Ухвала суду № 41648572, 19.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2187/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (правонаступника Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Сигма» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Сигма» (далі - ПАТ «Сигма») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 р. №0000520700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 9 місяців 2009 року на 8239 грн., за 11 місяців 2009 року на 16213 грн., за 12 місяців 2009 року на 13483 грн., за 2 місяці 2010 року на 8442 грн., за 6 місяців 2010 року на 28277 грн., за 7 місяців 2010 року на 17652 грн., за 8 місяців 2010 року на 38062 грн., за 9 місяців 2010 року на 36319 грн., за 11 місяців 2010 року на 25288 грн., за 11 місяців 2010 року на 2266 грн., за 8 місяців 2011 року на 13833 грн., за 10 місяців 2011 року на 10985 грн., за 10 місяців 2011 року на 125734 грн., за 11 місяців 2011 року на 6879 грн., за 11 місяців 2011 року на 68533 грн., всього на 483075 грн. та застосовано штрафні санкції на 120768 грн., та №0000530700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 8 місяців 2009 року на 28988 грн., за 10 місяців 2009 року на 29716 грн., за 11 місяців 2009 року на 8111 грн., за 6 місяців 2010 року на 18736 грн., за 9 місяців 2010 року на 4570 грн., за 10 місяців 2010 року на 4618 грн., за 7 місяців 2011 року на 134251 грн., за 9 місяців 2011 року на 118593 грн., за 10 місяців 2011 року на 68748 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі протиправних висновків акту невиїзної документальної перевірки від 14.02.2012 р. №528/07-0/14120788 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування за вересень, листопад, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року. По-перше, відповідачем вже проводилася перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди: вересень, листопад, грудень 2009 року, про що був складений акт від 17.03.2011 р. №766/07-0/14120788, яким не виявлено жодного порушення. По-друге, висновки ДПІ у м. Херсоні ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки відповідач в акті перевірки не посилається на первинні документи ПАТ «Сигма», які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», ТОВ «Запорізький Вторчмет».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року позов ПАТ «Сигма» задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 р. №0000520700, №0000530700.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ПАТ «Сигма» відмовити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 10.02.2012 р. по 14.02.2012 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Сигма» за період: вересень, листопад, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.02.2012 р. №528/07-0/14120788.

У висновках акту перевірки зазначено про встановлення наступних порушень:

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2009 року у сумі 8239,57 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за серпень 2009 року у сумі 37228 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2009 року у сумі 16213 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за жовтень 2009 року у сумі 129149 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року у сумі 13483,67 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2009 року у сумі 43200 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2010 року у сумі 8442,33 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року у сумі 28277 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за травень 2010 року у сумі 36388 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2010 року у сумі 17652 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за червень 2010 року у сумі 36388 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2010 року у сумі 38062 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за липень 2010 року у сумі 33538 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2010 року у сумі 62869 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за серпень 2010 року у сумі 41983 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010 року у сумі 36319 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за вересень 2010 року у сумі 408889 грн.;

- на порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2010 року у сумі 27554 грн.; на порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за жовтень 2010 року у сумі 32172 грн.;

- на порушення п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2011 року у сумі 13833 грн.; на порушення ст. 198 ПК України ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за липень 2011 року у сумі 148084 грн.;

- на порушення п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2011 року у сумі 136719 грн.; на порушення ст. 198 ПК України ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за вересень 2011 року у сумі 255319 грн.;

- на порушення п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України ПАТ «Сигма» завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2011 року у сумі 75412 грн.; на порушення ст. 198 ПК України ПАТ «Сигма» завищено суму податкового кредиту по декларації за жовтень 2011 року у сумі 144160 грн.

При цьому висновки ДПІ у м. Херсоні ґрунтуються лише на тому, що згідно відповідей від ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», ТОВ «Запорізький Вторчмет» вони є виробниками продукції, транспортування товару відбувалося за рахунок та транспортом ПАТ «Сигма». У ПАТ «Сигма» відсутні товарно-транспортні накладні, а тому відповідач дійшов висновку про неможливість встановлення факту поставки товарів.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно підкреслено, що жодних інших порушень податкового законодавства з боку позивача акт перевірки від 14.02.2012 р. №528/07-0/14120788 не містить.

На підставі акту перевірки від 14.02.2012 р. №528/07-0/14120788 ДПІ у м. Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 р. №0000520700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 9 місяців 2009 року на 8239 грн., за 11 місяців 2009 року на 16213 грн., за 12 місяців 2009 року на 13483 грн., за 2 місяці 2010 року на 8442 грн., за 6 місяців 2010 року на 28277 грн., за 7 місяців 2010 року на 17652 грн., за 8 місяців 2010 року на 38062 грн., за 9 місяців 2010 року на 36319 грн., за 11 місяців 2010 року на 25288 грн., за 11 місяців 2010 року на 2266 грн., за 8 місяців 2011 року на 13833 грн., за 10 місяців 2011 року на 10985 грн., за 10 місяців 2011 року на 125734 грн., за 11 місяців 2011 року на 6879 грн., за 11 місяців 2011 року на 68533 грн., всього на 483075 грн. та застосовано штрафні санкції на 120768 грн., та №0000530700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 8 місяців 2009 року на 28988 грн., за 10 місяців 2009 року на 29716 грн., за 11 місяців 2009 року на 8111 грн., за 6 місяців 2010 року на 18736 грн., за 9 місяців 2010 року на 4570 грн., за 10 місяців 2010 року на 4618 грн., за 7 місяців 2011 року на 134251 грн., за 9 місяців 2011 року на 118593 грн., за 10 місяців 2011 року на 68748 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та, надаючи правову оцінку його висновкам та встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Херсоні проведено невиїзну документальну перевірку. Положеннями пп. 75.1.2 п. 75.2 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Вимогами п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772 (далі - Порядок №984), передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п. 6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в аті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України та Порядку №984 дає підстави для висновку про те, що при проведенні невиїзної документальної перевірки податкові органи повинні досліджувати первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, про що прямо зазначено у пп. 75.1.2 ПК України та п. 5.2 Порядку №984.

Між тим, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що вказаних вимог відповідачем не дотримано, оскільки, як слідує з пп. 2.9, 2.10 акту перевірки від 14.02.2012 р. №528/07-0/14120788 ПАТ «Сигма» (арк. 3-4) при перевірці використано: дані про реєстрацію в органах державної влади, ДПІ та статуправлінні, відповіді від підприємств про результати зустрічної звірки, відповіді з ДПІ, податкова звітність за перевіряємий період, інформація з АРМ «Облік», АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «Реєстр платників податків».

Тобто, суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем взагалі не досліджувалися первинні бухгалтерські документи ПАТ «Сигма» щодо взаємовідносин з ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», ТОВ «Запорізький Вторчмет».

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги про неможливість встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість по вказаним контрагентам позивача у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки таке твердження суперечить приписам податкового законодавства. Так, товарно-транспортна накладна не є розрахунковим документом, який підтверджує сплату до бюджету податку на додану вартість. У випадках, передбачених законодавством, товарно-транспортна накладна підтверджує правомірність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сум, сплачених в ціні послуг з перевезення, а до валових витрат - витрати, пов'язані з наданням послуг з перевезення і зафіксованих у податковій накладній.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що відповідачем взагалі не витребувалися та не досліджувалися первинні бухгалтерські документи, про що свідчить зміст акту перевірки від 14.02.2012 р. №528/07-0/14120788.

Позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні від 19.07.2011 р. №РН-0071902, від 19.07.2011 р. №РН-0071903, від 19.07.2011 р. №РН-0071904, від 19.07.2011 р. №РН-0071905, від 19.07.2011 р. №РН-0071906, від 19.07.2011 р. №РН-0071907, від 19.07.2011 р. №РН-0071908, від 19.07.2011 р. №РН-0071901, від 19.07.2011 р. №РН-0071909, від 19.09.2011 р. №20090227, від 24.09.2011 р. №20090224, від 26.09.2011 р. №20090225, від 29.09.2011 р. №20090226, від 29.09.2011 р. №20090227, від 07.10.2011 р. №РН-0100701, від 07.10.2011 р. №РН-0100702, від 10.10.2011 р. №РН-0101001, від 13.10.2011 р. №РН-0101301, від 13.10.2011 р. №РН-0101302, від 14.10.2011 р. №РН-0101403, від 14.10.2011 р. №РН-0101402, від 14.10.2011 р. №РН-0101401, від 18.10.2011 р. №РН-0101801, від 21.10.2011 р. №РН-0102103, від 21.10.2011 р. №РН-0102105, від 21.10.2011 р. №РН-0102102, від 21.10.2011 р. №РН-0102101, від 21.10.2011 р. №РН-0102104, від 24.10.2011 р. №РН-0102402, від 24.10.2011 р. №РН-0102403, які підтверджують перевезення товару від ТОВ «Запорізький Вторчмет» позивачу.

З пояснень представників позивача вбачається, що ПАТ «Сигма» були укладені експортні контракти, у зв'язку з чим товари (кавуни, грецький горіх, соняшник, перець) від ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА» безпосередньо забирали експортери. Перевезення може бути підтверджено інвойсами, вантажно-митними деклараціями, які у позивача вилучено згідно протоколів виїмки та обшуку від 31.03.2010 р. та від 20.06.2011 р., а не товарно-транспортними накладними.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами суду від 04.06.2013 р., 19.06.2013 р., 12.08.2013 р., від 23.08.2013 р. було зобов'язано відповідача надати копії первинних документів ПАТ «Сигма» щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», які були вилучені згідно протоколів виїмки та обшуку від 31.03.2010 р. та 20.06.2011 р., проте ДПІ у м. Херсоні належним чином їх не виконала.

Порядок та умови формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість до 01.01.2011 р. регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі - Закон № 168), а з 01.01.2011 р. - Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Аналогічні норми містяться також в ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм Податкового кодексу України та Закону №168 дає підстави вважати, що для формування податкового кредиту платники ПДВ мають підтвердити нарахування ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг), призначених для використання в оподатковуваній господарській діяльності, належним чином складними податковими накладними, а для декларування бюджетного відшкодування - ще сплатити цей податок постачальникам у складі вартості товарів (робіт, послуг).

Судом правильно враховано, що в акті перевірки №528/07-0/14120788 підставою для зменшення бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ за спірними податковими повідомленнями-рішеннями було те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами мають прийматись лише документально підтверджені відомості платника податків про розмір та склад його об'єктів оподаткування. Положення Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість» обов'язки про таке документальне забезпечення покладають на платника податків у разі добровільного декларування ними своїх податкових зобов'язань.

Обов'язок щодо належного документального підтвердження розрахунку об'єкту оподаткування та сум податків і зборів покладається на податкові органи у разі визначення ними грошових зобов'язань платників податків за наслідками проведених контрольно-перевірочних заходів цих податкових органів. Без належного документування та обґрунтування висновків про заниження зобов'язань зі сторони платника податків збільшення грошових зобов'язань цього платника податків податковим органом є протиправним.

Так, за актом перевірки відповідач зменшує бюджетне відшкодування та від'ємне значення з ПДВ у зв'язку з тим, що під час перевірки неможливо встановити факт фактичної поставки товару від постачальників, ПДВ від яких враховано у визначені бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ. При цьому підтвердження отримання товару ставиться у залежність від наявності товарно-транспортної накладної та дотримання порядку її складання.

Проте, законодавець не пов'язує відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

При цьому колегія суддів наголошує, що жодних зауважень стосовно дефектів у діяльності контрагентів ПАТ «Сигма» - ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», ТОВ «Запорізький Вторчмет», порушенні ними податкового законодавства чи податкової звітності, розбіжностей у податковій звітності між позивачем та цими контрагентами ДПІ у м. Херсоні не зазначає. Навпаки, відповідачем у акті перевірки підтверджено господарські відносини ПАТ «Сигма» з ТОВ «Сигма-Агро-Інвест», ФГ «Маяк Кухарчука А.А.», СФГ «Кудаси», ТОВ «РО-СЛА», ТОВ «Запорізький Вторчмет» шляхом проведення зустрічних звірок. Всі зазначені контрагенти на запити ДПІ у м. Херсоні підтвердили взаємовідносини з позивачем, про що детально описується у акті перевірки (арк. 4, 8, 11-12, 15, 19, 22, 26, 30, 33-34, 37-38).

Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Враховуючи, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, висновок ДПІ у м. Херсоні про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважатися обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування та розміру від'ємного значення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено правомірність формування ПАТ «Сигма» сум бюджетного відшкодування та розміру від'ємного значення у вказаних періодах. Так, відповідачем неодноразово проводилися перевірки правомірності нарахування ПАТ «Сигма» сум бюджетного відшкодування за вересень 2009 року (акти перевірок від 27.11.2009 р. №3656/23-2/14120788, від 14.01.2010 р. №54/23-2/14120788), грудень 2009 р. (акт перевірки від 17.12.2010 р. №5418/08-0/14120788), лютий 2010 року (акт перевірки від 17.12.2010 р. №5418/08-0/14120788), червень 2010 року (акти перевірок від 16.11.2010 р. №4834/07-0/14120788, від 22.08.2011 р. №3003/07-0/14120788), за наслідками виявлених порушень були прийняті податкові повідомлення-рішення, які були скасовані Херсонським окружним адміністративним судом постановами від 20 червня 2011 року, 20 серпня 2011 року, 11 січня 2012 року, 25 травня 2012 року, які були залишені без змін Одеським апеляційним адміністративним судом.

До того ж позивач надіслав до апеляційного суду заперечення разом з копією постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі №821/2834/13-а, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, якою стягнуто з державного бюджету на користь ПАТ «Сигма» суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1442850,23 грн. Задовольняючи позов ПАТ «Сигма» суди обох інстанції дійшли висновку, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 1442850,23 грн. згідно податкових декларацій з ПДВ за квітень, вересень, грудень 2009 року, лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, серпень, жовтень, листопад 2011 року підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, так як останній виконав всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України щодо повернення бюджетного відшкодування, однак відповідачем безпідставно не надано до казначейської служби висновків із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вищевказані звітні податкові періоди.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, твердження ДПІ про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у вказані податкові періоди спростовується рішенням суду, що набрало законної сили.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Сигма».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 р. №0000520700 та №0000530700.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов