодо виконання укладених договорів зберігання та отримано відповідь від ТОВ «Такт» від 22.08.2014 року №1441, де зазначено, що продукція на зберігання приймалась ТОВ «Такт» за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 1р. Продукція приймалась та видавалась із зберігання ТОВ «ТД «Спецстальтрейд» за актами (реєстр актів за договором зберігання №1010 від 01.06.2011 року та реєстр за договором №1399 від 03.01.2012 року надано до суду). Послуги зберігання повністю оплачені, про що надано акт звірки стану розрахунків за кожним договором. Вказані господарські операції перевірені ДПІ у Ленінському районі під час планової виїзної документальної перевірки (акт перевірки №681/22-2/21858879 від 13.07.2012 року), зауважень, порушень ДПІ за вказаними договорами не встановлено.

Таким чином, суд до тверджень відповідача щодо не надання всіх первинних документів для підтвердження реальності господарської операції ставиться критично, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами віднесення ТОВ «Такт» до товарного складу визначення якого міститься в ст.956 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим виникла б необхідність надання додаткових первинних документів. Акт №693 від 25.02.2014 року, в якому зазначено про неможливість в 2014 році встановити право власності металевих листів, переданих на зберігання в 2011, 2012 роках не є допустимим доказом відсутності такого зберігання, а отже укладення нереальної угоди.

Також, 01.04.2012 року між ПП «Валга» (виконавець) та ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» (замовник) було укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом та/або надання транспортно-експедиційних послуг №010412, за яким замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, в виконавець зобов'язується приймати і перевозити їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, а при необхідності у міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначенні місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором про перевезення до перевірки та до суду надано: угоду, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні та транспортні заявки на разову перевозку вантажу автомобільним транспортом (не в повному обсязі, по транспортним перевезенням за квітень 2012 року транспортні заявки відсутні, транспортні заявки за липень, вересень, жовтень, грудень 2012 містять недоліки), податкові накладні.

Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Однак, відповідачем зроблено висновок, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ПП «Валга» не дають можливості встановити реальність здійснення операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ ТД «Спецстальтрейд» придбаних послуг, а лише фіксують господарські операції з контрагентом. При цьому, зазначено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська отримано від ДПІ у м.Полтава акт №417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Валга» з питань правомірності проведення господарських відносин з платниками податків за період лютий 2010 року - лютий 2013 року.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, тобто саме ті документи які підтверджують перевезення вантажу.

Недоліки в транспортних заявках на перевезення вантажу, або їх відсутність не можуть слугувати підставою для визнання угоди щодо перевезення недійсною. При цьому, згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак до суду не надано належних та допустимих доказів не реальності перевезення вантажу, при тому що в товарно-транспортних накладних зазначено номерні знаки транспортних засобів та особи, що здійснювали перевезення.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Маритен» та ТОВ «Мега Пром».

Так, 05.06.2012 року між ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» та ТОВ «Маритен» було укладено договір підряду №237, згідно якого підрядник обв'язується виконати роботи передпродажної підготовки листового металопрокату (очистка металу від корозії), а заказник зобов'язується прийняти и оплатити.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду до перевірки надано акти приймання виконання робіт та податкові накладні, перелік яких зазначений в актах перевірки.

03.09.2012 року між ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» та ТОВ «Мега Пром» було укладено договір про надання послуг №315, згідно якого заказник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по очистці металу від корозії.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором про надання послуг до перевірки надано акти виконаних робіт та податкові накладні.

В тому числі, 27.02.2012 року між ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» (замовник) та ТОВ «Мега Пром» (виконавець) було укладено договір про послуги по порізці металевого листа №272, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по порізці металевого листа.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором надання послуг до перевірки надано акти по очистці металу від корозії, податкові накладні.

Данні операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Висновок про нереальність укладення угод ґрунтується на не наданні до перевірки додаткових документів на підтвердження необхідності здійснення таких робіт.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «УСП-ДФ».

01.08.2011 року та 05.01.2012 року між ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» (замовник) та ТОВ «Укрспецпроект-ДФ» було укладено договори про надання послуг №0105-02, №0801-01, згідно яких заказник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по порізці металевого листа.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором надання послуг до суду надано акти здачі-приймання роботи та податкові накладні.

Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Висновок про нереальність укладення угод ґрунтується на не наданні до перевірки додаткових документів на підтвердження здійснення таких робіт.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Шакті Д».

03.06.2011 року між ТОВ «Торговий дім «Спецстальтрейд» (замовник) та ТОВ «Шакті Д» було укладено договір про надання послуг №31, згідно якого заказник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по порізці металевого листа.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором надання послуг до перевірки надано акти здачі-приймання роботи та податкові накладні.

Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Висновок про нереальність укладення угод ґрунтується на не наданні до перевірки додаткових документів на підтвердження здійснення таких робіт.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначені норми не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, на думку суду, по операціях з придбання товару (послуг) належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання товару, є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судовим розглядом справи встановлено, що ТОВ «ТД «Спецстальтрейд» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі металевими виробами (листами), отже договори укладались для здійснення господарської діяльності та пов'язанні з господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що відповідно до статті 44 Податкового кодексу України, позивачем було надано первині документи, які мали б бути враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 487,20 гривень, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецстальтрейд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, третя особа Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГАЛА-СКД» про скасування податкових повідомлень-рішень №0003532201, №0003522201 від 08.04.2014 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003532201, №0003522201 від 08.04.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Спецстальтрейд» (код ЄДРПОУ 37274621) судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко